§ 2. Вплив рішень Суду Європейського Союзу на право та інститути єс

найактивніше виступили уряди Франції та Німеччини ' На думку дея­ких науковців, таку позицію цих країн можна пояснити їх економічною зацікавленістю у розвитку інтеграції"²' Зі свого боку Суд, можна сказа­ти, підтримав головну ідею Європи — міцний союз між народами, тобто верховенство та пряма дія права ЄС віддають його безпосередньо в руки громадян. Слід згадати, що ЄС — цс правовий Союз, який об'єднує держави-члени завдяки авторитету права. 1 як сказав У. Евер-лінг (U. Everling), «у Співтовариства єдиний спосіб існувати — цс іс­нувати у якості Співтовариства права. Воно не має зброї або армії, воно об'єднується авторитетом права»³'

У процесі обгрунтування принципу прямої дії, як можна побачити, Суд ЄС паралельно виконав ще одне завдання: він роз'яснив дію актів ЄС, зокрема директив та регламентів, оскільки вичерпної характери­стики вторинного права в установчих договорах немає. Особливо важ­ливим цс питання виявилося у контексті можливості участі приватних осіб у процедурі оскарження актів ЄС перед Судом ЄС за ст. 263 До­говору про функціонування ЄС. Саме Суд ЄС пояснив, що приватні особи можуть оскаржувати регламенти, які за визначенням ст. 288 До­говору про функціонування ЄС є актами загальної дії, пояснивши, що останні у виключних ситуаціях можуть являти собою акти індивіду­альної дії. І хоча, як ми з'ясували у розділі 2 (§ 2), Суд ЄС дотримуєть­ся рестриктивного підходу щодо доступу приватних осіб до оскаржен­ня актів ЄС, але іноді він робить у цьому напрямку дуже прогресивні висновки, які відкривають громадянам ЄС можливість впливати на розвиток спільного внутрішнього ринку та взагалі інтеграційного правопорядку.

Отже, Суд ЄС своєю практикою виводить нові принципи, які при­зводять до еволюції інтеграційної правової системи, але Суд викори­стовує ще один метод розвитку цієї системи — розширювальне тлума-

¹ Щодо практики визнання відповідальності держави перед приватними особами за порушення права ЄС судами Німеччини див.: Kriimmel Т., D'sa R. Implementation by German Courts of the Jurisprudence of the European Court of Justice on State Liability for Breach of Community Law as Developed in Francovich and Subsequent Cases // European Bisiness Law Review. - 2009. - P. 273-286.

² Див.: Garrett G., Kelcmen R.D., Schulz H. The European Court of Justice, National Governments, and Legal Integration in the European Union // International Organization. - 1998.-Vol. 52, Issue l.-P. 171-172.

' Everling U. The Maastricht Judgment of the German Federal Constitutional Court and its Significance for the Development of the European Union //Yearbook of European Law. -1994. - Vol. 14. P. 19.

235

Розділ 3. Рішення Суду Європейського Союзу; 'іх природа та функції

чення права ЄС. Якщо говорити про методи тлумачення, які викори­стовує Суд ЄС, то це такі підходи до визначення змісту правового тексту, як буквальний, історичний, систематичний (контекстуальний) та теле­ологічний (цільовий). Буквальне га історичне тлумачення має обмеже­не використання, а ось таким методам тлумачення, як систематичне та телеологічне, Суд ЄС надає перевагу, та саме їх поєднання і дає змогу Суду ЄС здійснювати розширювальне тлумачення. Поєднання цих основних двох методів тлумачення дає Суду змогу заповнювати про­галини в праві ЄС, а також є одним із засобів, яким провадиться роз­ширення повноважень ЄС.

Систематичне тлумачення відображає нерозривний зв'язок кон­кретної норми з системою акта, у якому вона міститься, та всією си­стемою права ЄС. Це означає, що засновницькі договори являють собою послідовну та логічну систему, а не окремі акти. Для телеологічного тлумачення вирішальними є положення преамбул установчих догово­рів та статті, які встановлюють цілі цих договорів. Тобто Суд повинен тлумачити норми таким чином, щоб якнайкраще сприяти досягненню цілей Союзу. Спираючись на обидва методи, «Суд ЄС повинен тлума­чити право ЄС у межах системи, створеної існуючими правилами, і в світлі цілей, які стоять перед правотворчим органом у момент, коли він створює правило»'.

Використання систематичного та телеологічного методів тлумачен­ня робить Суд ЄС схожим на гіравотворчий орган. Тому ця тематика пов'язана із наступним засобом розширення повноважень ЄС та його інститутів, яким користується Суд, а саме з доктриною (або принципом) домислюваних (передбачуваних) повноважень, відповідно до якої органу може бути надано повноваження, яке хоча і не зазначене в уста­новчих договорах, але покликане реалізувати мету, поставлену ними. Раніше ст. 220 Договору про ЄСпв наголошувала: «Суд забезпечує до­тримання законності при тлумаченні та застосуванні цього Договору». Цс положення у доктрині дістало назву «вагітної формули» ' оскільки воно дозволили Суду ЄС розширювати свої повноваження з питань, які спочатку не були зарезервовані за ним.

Суд ЄС неодноразово використовував цю доктрину при прийнятті важливих рішень щодо розширення повноважень ЄС. Прикладом роз-

¹ Трагнюк О. Я. Тлумачення міжнародних договорів: теорія, досвід європейських міжнародних судових органів: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11. - X., 2003. -С. 141.

³ Капустин А. Я. Европейский Союз: интеграция и право. - М.: Изд-во РУДН, 2000. - С 182.