Сума доплат визначається із залежності:

, грн.,

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Відрядна форма оплати праці передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу. Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток З_п.відр при цьому обчислюється за такою формулою:

, грн.,

де: N_фі – фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше за місяць), шт.; n – кількість видів виробів; Р_і – відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду (грн./шт.), що розраховується наступним чином:

, грн.,

де: Т_шт – час на виготовлення одного виробу і-го виду, год; С_г – годинна тарифна ставка згідно з розрядом робітника, грн./год.

Для визначення розміру відрядного розцінку Р_і при визначенні часу на виготовлення одного виробу Т_шт у хвилинах, застосовується формула:

грн./шт.,

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку З_в.прем за цією системою визначається у залежності:

, грн.,

де: З_тар.в – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.; Д_в – сума преміальних доплат, що обчислюється так:

грн.,

де: П₁ – відсоток доплат за виконання плану; П₂ – відсоток доплат за кожний відсоток перевиконання плану; П_пп – відсоток перевиконання плану, який можна знайти з формули:

,

де N_ф, N_пл – відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт./міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата З_{в.прогр} обчислюється так:

грн.,

де: N_вб – вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110-115% від N_пл), шт./міс.; Р_зв – звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.; Р_підв – підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.

При цьому розмір показника Р_підв визначається таким чином:

.

Відсоток зростання розцінку визначається за шкалою залежно від відсотка перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника З_{кв.підс} можна обчислити із залежності

, грн.,

де: N_фі – фактично виготовлена кількість продукції і-м основним робітником за зміну, шт./зміну; Р_нві – непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн./шт.; n – кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

При цьому розмір показника Р_нві визначається таким чином:

, грн.,

де: С_зм – змінна тарифна ставка підсобника, грн./зміну; N_пл.і – норма виробітку продукції і-м основним робітником, шт./зміну.

Заробіток допоміжного робітника З_кв.доп обчислюється так:

, грн.,

де: Т_ф – фактично відпрацьований допоміжним робітником час, год./міс.; С_г – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.; К_вн – середній коефіцієнт виконання норм основними робітниками на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади З_бр як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1. Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться у такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-К_бр), відпрацьованих бригадою, за формулою:

,

де: Т_фі – фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год./міс.; К_і – тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника; т – кількість членів бригади, чол.;

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (З_1г-к):

, грн.;

Бригадний заробіток визначається за формулою:

, грн.

де: Т_і – трудомісткість і-тої операції, год./міс.;

С_і – погодинна тарифна ставка для роботи і-го розряду, грн.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) З_і обчислюють:

, грн.,

2. Метод коефіцієнта виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють у різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку:

а) визначають тарифний заробіток бригади у випадку стовідсоткового виконання норм виробітку З_бр100% за формулою:

, грн.,

де С_гі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн./год.;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм К_вн:

;

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

.

3. Акордна система. Передбачає встановлення розцінки не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К_п), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Т_ф).

Кваліфікаційний рівень (К_п) встановлюється усім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

Коефіцієнт КТУ теж виставляється усім працівникам і затверджується Радою трудового колективу [14].

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться у такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Б_і), зароблена кожним і -м працівником (або групою працівників одного рівня):

,

де Т_ф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів Б_сум, зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

,

де m – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається частка d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

.

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника З_і:

Контрактна система оплати праці ґрунтується на ухвалі договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права та обов’язки сторін, рівень оплати праці та ін. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи породжено тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для здорового психологічного клімату в колективі та процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства, їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод) [11].

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках залежно від продуктивності та ін.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається з фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників Ф_т.пог обчислюється за формулою:

, грн.,

де: Ч_і – чисельність погодинників, що працюють в і-х умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол.; Ф_ді – дійсний фонд часу роботи одного погодинника за і-х умов праці, год./рік; С_1і – годинна тарифна ставка погодиннику першого розряду при і-х умовах праці, грн./год.; К_сер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників за і-х умов праці, який визначається наступним чином:

,

де: Ч_і –чисельність погодинників і-го розряду, чол.; К_і – тарифний коефіцієнт і-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників Ф_т.відр визначається так:

, грн.,

де: Т_і – сумарна трудомісткість робіт за і-х умов праці, нормо-год./рік; С_1і – годинна тарифна ставка відрядника першого розряду за і-х умов праці, грн./год.; К′_сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників за і-х умов праці, який обчислюється наступним чином:

,

де Т_j – трудомісткість робіт по j-му розряду, нормо-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці підприємства.

Для розв’язку запропонованих задач у навчальному процесі можна використовувати тарифну сітку, що містить умовні цифри.