§ 3. Роль Суду Європейського Союзу та національних судів у становленні...

відний циркуляр Міністерства внутрішніх справ для магістратських судів у 1973 р. Вони вважали, що в судах не виникатимуть труднощі з тлумаченням і застосуванням права Співтовариства, але практика показала, що мова акт ів Співтовариства дуже різниться з мовою ан­глійського статутного права ' Вони містять загальні та складні для розуміння судців нсконтинентальної системи права принципи, тим паче для суддів, які недосконало знайомі з європейським правом. Перше преюдиціальне звернення від Великобританії до Суду ЄС надійшло в 1974 р. і після цього їх кількість постійно зростала, хоча суди Вели­кобританії звертаються з ними набагато рідше, ніж суди інших держав-членів приблизно такої ж величини (однак, наприклад, звернень від­носно тендерної рівності в трудових правовідносинах від Великобри­танії надійшло більше, ніж від будь-якої іншої держави-члена). Так, з 1974 р. по 2008 р. включно до Суду ЄС від англійських судів надійшло 448 звернень, лише 38 з яких від Палати лордів, 45 — від Апеляційно­го суду, а інші 365 — від нижчих судів ' Отже, практика сама визна­чила необхідність преюдиціальної процедури та тепер як англійські судді, так і науковці впевнені в її дієвості, хоча кожен вбачає її мету по-різному. Так, судді Данії, Нідерландів та Люксембургу впевнені, що преюдиціальна процедура служить як єдиному тлумаченню та засто­суванню права ЄС, так і правовому захисту індивідуальних інтересів приватних осіб. Німецькі судді вважають головною мстою цієї про­цедури — захист індивідів, а італійські, французькі, португальські, грецькі, іспанські, австрійські судді вважають, що це — гарантія єд­ності правової системи. Швецькі судді взагалі вважають преюдиціаль­ну процедуру дуже абстрактною⁵'

¹ Щодо впливу права ЄС на Великобританію див.: Bridge J.W. Community Law and English Courts and Tribunals: General Principles and Preliminary Rulings // European Law Review. - 1976. - Vol. I. - P. 13-21; Usher J.A. The Reception of General Principles of Community Law in the United Kingdom // European Business Law Review. - 2005. - Vol. 16, Is. 3.-P. 489-510.

² Це була справа 41/74 (Case 41/74, Van Duyn v Home Office II European Court Reports. - 1974. - P. 1337), а від Палати лордів перша справа надійшла у 1979 р.

³ Статистику див.: Arnull A. References to the European Court // European Law Review. - 1990. - Vol. 15. - P. 383.

⁴ Статистична інформація Суду ЄС на офіційному сайті.

⁵ Sender L. General Report. The Quality of European Legislation and its Implementation and Application in the National Legal Order // Association of the Councils of State and Supreme Administrative Jurisdictions of the European Union - 19th colloquium, 14 and 15 June 2004 - The Hague. 2004. - P. 73-75.

263

Розділ J. Рішення Суду Європейського Союзу: їх природа та функції

Але цей шлях досконалого розуміння механізму дії ст. 267 До­говору про функціонування ЄС ще слід пройти новим державам — членам ЄС¹' Так, станом на середину 2009 р. до Суду ЄС не надійшло жодного преюдиціального звернення від Словенії (а перші звернення в 2008 р. зробили суди Кіпру. Латвії та Мальти). Від Румунії, Болгарії та Кіпру вже надійшло по одному такому зверненню, від Словаччи­ни — 2, від Латвії — 3, Естонії — 4, Литви — 5, від Чехії — 7, Поль­щі — 14, Угорщини — 17 (Угорщина була першою з нових держав-членів, котра надіслала преюдиціальне звернення до Суду ЄС). За спостереженнями Т. Купманса (Т. Koopmans), регулярна подача пре­юдиціальних звернень починається лише після чотирьох - п'яти років членства держави в ЄС²'

Як уже зазначалося, статистика свідчить, що найчастіше преюди­ціальні звернення надходять від національних судів не останньої ін­станції. За роки існування преюдиціальної процедури, з 1961 р. по 2008 р. включно, до Суду ЄС надійшло 6318 звернень, і тільки близько 30 % з них надійшло від судів, проти рішень яких не існує засобів судового захисту згідно з національним законодавством, хоча можна презюму-вати, що вони розглядають справи, які стосуються найважливіших правових питань. К. Альтер (К. Alter) взагалі відстоює точку зору, що головною рушійною силою преюдиціальної процедури є саме суди не останньої інстанції, а вищі національні суди змагаються із Судом ЄС за те, хто досягне найкращих результатів у своїй діяльності '

Але все ж таки загальне зростання кількості преюдиціальних звер­нень від судів держав-членів є індикатором їх готовності та бажання бути рівноцінними учасниками розглянутої кооперації. Слід згадати

¹ Науковці зазначають, що на європеїзацію нових держав-членів великий вплив здійснює практика Суду ЄС. Наприклад, про вплив Суду ЄС на європеїзацію Кіпру див.: Shaclou S.L. The European Court оГ Justice and the Anastasiou Saga: Principles of Europeanisation through Economic Governance // European Business Law Review. - 2007. -Vol. 18.-P. 619-639.

¹ Koopmans T. The Future of the Court of Justice of the European Communities // Yearbook of European Law. - 1991. - Vol. 11. - P. 18.

¹ Alter K. The European Court's Political Power // West European Politics. - 1996. -Vol. 19. - P. 458. Щодо практики застосування преюдиціальної процедури різними державами-членами див.: Jaaskinen N. The Application of Community Law in Finland: 1995-1998 // Common Market Law Review. - 1999. - Vol. 36. - P. 407-441; Biering P. The Application of Community Law in Denmark: 1986 to 2000 // Common Market Law Review. - 2000. - Vol. 37. - P. 925-969; Bemitz U. Sweden and the European Union: on Sweden's Implementation and Application of European Law // Common Market Law Review. - 2001. - Vol. 38. - P. 903-934.

264