Категорії та структура персоналу підприємства

Це дає змогу не тільки виявити вплив фактору персоналу на кінцеві результати діяльності підприємства, а й встановити найсуттєвіші структурні зміни, їхні рушійні сили, тенденції і на цій підставі формувати реальну стратегію щодо розвитку кадрового потенціалу підприємства.

10.1.3. Визначення чисельності персоналу

Визначення чисельності і штатної структури персоналу підприємства є однією з головних складових в загальній системі управління кадровим потенціалом підприємства.

Основною метою визначення чисельності персоналу є оптимізація витрат живої праці на виконання основних операцій, пов’язаних з діяльністю підприємства, і забезпечення заповнення необхідних робочих місць працівниками відповідних професій, спеціальностей і кваліфікації. Реалізація даної функції управління персоналом повинна тісно пов’язуватися з загальною стратегією розвитку підприємства, оскільки сформований на підприємстві кадровий потенціал в кінцевому підсумку буде забезпечувати здійснення всіх стратегічних цілей і напрямків його діяльності.

Визначення чисельності охоплює ряд етапів робіт, що виконуються послідовно у часі, і залежить від спе­цифіки підприємства, особливостей його функціонування.

Етапи визначення чисельності персоналу підприємства

Зокрема, при визначенні планової чисельності персоналу:

1) розрахунки за обсягом будуть різними для підприємств масо­вого та серійного виробництва у порівнянні з підприємствами оди­ничного й дослідного виробництва;

2) підприємство, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, натрапить на значно більші проблеми в розрахунках ніж під­приємство, що тільки збільшує обсяги виробництва або надання послуг;

3) підприємству, виробництво на якому має ритмічний характер протягом усього року, непритаманні проблеми виробництва сезонного характеру, у тому числі щодо розрахунків чисельності персоналу.

За умови значних організаційних змін (наприклад створення нового підприємства) оцінка майбутніх потреб у трудових ресур­сах є досить складним завданням. У такому випадку використовують типові структури, моделі, аналоги.

При визначенні чисельності на перспективний період необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, а саме:

• ринкову кон'юнктуру, що має вплив на той чи інший вид діяльності;

• циклічність розвитку економіки, передбачення можливого загального економічного спаду;

• регіональні особливості ринку праці (переміщення виробни­чих потужностей в регіони з нижчою вартістю праці);

• державні (урядові) програми, замовлення, контракти (згідно з останніми підприємству інколи необхідно створювати нові робочі місця);

• юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками і т. ін.), що регулюють трудові відносини, захищають інтереси окремих категорій населення та працівників;

• можливості використання тимчасових або сезонних працівників, надомної праці.

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні можливої економії затрат праці за факторами. Розглянемо основні методи розрахунків чисельності працівників промислового підприємства.

Так наприклад, для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коригування базової чисельності: ,

де: Ч_пл - чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб; Ч_б - базова (очікувана) чисельність, осіб; ΔV - плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %; ΔЧ - сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Іншим методом розрахунку планової чисельності є метод на основі загальної трудомісткості виготовлення продукції:

,

де: Т_кф – корисний фонд робочого часу на одного працівника; Т_вп – час, необхідний на виконання виробничої програми.

Параметр Т_вп у формулі визначається наступним чином:

,

де: n – кількість номенклатурних позицій виробів у виробничій програмі; N_i – кількість виробів і-ї номенклатурної позиції; Т_і – трудомісткість процесу виготовлення виробу і-ї номенклатурної позиції; Т_н.в.і – час, необхідний для зміни величини незавершеного виробництва у відповідності з виробничим циклом виробів і-ї позиції номенклатури; К_в – коефіцієнт виконання норм часу.