15.5. Подання заяви про прийняття спадщини

Втр, 05/19/2009 - 14:44 — Консультант

 

15.5.Подання заяви про прийняття спадщини

Частиною 1 ст. 1269 ЦК передбачається, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постій­но із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Слід проаналізувати це положення щодо строку подання такої заяви, який встановлено у ст. 1270 ЦК в шість місяців. Заява подається за чинним Законом України «Про нотаріат» до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За змінами до Закону України «Про нотаріат> заява подаватиметься до будь-якого нотаріуса, в окрузі діяльності якого  знаходиться місце відкриття спадщини.

      Ні в ЦК, ні в Законі України «Про нотаріат» та Інструкції вимог до змісту такої заяви не встановлено, але з юридичної практики та теорії нотаріального процесу можна рекомендувати зазначати у заяві такі відомості:

•назву державної нотаріальної контори (атрибути нотаріуса);

- прізвище, ім'я, по батькові спадкоємця, місце його проживання (доцільно вказувати номери засобів зв'язку);

- прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дату смерті, місце його проживання

- підстави закликання до спадкування з відповідними документами;

• відомості, відомі спадкоємцю-заявнику, про інших спадкоємців;

• відомості, відомі спадкоємцю-заявнику, про належність конкретногомайна до спадщини, а також докази, що підтверджують дану обставину (правовстановлювальні документи на майно спадкодавця);

• якщо спадщину на момент подання заяви ще не відкрито, подається оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця;

• законні представники (опікуни) мають підтвердити належними доку­ментами свій статус та особу;

• у разі необхідності спадкоємець-заявник може просити про вжиття за­ходів до охорони спадкового майна.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Положення ст.1269 ЦК слід сприймати як таке, що встановлює загаль­не правило, з якого в ч. 4 ст. 1269 ЦК встановлено чітко визначений виня­ток щодо подання заяв за неповнолітніх і недієздатних їх батьками (усиновлювачами), опікунами. Вважається, що в разі знаходження особи за кордоном, вона вправі переслати посвідчену консулом України заяву до державної нотаріальної контори (нотаріуса). Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

У даній нормі не йдеться про подання заяв обмежено дієздатними особа­ми, які можуть діяти тільки за згодою піклувальників. Але виходячи з аналогії, якщо чотирнадцятирічні особи, які зазвичай діють за згодою піклувальників, вправі подавати заяви особисто, то й обмежено дієздатні особи вправі подавати такі заяви особисто.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Якщо особа особисто подає заяву нотаріусу, то підпис на такій заяві не засвідчується. Але при цьому нотаріус обов'язково повинен встановити — особу спадкоємця за документами, які посвідчують особу, та на заяві зазначити реквізити такого документа, перевірити оригінал підпису особи,  про що повинна бути зроблена відмітка на заяві. Так, пунктом 207  Інструкції передбачається, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчено, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом,  заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути до нотаріальної контори для оформлення такої заяви у присутності нотаріуса.