11.3. Інвестиційні ресурси: сутність, класифікація

Інвестиційні ресурси входять до складу ресурсів підприємства [8,15].

Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності для створення прибутку або досягнення соціального ефекту.

Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» [3], до таких цінностей можна віднести: кошти, цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери; рухоме й нерухоме майно; майнові права, пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, які оформлені у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідного для організації виробництва, але не запатентованого (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, спорудами, обладнанням та інші майнові права; інші цінності.

За формою інвестиції поділяють на реальні й фінансові.

Реальні інвестиції – це вкладання коштів у матеріальні й нематеріальні активи, необхідні для безпосереднього виробництва продукції. Інвестиції у матеріальні активи – це вкладання коштів у виробничі фонди: обладнання, споруди, будівлі та інші товарно-матеріальні цінності, нові та додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів для виробництва продукції. Нематеріальні активи – це інноваційні та інтелектуальні інвестиції.

Інноваційні інвестиції – це вкладання в нововведення, а інтелектуальні інвестиції пов’язані з вкладанням в об’єкти інтелектуальної власності, до якої можна віднести набутий досвід, освіту, професіоналізм, знання, навички, інформацію, ноу-хау, патенти, ліцензії та інші нематеріальні активи.

Фінансові інвестиції передбачають вкладання коштів у цінні папери, спеціальні банківські вклади, депозити, облігації, що випускаються державою або підприємством.

Інвестиції бувають валові та чисті.

Валові інвестиції – це загальний обсяг коштів, спрямованих за визначений період діяльності підприємства на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння основних фондів, на підтримку діючих потужностей підприємства, а також на придбання нематеріальних активів, приріст запасів матеріально-технічних цінностей.

Чисті інвестиції – це сума всіх валових інвестицій за визначеній період, зменшена на суму амортизаційних відрахувань. Вони використовуються на розширене відтворення основних фондів. Якщо сума чистих інвестицій є позитивною величиною, то на підприємстві забезпечується економічне зростання.

За характером участі в інвестуванні визначають прямі та портфельні інвестиції. Прямі інвестиції передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування та вкладання коштів з метою одержання доходу і участі в управлінні виробництвом. Таке інвестування здійснюють здебільшого інвестори, що мають достовірну інформацію про об’єкт інвестування і добре ознайомлені з механізмом інвестування.

Портфельні інвестиції здійснюють інвестиційні або інші фінансові посередники (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів та компаній). В цьому випадку інвестор одержує невеликий але стабільній прибуток і не приймає участі в управлінні підприємством.

Інвестиції з урахуванням чинника часу поділяють на:

• короткострокові (до одного року);

• середньострокові (від одного до трьох років);

• довгострокові (п'ять і більше років).

За формою власності інвестиції бувають:

• приватні (які здійснюють громадяни або підприємства недержавних форм власності);

• державні (які здійснюють центральні або місцеві органи влади та управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів та залучених коштів, а також державні підприємства за рахунок власних та залучених коштів);

• іноземні інвестиції (які здійснюють громадяни та юридичні особи України та іноземних держав);

• спільні (які здійснюються спільно з іноземною державою);

• змішані (які передбачають різні комбінації вищенаведених форм інвестицій).

За регіональною ознакою виділяють:

• інвестиції у межах країни (внутрішні інвестиції) в об'єкти, які розміщені в територіальних кордонах даної держави;

• інвестиції за кордоном (закордонні інвестиції), які здійснюються в об'єкти, розташовані за межами територіальних кордонів даної держави.

З технічної й технологічної точок зору інвестиції прив'язані до змісту конкретного проекту (до закупленого та введеного обладнання, до технологічних ліній, об’єктів, наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт).