15.9.2. Порядок поділу спадкового майна

Втр, 05/19/2009 - 15:01 — Консультант

 

15.9.2.Порядок поділу спадкового майна

При спадкуванні за законом спадкоємці мають право на отримання рівних часток. При поділі спадкового майна останнє умовно приймається за одиницю  і ділиться на кількість спадкоємців. Така арифметична (в простих дробах) частка в юридичній практиці отримала назву «ідеальна частка».

При спадкуванні за заповітом і зазначенні в заповіті про рівність час­ток, розмір окремої частки визначається аналогічно.

При зазначенні у заповіті конкретного майна, яке передається кожно­му спадкоємцю, розмір часток не визначається. У свідоцтві про право на спадщину слід зазначати ті речі, які передано за заповітом. Такий порядок може застосовуватись, коли немає осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. При існуванні таких осіб і в разі не зазначення їх у заповіті або коли їх частка, визначена в заповіті, суттєво менша ніж у інших спадкоємців за заповітом, має визначатись вартість усього спадкового майна, що спадкується за заповітом.

Обов'язкова частка має рахуватись від розміру всього спадкового майна шляхом визначення ідеальної частки, тобто розмір такої частки визначається шляхом ділення усього спадкового майна на кількість спадкоємців за законом. Потім від цієї ідеальної частки слід взяти половину (одну другу) частки, це й буде обов'язкова частка. При цьому розмір обов'язкової частки може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інші обставини, які мають істотне значення. Згідно з принципом свободи договору :«обов'язкову частку можна збільшити за обов'язковою згодою інших спадкоємців.

При обчисленні обов'язкової частки слід:

- встановити коло всіх спадкоємців;

- визначити вартість спадкової маси (у тому числі предметів домашньої обстановки і вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця).

При визначенні розміру спадкових частин треба враховувати, що особи, які  померли в той самий день (незалежно від часу смерті), не спадкують один після одного.

При поділі спадкового майна нотаріус повинен враховувати те, що може  мати місце провадження щодо видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, у разі смерті одного із них. Слід зазначити, що за заявою одного з подружжя, який пережив другого, він має право на половину спільного майна, якщо воно не було розділено на  відповідні частки. Державний нотаріус може видати свідоцтво про право  на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасника спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки по­мерлого у спільному майні. Якщо у спільному майні подружжя правовстановлювальний документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, державний нотаріус вимагає його (її) письмову згоду на виділ  на ім'я померлого його частки у спільному майні.

Поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, які прий­няли спадщину. У випадку недосягнення згоди поділ провадиться у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців за законом або за заповітом.

Поділ спадкового майна оформляється угодою спадкоємців або за від­сутності згоди - судовим рішенням.

У договорі про поділ спадкового майна визначаються реальні частки  спадкоємців у спадковому майні. При цьому допускається грошова компенсація, якщо вартість майна різна.