Рекомендована література

1. Господарський Кодекс України / ВВРУ, 2003, № 18, №19-20, № 21-22.

2. Давыдова Л.А., Фальцман В.К. Экономика и управление предприятием. Основы немецкой теории, адаптированной для применения в России: Учеб. пособие. – М.: ФиС, 2003. – 224с. :21 см. – Бібліогр. с. 213-214. – 3000 екз. = ISBN 5-279-02656-5.

3. Дугельный А.П., Комаров В.Ф. Бюджетное управление предприятием: Учебн.-практ. Пособие. – М.: Дело, 2003. – 432 с.: 21 см. – Бібліогр. с. 430-431. – 3000 екз. - ISBN 5-7749-0312-5.

4. Крейчман Ф.С. Эффективная организация управления акционерными предприятиями в условиях рынка. – М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. – 316 с.; 22 см. – Бібліогр.: с.162. – 10000 екз. – ISBN 5-7866-0145-5.

5. Малые и средние предприятия. Управление и организация / Под ред. Пихлера Й.Х., Пляйтнера Х.Й., Шмидта К.Х. Пер. с нем. И.С. Алексеевой и Г.И. Токаревой. – М.: Междунар. отношения, 2002. – 280 с.:21 см. – бібліогр. с. - ISBN 5-7133-1111-2.

6. Економіка підприємства. Підручник / за ред. С.Ф Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003. – 608 с..

7. Прусова Л.Г. Экономика в вопросах и ответах. Учебно-методическое пособие. – К.: ООО «УИПК «ЕксОб», 1999. – 320 с.: 24 см. – Бібліогр. с. 301-302. – 2000 екз. - ISBN 066-7111-07-5.

8. Управление производством: Учебник под ред. Н.А. Соломатина. – М.: Инфа-М, 2001. – 219 с.

9. Черкасов В.В. Проблемы риска в управленческой деятельности. Монография. – М.: «Рефа-бук», К.: «Ваклер», 1999. – 299 с.:21 см. – Бібліогр. с. 276-287. - ISBN .

10. Бизнес-планирование: Учебник / Под ред. В.М. Попова и С.И. Липунова. – М.: «Финансы и статистика», 2001. – 672 с.: ил., 22см. – Бібліогр. с.668-670. – 7000 екз. - ISBN 5-279-02106-7.

11. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за заг. ред. П.В.Круша, В.І. Подвігіної, Б.М.Сердюка. – К.:Ельга-Н, КНТ,2009. – 780с.

12. Економіка підприємства: підручник / за заг. та наук. ред. Г.О. Швиданенко. – [вид. 4-те, перероб. і доп.]. – К.:КНЕУ, 2009. – 816, [8] с. – ISBN 978-966-483-211-0.

Лекція 7. Прогнозування та планування діяльності підприємства

7.1.Методологічні основи прогнозування та планування діяльності підприємств

7.2. Стратегія розвитку підприємства

7.3. Системи стратегічного планування діяльності підприємства

7.4. Бюджетування та його місце в системі планування діяльності підприємства.

7.5. Оперативне планування діяльності підприємства

Ключові поняття і терміни: прогноз, прогнозування, план, планування, стратегія, стратегічне планування, норма, місія, система збалансованих показників, вартість, бюджет, бюджетування.

7.1.Методологічні основи прогнозування та планування діяльності підприємства

Прогноз - це науково обґрунтований опис можливих станів об’єктів у майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення такого стану. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.

Прогнозування (від грецького προγνοσισ - знання наперед) - це вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку. Прогнозування повинне відповідати на два питання:

1. Що найімовірніше можна чекати в майбутньому?

2. Яким чином потрібно змінити умови, щоб досягти заданого стану?

3. Прогнозування є важливою сполучною ланкою між теорією та практикою у всіх областях життя. Основні принципи прогнозування можуть бути окреслені наступним чином:

4. Цілеспрямованість – тобто опис поставлених задач.

5. Системність – побудова прогнозу згідно послідовності дій.

6. Наукова обґрунтованість – тобто обґрунтування об’єктивних законів розвитку суспільства, а також використання світового досвіду.

