Склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)
Після закінчення звітного місяця необхідно провести коригування собівартості готової продукції з урахуванням фактичних, а не нормативних витрат на її виробництво і відповідно відкоригувати собівартість реалізованої продукції. Показником собівартості продукції є витрати на 1 грн. продукції, що розраховуються за формулою:
;
де: CT – собівартість товарної продукції; QT – обсяг товарної продукції.
Існує також поняття «індивідуальна собівартість», яке характеризує витрати виробництва в умовах окремого виробництва, а також «середньогалузева собівартість», яке узагальнює середні витрати на виготовлення та збут продукції у галузі.
Склад і кількісне співвідношення елементів витрат визначає структуру собівартості продукції. В промисловості України вона характеризується високою питомою вагою матеріальних затрат та затрат уречевленої праці. Так, за даними Держкомстату України [13], витрати матеріальних ресурсів у 2010 році у промисловості склали 72,1%, у будівництві – 55,2%, на транспорті – 33.0%.
Відповідно витрати на оплату праці у цьому ж періоді у промисловості склали 10,1%, у будівництві – 19,2%, на транспорті – 21,%. Це пов’язано зі структурою, особливостями галузей національної економіки, змінами рівня інфляції та зумовленими нею високими темпами росту цін на сировину, матеріали і основні засоби при низькому зростанні заробітної плати.
На структуру витрат підприємства впливають і технічний рівень оснащення виробництва, а також форми його організації, розміщення, управління, характер продукції, умови реалізації продукції тощо. У зв'язку з цим структура витрат підприємства в різних галузях промисловості неоднакова. Так, за даними Держкомстату України за 2010 рік ступінь зносу основних фондів у промисловості становив – 61,8%, зокрема, у добувній промисловості – 46,1%, у переробній промисловості – 64,9%, в електроенергетиці – 62,2%, у галузі виробництва та розподілення електроенергії, газу і води – 62,2%, у будівництві – 46%, на транспорті – 83,9%. Динаміка питомої ваги амортизації знаходиться під впливом зміни обсягу використаних капітальних фондів в натуральному та вартісному вираженні, а також рівня й норм амортизаційних відрахувань підприємства. Зазначимо, що значна питома вага амортизації в структурі витрат зумовлює потребу зниження частки амортизації на одиницю продукції, а також темпів зростання обсягів випуску продукції порівняно з темпами росту амортизаційних відрахувань. Якщо цього не вдасться досягти, то амортизаційні відрахування на одиницю продукції будуть зростати.
Структура витрат на оплату праці також суттєво різниться у галузях промисловості Так, заробітна плата у промисловості у 2010 році становила 9,5% від загальних витрат, відповідно у будівництві – 8,9%, на транспорті – 17,6%, в галузі охорони здоров’я – 25,4%, в освіті – 39,5%. Водночас у промисловості витрати на енергію складають близько 3%, однак у хімічній і нафтохімічній – 9%, металургії та паливній промисловості –5%.
Таким чином, залежно від питомої ваги окремих видів витрат в затратах виробництва вирізняють такі групи виробництв: трудомісткі, матеріаломісткі, енергомісткі, фондомісткі.
В структурі витрат трудомістких виробництв найбільша питома частка належить витратам на заробітну плату. До таких відносяться виробництва переважно добувної промисловості.
Найбільша питома вага матеріальних витрат в структурі матеріаломістких виробництв Таким є легка, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів тощо.
Відповідно питома вага витрат на енергію є найбільшою в структурі енергомістких виробництв. До останніх відносяться електроенергетика, кольорова металургія, виробництво хімічних матеріалів тощо.
Фондомісткі виробництва мають велику питому частку амортизації основних засобів в структурі витрат. До таких виробництв належать підприємства нафтодобувної промисловості, електроенергетика тощо.
Структура витрат динамічна. Сучасні зміни в техніці, технології та організації виробництва відображаються й на кількісному співвідношенні між окремими видами витрат. Позитивним моментом у зміні структури витрат є зниження питомої частки уречевленої праці, тобто зниження матеріаломісткості продукції, оптимізація використання засобів праці тощо.