11.1. Інвестиційна політика в промисловості

Сучасна економічна ситуація в Україні потребує вирішення таких кардинальних взаємопов'язаних проблем як вихід із кризи та перехід до ринкових методів господарювання. Для цього необхідно залучати та використовувати значні матеріальні, людські та фінансові ресурси, особливо в таких капіталомістких галузях як енергетика, металургія, машинобудування.

Нагальна потреба промисловості в заміні фізично та морально застарілого обладнання вимагає великих інвестицій. Враховуючи реальну економічну ситуацію, держава зняла із себе функцію повного забезпечення галузей економіки необхідними інвестиційними ресурсами.

Державна інвестиційна підтримка збереглася тільки для розвитку пріоритетних напрямків економіки та неприбуткових галузей (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист населення, екологічні програми).

Основними завданнями державної інвестиційної політики є:

• формування сприятливого середовища для інвестиційної діяльності в будь-якій сфері власності;

• створення економічно сприятливих умов для залучення інвестицій;

• збереження підтримки життєво важливих, але неприбуткових і дотаційних виробництв паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства тощо;

• контроль за цільовим використанням централізованих капіталовкладень, що інвестуються у формі безповоротного фінансування та кредитування;

• збереження пріоритетності при виділенні інвестицій для найважливіших галузей економіки.

Отже, інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій, спрямованих на реалізацію інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту[19].

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи, зарубіжні держави, міжнародні фінансові організації [20].

До об’єктів інвестиційної діяльності відносяться:

• об'єкти власності (будинки, обладнання, транспортні засоби тощо);

• рухоме й нерухоме майно;

• права на використання надр та інших природних ресурсів;

• цінні папери;

• цільові грошові вклади;

• інтелектуальні цінності;

• науково-технічна продукція.

Державна інвестиційна політика в сучасних умовах в Україні формується, в основному, на програмно-цільовому підході та з урахуванням державних і регіональних інтересів на підставі законодавства України щодо інвестиційної діяльності [1-4].

11.2. Інвестиційний проект: зміст та основні елементи

В економічній літературі зустрічається багато визначень поняття проекту, але найбільш універсальним можна вважати таке: інвестиційний проект – це одноразова сукупність заходів, розроблених для досягнення певних цілей, однією з яких є одержання прибутку підприємства [19 ].

Проект має такі характерні ознаки:

• цілі проекту повинні бути обов’язково досягнуті з одночасним виконанням технічних, економічних, екологічних та інших вимог;

• наявність внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків операцій, завдань та ресурсів, що потребують у процесі виконання проекту чіткої координації;

• встановлення термінів початку та закінчення проекту;

• обмеження ресурсів;

• унікальність цілей проекту та умов його виконання.

Тип проекту визначається його масштабом, складністю, якістю та тривалістю. Для зручності дослідження існуючої великої кількості різновидів проектів, класифікуємо їх по конкретних ознаках.