7. Багаторівневий опис – опис кожного об’єкту як елементу системи.

8. Інформаційна єдність.

9. Адекватність об’єктивним закономірностям розвитку, тобто виявлення тенденцій розвитку об’єкту.

10. Альтернативність – можливі варіанти розвитку об’єкту.

В залежності від джерел інформації технології її обробки і одержуваних результатів, всі економічні методи прогнозування поділяються на дві великі групи - фактографічні та евристичні методи;

Фактографічні методи – це методи, які базуються на фактичних даних. Фактографічні методи поділяються, по-перше на метод екстраполяції - тобто це припущення про незмінність чинників, що визначають розвиток об’єкту дослідження. Суть цього методу полягає в розповсюдженні закономірностей розвитку об’єкту у минулому на його майбутнє.

По-друге, на метод кореляційно-регресійного аналізу, який полягає у пошуку математичних формул, в яких встановлюються залежність будь-якого показника від іншого (парна кореляція), або групи інших показників (множинна кореляція).

Евристичні методи передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів. В свою чергу евристичні методи поділяються на дві групи: інтуїтивні та аналітичні методи прогнозування.

До інтуїтивних методів відноситься метод експертної оцінки, який використовується у разі відсутності достатньої статистичної інформації. В його основу покладено збір необхідної інформації шляхом анкетування, після чого ця інформація аналізується і відповідно в залежності від того оцінку інформації дає одна особа або група. Виділяють два підходи в оцінці інформації: індивідуальне оцінювання та групове оцінювання.

Аналітичні методи:

• Метод морфологічного аналізу, який заснований на дослідженні всіх можливих варіантів розвитку підприємства в майбутньому виходячи із закономірностей його розвитку.

• Метод побудови «дерева цілей» - застосовується з метою розбиття основних задач на під задачі.

• Метод оптимізації – який побудований на основі аналізу максимально можливої кількості чинників пов’язаних із виробництвом та фінансово-економічними показниками.

План – це той або інший варіант використовування ресурсів підприємств, які є предметом планування.

Планування діяльності підприємства – це процес складання плану.

Мета планування –оптимізація використовування ресурсів для досягнення найвищого ефекту від їх споживання.

Виділяють наступні види планування:

• стратегічне (від 5 до 20 років);

• середньострокове (від 1 до 5 років);

• тактичне планування або бюджетування (до 1 року);

• оперативно-виробниче планування.

Прогнозування є одним з етапів перспективного планування, тобто на мікрорівні, при складанні стратегічних планів можуть прогнозуватися рівень цін, вартість робочої сили, об’єм продажів і частка ринку, прибуток і рентабельність, необхідні капіталовкладення, ризик і т.д.

Процес планування здійснюється на наступних принципах планування:

1. Принцип цільової спрямованості, який визначає необхідність вибору і обґрунтовування цілей підприємства. Це початковий пункт планування, на якому в загальному випадку виділяють наступні основні цілі:

• господарсько-економічні та виробничо-технологічні – ці дві цілі пов’язані з чітким визначенням номенклатури і необхідної кількості випуску продукції належної якості;

• науково-технічні – здійснюються за допомогою постійного поліпшення продукції і оновлення технічної бази виробництва через упровадження досягнень НТП;

• соціальні – задоволення матеріальних і духовних потреб працівників підприємства;

• екологічні – забезпечення виробництва екологічно безпечної (чистої) продукції.

2. Принцип самостійності, який вимагає, щоб планування охоплювало:

• всі сфери діяльності підприємства;

• всі тенденції, зміни і зворотні зв’язки в його системі.

3. Принцип безперервності означає:

• взаємоузгодженість планів (довго-, середнє, короткострокових);

• своєчасне корегування перспективних і поточних планів.

4. Принцип оптимальності використання ресурсів, що орієнтує на:

• врахування вимог кон’юнктури ринку;

• впровадження досягнень науково-технічного і організаційного прогресу;

• повну реалізацію резервів кращого використання ресурсів.

5. Принцип збалансованості, що припускає:

• необхідне і достатнє кількісне співвідношення між розділами і показниками плану;

• узгодженість між необхідними і наявними ресурсами.

