Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
Прямотоковість. Передбачає організацію виробництва у просторі за найкоротшим шляхом виконання усіх операцій та руху предметів праці по робочим місцям, виробничим дільницям, цехам від запуску сировини до випуску готової продукції.
ДСТУ 2960-94, 4.19 Прямотоковість виробництва
Принцип організації потокового виробництва, згідно з яким просторове розміщення устаткування забезпечує найкоротший шлях проходження предметів праці між усіма стадіями виробничого процесу без зустрічних та зворотних рухів матеріальних потоків.
Потоковість. Означає скорочення перерв або їх повну ліквідацію при виробництві окремих видів продукції. Найбільш повно цей принцип використовується в потоковому виробництві.
Безперервність. Організація виробничого процесу таким чином, щоб кожен предмет праці як можна менш часу залишався поза роботою.
ДСТУ 2960-94, 4.17 Безперервність виробництва
Принцип організації виробництва, згідно з яким предмети праці рухаються від операції до операції без затримок у часі.
Принцип найменших зусиль. Передбачає таку побудову виробничого процесу, в залежності від особливостей технології, при якій мінімізуються витрати енергоресурсів на транспортування предметів праці від одної операції до іншої.
Автоматичність. Забезпечення максимально можливого рівня виконання усіх операцій виробничого процесу автоматично, без участі в ньому робітників.
Уніфікація. Передбачає використання однакових деталей, комплектуючих, вузлів та модулів для різних типів машин і обладнання; однакових інгредієнтів для різних виробів.
Нормалізація. Передбачає багатоцільове застосування окремих видів продукції, машин, обладнання у різних середовищах. Наприклад, одна машина, котра може пересуватися на поверхні води, під водою та літати у повітрі.
Сучасна організація виробничого процесу передбачає застосування більшості перелічених принципів для створення ефективного виробництва.
14.2. Особливості спеціалізації підприємств та їх виробничих ланок
Під типом виробництва розуміють сукупність ознак, які визначають організаційно–технологічну характеристику виробничого процесу, який виконується як на одному робочому місці, так й на сукупності їх в масштабі дільниці, цеху, підприємства.
Тип виробництва є важливішим параметром, який визначає форми і методи організації праці, виробничого процесу, оперативно–календарного планування, системи управління тощо.
В основу класифікації типів виробництва покладені наступні чинники: номенклатура продукції, обсяг виробництва (річна виробнича програма), конструктивно – технологічні особливості виробів, ступінь стійкості номенклатури (характер повторюваності випуску виробів), характер завантаження робочих місць. В залежності від вказаних чинників змінюється вид та рівень спеціалізації виробництва, починаючи з робочого місця і закінчуючи підприємством.
Для промислових підприємств існують три типи виробництв: одиничне, серійне та масове.
Одиничний тип виробництва характеризується виготовленням одиничних екземплярів виробів широкої номенклатури, виробництво яких впродовж тривалого часу (рік і більш) чи не повторюється, чи повторюється через невизначені інтервали часу. При цьому на кожному робочому місці виконуються різнобічні деталеоперації (цехи одиничного виробництва, дослідні цехи). Наприклад, виробництво космічних кораблів, телескопів, електричних машин і апаратів по спеціальному замовленню, ексклюзивного одягу, тортів тощо.
Серійний тип виробництва характеризується виробництвом обмеженої номенклатури виробів з визначеною конструктивно – технологічною однорідністю. При цьому виготовлення кожного з виробів повторюється з визначеною періодичністю. На кожному робочому місці виконується декілька деталеоперацій, які ритмічно повторюються.
В залежності від ступеню повторюваності розрізняють дрібносерійне, середньосерійне та багатосерійне виробництво.
Основні
принципи організації виробничого
процесу на підприємстві
