Крива попиту, з якою стикається недосконалий конкурент

Найбільш крайнім випадком недосконалої конкуренції є монополія, тобто ринок з єдиним продавцем і неможливістю входження до нього інших. У реальному житті монополія – це завжди питання влади над ринком. Можна було б стверджувати, що кожен бакалійний магазин є монополістом, оскільки не існує навіть двох магазинів з абсолютно однаковим асортиментом продуктів. Проте такий підхід до розгляду бакалійного бізнесу, як правило, виявляється непридатним, оскільки ціни, що встановлені одним магазином, впливають на попит, з яким стикаються інші розташовані поблизу магазини. Справжній же монополіст не має таких суперників, що ідентифікуються. Оскільки монополіст є єдиним постачальником якоїсь продукції або виду послуг, ціна, яку він встановлює за свою продукцію, визначається ринковою кривою попиту на його продукцію. Продавець має монопольну владу (або владу над ринком), якщо він може підвищувати ціну на свою продукцію шляхом обмеження свого власного об'єму випуску.

У табл. показана також інша важлива відмінність між досконалою конкуренцією і монополією. В умовах досконалої конкуренції не існує ніяких перешкод для входження до ринку нових виробників. На монопольних ринках існують бар'єри входження, які унеможливлюють проникнення на ринок будь-якого нового продавця. Через це монополія може мати значний притік прибутку.

Монополістична конкуренція

Монополістичній конкуренції властиві риси як монополії, так і досконалої конкуренції. Як і за умов монополії, кожне підприємство виробляє продукцію, яку покупці вважають такою, що відрізняється від продукції всіх інших продавців. Проте тут має місце і конкуренція, оскільки багато інших продавців пропонують близькі, хоч і не повністю взаємозамінну, продукцію. По суті монополістична конкуренція – це досконала конкуренція плюс диференціація продукції.

Ринок характеризується диференціацією продукції тоді, коли покупці розглядають продукцію конкуруючих продавців як близьку, але не повністю взаємозамінну.

Диференціація продукції дає кожному монополістичному конкурентові певну владу над ринком, оскільки кожен конкурент може злегка підвищувати ціну, не втрачаючи при цьому всіх своїх традиційних покупців. Продавці на такому ринку повинні чітко вирішувати, яку продукцію виробляти, задіюючи при цьому її рекламування. Можливість диференціації продукції ставить також нові та складні проблеми ефективності. Чи є оптимальним асортимент вироблюваної в умовах монополістичної конкуренції продукції? Чи є оптимальними з суспільної точки зору витрати продавців продукції на рекламу?

В умовах монополістичної конкуренції, як і за умов досконалої конкуренції, не існує бар'єрів для входження до ринку нових підприємств. Відкрити новий ресторан, бензоколонку чи аптеку в більшості великих міст не вимагає великої праці. Але оскільки бар'єри входження відсутні, підприємства в монополістично конкурентних галузях не розраховують на отримання значного прибутку в довгостроковому періоді.

Олігополія передбачає наявність кількох продавців. Олігополістичний ринок – це такий ринок, на якому велика частина продукції, що випускається, виробляється невеликою кількістю крупних підприємств, кожне з яких є достатньо великим для того, щоб впливати на ринок своїми власними діями. Наприклад, автомобільна і сталеливарна промисловості є олігополіями. Окремі олігополісти можуть самі впливати на ціну, як і при монополії, але ціна визначається діями, що робляться всіма продавцями, як і при досконалій конкуренції. Це обумовлює велику складність рішень олігополістів у порівнянні з рішеннями підприємств на інших типах ринків. Кожному підприємству доводиться виробляти рішення не тільки щодо того, як реагуватимуть покупці на її дії, але також і щодо того, як на це відгукнуться інші підприємства в галузі, оскільки їх реакція у відповідь впливатиме на прибуток підприємства.

На олігополістичних ринках продукція може бути диференційованою і, якщо диференціація продукції можлива, підприємства повинні потурбуватися про дизайн і рекламу продукції. Щоб розрахувати наслідки впливу цих змінних, як і наслідки змін ціни, олігополіст повинен передбачати ймовірну реакцію своїх суперників.

Олігополія займає проміжне становище між монополією і конкуренцією і в іншому аспекті. За умов, коли присутня конкуренція, бар'єри входження в ринок відсутні, а монополія не залишає можливості для проникнення інших підприємств. На олігополістичних ринках зазвичай існують певні бар'єри входження, але вони не такі жорсткі для того, щоб зробити входження абсолютно неможливим. Чим слабкішими є бар'єри входження, тим ймовірнішим є те, що галузь, в якій продавці з міцною позицією отримують високі прибутки, заохочуватиме прихід нових підприємств, і, отже, тим нижчими будуть прибутки в галузі в довгостроковому періоді.