6. Принцип адекватності системи планування умовам діяльності об’єктів, що вимагає постійного перегляду і поліпшення методів планування, організацію самого процесу розробки планів підприємства.

Форми планування, які набули найбільшого поширення:

• Директивне планування припускає вживання командно-адміністративних методів дії для реалізації намічених цілей і задач. З цією метою видають нормативні документи, обов’язкові для виконання – закони, розпорядження, які контролюють їх практичну реалізацію. Це планування використовують при здійсненні важливих стратегічних програм.

• Індикативне планування припускає розробку найважливіших параметрів розвитку економіки, але не як обов’язкові для виконання директиви, а як орієнтири.

У залежності від тривалості планового періоду планування може бути перспективним або поточним.

Перспективне планування на підприємстві може бути довгостроковим (від 5 до 20 років) або середньостроковим (від 1 до 5 р).

Довгостроковий (стратегічний) план виражає переважно стратегію розвитку підприємства. Середньостроковий план - це, власне, стратегічний план, який деталізується на перші роки діяльності підприємства.

Найважливішими складовими цього плану є детальна хронологізація проектів, повна номенклатура продукції та конкретні інвестиційні і фінансові показники. Межа між довгостроковим і середньостроковим планами дуже умовна і неоднозначна.

Тривалість планового періоду залежить від умов діяльності підприємства, його галузевої приналежності, загальної економічної ситуації в країні, достовірності і якості аналітичної обробки первинної інформації тощо.

Поточне (бюджетне) планування (до 1 року) полягає в розробці планів (бюджетів) на більш короткі періоди (рік, квартал, місяць).

Оперативно-календарне планування завершує ланку в системі планування. Основна його задача – конкретизація показників тактичного плану з метою організації повсякденної ритмічної роботи підприємства і його структурних підрозділів.

Методи планування на підприємстві.

1. Програмно-цільовий метод ґрунтується на виборі реально поставленої мети функціонування підприємства і розробки для нього декількох варіантів взаємопов’язаних економічних і соціальних програм розвитку. При цьому планування здійснюється по логічній схемі: цілі – шляхи – способи - засоби. Цей метод припускає різноманіття цілей: науково-технічних, організаційно-економічних, екологічних та ін.

При розробці планів всі ці цілі перехрещуються, знаходяться в певних взаємозв’язках і співвідношеннях. Тому необхідно зіставляти програми, підготовлені з урахуванням різних цілей.

2. Розрахунково-конструктивний метод припускає визначення показників плану на основі розрахунків, заснованих на тій інформації що окреслює взаємозв’язок об’єктів, які становлять планову систему.

Прикладом його використання є розрахунок технологічних карт на підприємстві, коли планові показники визначають виходячи з наявних матеріальних, трудових і інших ресурсів і технологій з урахуванням особливостей підприємства і минулого досвіду.

3. Нормативний метод припускає розрахунок планових показників виходячи з існуючих техніко-економічних норм і нормативів.

Норма – це науково обґрунтована величина економічного показника. При плануванні виробництва найважливіше значення мають норми витрат матеріальних ресурсів, норми витрат праці і заробітної платні, технологічні норми, визначені технологічними процесами.

Під нормативами розуміють регламентовані величини для розрахунку економічних показників. Такими нормативами є: величина податкових платежів, величина амортизаційних відрахувань. В більшості випадків нормативами регламентуються органи державної влади.

4. Балансовий метод припускає розрахунок планових показників на основі зіставлення прибуткової і витратної частини якого-небудь ресурсу.

В загальному вигляді плановий баланс виражається рівністю між сумою, що включає величину ресурсу на початок планового періоду і його приходом протягом цього періоду, і сумою , що включає витрати ресурсу за цей же час і його залишок на кінець періоду.

5. Метод моделювання. Сутність цього методу полягає в створенні такого аналога планового процесу, в якому відображені всі найважливіші, з погляду дослідження, властивості даного процесу і опущені його другорядні риси. Звичайно такі моделі є формалізованим описом досліджуваного економічного об’єкту у вигляді математичних залежностей і формул.