Основні терміни управління

Суб’єкт управління	Адміністративно-управлінський персонал
Об’єкт управління	Ресурси
Рівні управління	Вищій Середній Нижчий
Функції управління	Планування, передбачення Організація Координація Мотивація Контроль
Види управління	Стихійне Свідоме
Форми управління	Адміністративне Поточне
Методи управління	Організаційно-розпорядницьке Економічне заохочення, стимулювання Соціально-психологічні
Принципи управління	Сильне керівництво Заможні працівники Твердий порядок
Завдання управління	Визначення правил гри

Якщо управління підприємством передбачає підвищення ефективності діяльності цього підприємства, то основним надбанням управлінця є вміння управляти умовами існування економічних ресурсів, а не самими виробничими процесами. Оскільки кожен керівник самостійно формує систему управління підприємства, то окремі елементи формування апарату управління, механізм і здійснення процесу управління на конкретному підприємстві може виступати об’єктом економічної безпеки підприємства і мати статус “комерційної таємниці”.

6.4. Управління підприємством

Формування системи управління підприємством, як було зазначено вище, після визначення цілей управління, створення апарату управління, визначення об’єктів контролю адміністративної служби та з’ясування наявності економічних і юридичних обмежень, каналів отримання та виходу інформаційних потоків, передбачає здійснення конкретних управлінських розпоряджень і затвердження системи підпорядкування та звітності об’єктів контролю підприємства. Розглянемо це на прикладах.

Організація управління виробництвом

Виробництво без необхідної організації перетворюється на досконалий хаос. За умов зростання виробництва ускладнюється і набуває оптимального характеру його організаційна структура.

Спочатку розглянемо організацію невеликого підприємства (виробничої фірми). Це може допомогти розумінню організації складних функціонально великих багатопрофільних підприємств.

1 варіант. Управління підприємством здійснює власник.

За виключенням особливих випадків, пов’язаних зі специфікою продукції, що виготовляється, і збутом цієї продукції, власник-управляючий може виконувати всі функції сам, аж доки принаймні чисельність працівників не досягне 50 осіб. Він сам конструює вироби, придбаває сировину та матеріали, спостерігає за процесом виробництва і контролює якість продукції, займається збутом готової продукції і сам особисто управляє фінансами. До управління виробництвом власник-управляючий може долучити майстрів, які зі своїми питаннями та вимогами звертаються безпосередньо до нього.

Структура управління малим підприємством

За умов збільшення попиту на продукцію, яка виготовляється підприємством, виникає питання: залишити обсяги виробництва на тому ж самому рівні або розширити його. Розширення потребує зростання капіталовкладень, тобто залучення акціонерів або партнерів, які вимагатимуть врахування їх думки та наявності в них права голосу. Крім цього власник-управлінець розуміє, що зростання обороту призведе до збільшення витрат його продуктивного часу для вирішення питань, які будуть передаватися йому за інстанціями іншими суб’єктами внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства (працівниками і державними контролюючими органами, посередниками, конкурентами, тощо).

2 варіант. Підприємство на етапі зростання.

Розширення невеликого підприємства розпочинається з найму двох працівників: керівника відділу збуту і керівника фінансами. Якщо підприємство продовжує розвиватися, то до них приєднується третя особа - керівник виробництвом, а власник стає адміністратором.

А) Початковий етап створення апарату управління підприємством

Б) Етап розвитку апарату управління підприємством

Організаційна структура підприємства на етапах створення і розвитку

Зазвичай, на цьому етапі управлінська структура залишається достатньо простою, працівники розподілені на відділи, якими керують “майстри” (уповноважені власником працівники). Функції управління на таких підприємствах розподіляються так, як визначено у табл.