Типовий елементний склад оборотних засобів підприємства

До них відносяться засоби, затрачені у звітному періоді на підготовку і випуск нової продукції, яка потребує конструкторських розробок, проведення випробовування, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені у наступні періоди; це витрати на придбання патентів, технологій, раціоналізацію, вина­хідництво та інформаційне забезпечення виробництва.

Оборотні виробничі фонди обчислюються в натуральних показниках (штуках, літрах, метрах та ін.) і у грошовому виразі.

Для нормальної виробничо-господарської діяльності підприєм­ства, виконання постачально-збутових операцій, розрахунків із працівниками, а також виробничих та господарських потреб неабияку роль відіграють фінансові ресурси, що перебувають в обігу. Такі ресурси і утворюють фонди обігу – частину виробничих фондів підприємства, що залишила сферу виробництва і знаходиться в сфері обігу. У русі фондів обігу відображаються результати власної ринкової господарської діяльності підприємства, його відношення з зовнішнім середовищем, іншими підприємствами, що має життєво важливе значення для підприємства як самостійного виробника това­рів на ринок.

Фонди обігу містять такі елементи:

1. Готова продукція на складі підприємства, що призначена для продажу.

2. Продукція відвантажена, яка знаходиться на шляху до замовника.

3. Кошти на поточному рахунку підприємства в банку та в касі.

4. Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших активів (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [14]).

5. Інші кошти.

За способами планування та нормування оборотні засоби поді­ляються на нормовані, які забезпечують мінімум оборотних засобів, необхідних для безперебійного функціонування підприємства, та ненормовані. До нормованих належать оборотні виробничі фонди та готова продукція на складі підприємства, а до ненормованих – відвантажена продукція й усі кошти.

Практичне значення мають виявлення та оцінювання структури оборотних засобів підприємства.

Функціонально-технологічна структура оборотних засобів характеризує відсоткове співвідношення часток оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Оборотні засоби вико­ристовують тим ефективніше, чим більша їх частка обслуговує сферу виробництва, тому що знаходячись у сфері обігу оборотні засоби не беруть безпосередньої участі у формуванні вартості продукції.

Елементна структура оборотних засобів підприємства – це частка вартості окремих елементів оборотних засобів із їх загальної вар­тості на певну дату, виражена у відсотках. У табл. наведено приблизну структуру оборотних засобів на машинобудівному підприємстві.

Приблизна структура оборотних засобів на машинобудівному підприємстві

Склад елементів оборотних засобів	Питома вага в загальній сукупності, %
Виробничі запаси	56
Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва	19
Витрати майбутніх періодів	7
Оборотні виробничі фонди	82
Готова продукція на складі підприємства	4
Продукція відвантажена	6
Кошти на рахунках у банку і наявні в касі	4
Дебіторська заборгованість	2
Інші оборотні засоби	2
Фонди обігу	18
Оборотні засоби підприємства	100

Знання і аналіз структури оборотних засобів на підприємстві мають дуже важливе значення, тому що вона у певної міри характе­ризує фінансовий стан на той або інший момент роботи підприємства. Наприклад, збільшення частки незавершеного виробництва, готової продукції на складі підприємства та дебіторської заборгованості вказує на відвернення оборотних засобів з обороту, зниження об’єму реалізації, отже, і прибутку, а значить, – і загального погіршення фінансового стану підприємства.

У табл. наведені оборотні активи за видами економічної діяльності в Україні за даними Держкомстату України [33]. У табл. наведені оборотні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей за видами економічної діяльності в Україні за даними Держкомстату України [33].

Структура оборотних засобів на підприємствах різних галузей далеко не однакова і залежить від:

• специфіки підприємства. На підприємствах із тривалим виробничим циклом велика частка незавершеного виробництва, на підприємствах гірничого профілю більша частка витрат майбутніх періодів. На підприємствах, у яких процес виробництва продукції швидкоплинний, як правило, спостерігається питома вага виробничих запасів;

• якості готової продукції. Якщо на підприємстві випускається продукція низької якості, що не користується попитом у покупців, то різко підвищується частка готової продукції на складі;

• рівня концентрації, спеціалізації, кооперації і комбінування виробництва;

• прискорення науково-технічного прогресу. Цей чинник впливає на структуру різнопланово і практично щодо співвідношення всіх елементів. Якщо на підприємстві впроваджується паливно-збережувальна техніка і технологія, безвідходне виробництво, то це зразу впливає на зниження частки виробничих запасів у структурі оборотних засобів.

Так, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних засобів становлять: виробничі запаси – на електростанціях і підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво – на підприємствах машинобудування (близько 40% у зв’язку з великою тривалістю виробничого циклу); витрати майбутніх періодів – на підприємствах добувної індустрії (40-50% і більше).

Впливають на структуру оборотних засобів інші чинники. При цьому необхідно мати на увазі, що одні чинники мають довгостроковий характер, інші – короткостроковий.

Все це свідчить на користь того, що на підприємстві оборотними засобами необхідно управляти з метою оптимізації їх структури та підвищення їх оборотності.