Групи умов постачання відповідно до «Інкотермс-2000»
|
Назва групи |
Умови постачання (торгові терміни) |
Умови відшкодування транспортних витрат, ризиків, митних зборів |
|
Група «Е» |
ЕХВ |
Франко-завод |
|
Група «F» |
FCА FАS FОB |
Вільно у перевізника Вільно вздовж борту судна (назва порту відвантаження) Вільно на борту судна (назва порту відвантаження) |
|
Група «С» |
CAF СIF СPT СIP |
Ціна і фрахт (сплачений фрахт до порогу призначення) Ціна, страхування і фрахт Перевезення оплачено до…(вказується пункт призначення) Перевізна оплата та страхування сплачені до станції призначення… |
|
Група «Д» |
DАF+ DЕS+ DЕQ0 DDU+ DDP0 |
Доставлено до кордону; Доставлено з судна; Доставлено на пристань; Доставлено без оплати мита; Доставлено з оплатою мита; |
|
Примітка: + - продавець не повинен здійснювати митні операції; 0- продавець повинен здійснювати митні операції; | ||
9.6.Методи ціноутворення сучасного підприємства
Ціноутворення в умовах ринкової економіки є комплексним та водночас суперечливим процесом, який спрямований по-перше на чітке формулювання цілей та завдань виробничої та маркетингової політики, діяльності всіх підрозділів та фінансових служб, по-друге, на знаходження компромісу між витратним та ціннісним підходами до ціноутворення підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, по-третє, на врахування психології споживачів, дій конкурентів та інших аспектів.
Встановлюючи ціни на свою продукцію (товари і послуги) підприємства можуть використовувати велику кількість методів ціноутворення. Проте, пошук оптимального методу ціноутворення з метою реалізації стратегічних цілей підприємства є надзвичайно актуальним. Класифікація сучасних методів ціноутворення наведена у табл.
Класифікація методів ціноутворення
|
Група методів |
Підходи до встановлення цін |
Методи ціноутворення |
|
Витратні методи |
На основі собівартості |
2.1.1.Метод повних затрат |
|
2.1.2. Метод нормативних затрат | ||
|
2.1.5. Метод граничних затрат | ||
|
2.1.6. Метод визначення ціни на основі визначення точки беззбитковості | ||
|
На основі прибутку |
2.2.1. Метод визначення ціни на основі цільової ціни та прибутку | |
|
2.2.1. Метод визначення ціни на основі рентабельності продаж | ||
|
2.2.1. Метод визначення ціни на основі рентабельності інвестицій | ||
|
Ринкові методи |
З орієнтацією на попит та конкуренцію |
1.1.1. Метод визначення ціни на основі ринкових цін (по аналогії). |
|
1.1.2. Визначення ціни на основі змагання. | ||
|
метод підвищеної ціни | ||
|
метод зниженої ціни | ||
|
метод тендерного ціноутворення | ||
|
1.1.3. Метод ціноутворення на основі відчутної корисності або необхідності товару | ||
|
1.2.1. Метод визначення ціни з орієнтацією на конкурентів | ||
|
Параметричні методи |
На основі параметрів |
3.1.1. Метод питомої ціни |
|
3.1.2. Ціновий метод балів | ||
|
3.1.3. Ціновий метод регресії |
Витратні методи ціноутворення різняться між собою за цілями ціноутворення та видами базових витрат. Зупинимося більш детально на кожному з них. Позитивним моментом у їх використанні є можливість визначення межі ціни, нижче якої вона може знижуватися лише у виняткових випадках і на обмежений термін часу. Формування ціни товару на основі витратних методів традиційне й орієнтоване передусім на виробництво і в меншій мірі на ринковий попит. А це в умовах маркетингової діяльності підприємства є суттєвим недоліком.
Метод ціноутворення «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим способом формування ціни. У даному разі ціна складається з прогнозного рівня середньої повної собівартості продукції та планованого прибутку, який входить до ціни у вигляді певного відсотка від цієї собівартості.
