Показники, які використовуються в техніко-економічних розрахунках.

Економічний ефект ЕЕ визначається як різниця між результатами Р та витратами В [19] і вимірюється у грошових одиницях:

EЕ = Р – В ,

де: Р - вартісна оцінка отриманих результатів від інвестиції за розрахунковий період, грн.; В - вартісна оцінка усіх витрат, включаючи як капіталовкладення, так і річні експлуатаційні витрати за цей період, грн.

Економічна ефективність ē– це відношення отриманого результату Р до витрат В, пов’язаних з отриманням цього результату:

.

Результат – це або кількість виробленої продукції, або кількість виконаних робіт чи наданих послуг у вартісному вимірі, або прибуток Пр, котрий вимірюється як дохід Д мінус витрати В:

Пр = Д – В.

Термін окупності Т_ок – період, за який інвестиції К окупаються за рахунок прибутку Пр, або економії річних експлуатаційних витрат:

,

Коефіцієнт ефективності для окремого підприємства – це відношення приросту прибутку Пр до капіталовкладень, які викликали цей приріст:

Ē = =;

тобто Ē – це питомий прибуток на одиницю капіталовкладень.

В цілому для економіки країни коефіцієнт ефективності Ē – це відношення приросту ВВП до сумарних капіталовкладень:

Ē = ,

де: ΔВВП - приріст валового внутрішнього продукту за період часу (рік); К_S - сумарні капіталовкладення в економіку за цей період часу.

Необхідна умова: Ē > Е_н, тобто коефіцієнт ефективності повинен перевищувати наперед визначений норматив ефективності Е_н.

Якщо величина Е_н не може бути задана однозначно, то її треба варіювати та робити розрахунки з декількома значеннями цієї величини, або застосовувати внутрішню форму рентабельності.

Приведені (зведені) витрати З:

З = В + Е_н× К → min.

Оскільки ми прагнемо отримати максимальний економічний ефект, то згідно формули (14.8) отримаємо умову:

ЕЕ = Р – В → mах,

і якщо в альтернативних варіантах інвестиційних проектів результати Р однакові, то максимальний ефект має місце при мінімальних витратах В.

Критерії економічної ефективності капіталовкладень

На основі поняття економічного ефекту побудований ряд критеріїв економічної ефективності капіталовкладень, які можна розподілити на чотири групи [19]:

1. Прибуток (Пр) - ефект в абсолютних величинах (перевищення доходів над витратами у грошовому вимірі).

2. Рентабельність (R) - ефект у відносних одиницях (відношення прибутку або доходів до витрат), що відображає частку витрат, яка щорічно повертається за рахунок прибутку або доходу.

3. Період повернення капіталу (Т_п) - час, за який інвестиції повертаються через прибуток і можуть бути використані для нових вкладень.

4. Зведені (приведені) витрати (З) - витратна складова ефекту, яку іноді зручно використовувати для зіставлення ефективності декількох варіантів інвестиційного проекту за умови ідентичності результату (доходів).

Кожна з цих груп містить декілька критеріїв, які різняться складом доходів, витрат, розрахунковим періодом тощо. Рішення про ефективність інвестицій приймається на основі аналізу розрахунків одного або кількох критеріїв залежно від характеру вирішуваної проблеми.

В Україні техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів проводиться за міжнародними методиками (наприклад, методикою UNIDO – United Nations Industrial Development Organization) та галузевими методиками, згідно з якими для проектів, що здійснюються за 1...2 роки, а потім мають сталі показники доходів та витрат протягом усього періоду функціонування, критерії розраховуються як середні значення для одного року експлуатації без дисконтування, а капіталовкладення приводяться до одного року за допомогою коефіцієнта дисконтування.

Якщо проекти здійснюються за строк більший, ніж два роки або якщо обладнання вводиться чергами, то критерії для таких проектів визначаються для розрахункового періоду, який дорівнює періоду будівництва об'єкта плюс ще декілька років нормальної експлуатації, протягом яких повинен бути погашений кредит та відсотки за нього, із дисконтуванням усіх грошових потоків. При цьому до експлуатаційних витрат амортизаційні відрахування включаються тільки тоді, коли в сумарних витратах капіталовкладення враховуються не повністю (К або К_t), а частково - у вигляді добутку нормативу ефективності Ē на капіталовкладення К, тобто Ē∙К [17].