- •1. Основні поняття спадкового права та процесу
- •Глава 1. Понятійний апарат та принципи спадкового права
- •1,2. Основні принципи спадкового права та їх аналіз
- •Глава 2. Заповіт як остання воля власника майна
- •2.2. Суб'єкти, які наділені повноваженнями щодо посвідчення заповітів
- •2.3. Види заповітів та їх класифікація
- •2.3.2. Заповіт з покладенням на спадкоємців обов'язків (ст. 1240 цк)
- •2.3.3. Заповіт з умовою (ст. 1242 цк)
- •2.3.4. Заповіт із встановленням сервітуту (ст. 1246 цк)
- •2.3.6. Заповіт з умовою щодо позбавлення прав на спадкування (ст. 1235 цк)
- •2.3.7. Особистий заповіт (ст. 1233 цк) і заповіт подружжя
- •.4. Нотаріальна процедура посвідчення заповітів
- •2.5. Скасування та зміна заповіту
- •2.6. Оголошення заповіту
- •2.7. Тлумачення заповіту
- •.8. Недійсність та нікчемність заповіту
- •Глава 3. Договір довічного утримання ( догляду)
- •3.1. Поняття і предмет
- •3.2. Сторони, їх права та обов'язки
- •3.3. Заміна набувача за договором
- •3.4. Форма договору
- •3.4. Форма договору
- •Глава 4. Особливості укладення та нотаріального посвідчення договору довічного утримання
- •4.1. Особливості укладення договору щодо майна, що перебуває у спільній власності
- •4.2. Нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, земельна ділянка)
- •4.3. Рухоме майно, яке має значну цінність
- •4.4. Грошова оцінка матеріального забезпечення
- •4.5. Договір на користь третьої особи
- •4.5. Договір на користь третьої особи
- •4.6. Заміна майна, яке передано набувачеві
- •4.7.Державна реєстрація договору (Державний реєстр правочинів)
- •4.7.Державнареєстраціядоговору(Державнийреєстрправочинів)
- •4.8.Накладення заборони відчуження нерухомого майна (Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна)
- •4.8.Накладеннязаборонивідчуженнянерухомогомайна(Єдиний реєстрзаборонвідчуженняоб'єктівнерухомогомайна)
- •4.9. Обтяження рухомого майна (Державний реєстр обтяжень рухомого майна)
- •4.9. Обтяження рухомого майна (Державний реєстр обтяжень рухомого майна)
- •Глава 5. Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання.
- •5.1. Розірвання договору судом
- •5.1. Розірваннядоговорусудом
- •5.2. Правові наслідки розірвання договору
- •5.2. Правовінаслідкирозірваннядоговору
- •5.3. Припинення договору у разі смерті відчужувача (оголошення померлим, факт смерті)
- •5.3. Припинення договору у разі смерті відчужувача (оголошення померлим, факт смерті)
- •5.4. Правові наслідки смерті набувача
- •5.4. Правові наслідки смерті набувача
- •5.5. Правові наслідки припинення юридичної особи - набувача
- •5.5. Правові наслідки припинення юридичної особи - набувача
- •Глава 6. Спадковий договір та процедура його посвідчення
- •6.1. Поняття та предмет спадкового договору
- •6.2. Суб'єкти (сторони та інші особи) спадкового договору, їх права та обов'язки
- •6.3. Форма спадкового договору та процедура його посвідчення нотаріусом
- •6.3. Форма спадкового договору та процедура його посвідчення нотаріусом
- •6.4. Спадковий договір з участю подружжя
- •6.4. Спадковий договір з участю подружжя
- •6.5. Накладення та зняття заборони відчуження майна, яке є об'єктом спадкового договору
- •6.5. Накладення та зняття заборони відчуження майна, яке є об'єктом спадкового договору
- •6.6. Здійснення контролю за виконанням умов спадкового договору
- •6.7. Припинення, розірвання спадкового договору та визнання його недійсним
- •6.7. Припинення, розірвання спадкового договору та визнання його недійсним
- •Глава 7. Договір довічного утримання (догляду) і спадковий договір у нотаріальній практиці.
- •Глава 7. Договір довічного утримання (догляду) і спадковий договір у нотаріальній практиці
- •Глава 8. Спадкові відносини та їх суб'єкти
- •8.1. Загальні положення
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Спадкодавець
- •8.2. Спадкодавець
- •8.3. Правовий статус спадкоємців
- •8.3.1. Формальний спадкоємець
- •8.3.1. Формальний спадкоємець
- •8.3.2. Правовий статус потенційних спадкоємців
- •8.3.2. Правовий статус потенційних спадкоємців
- •8.3.3. Правовий статус спадкоємців (фактичних)
- •8.3.4. Підпризначений спадкоємець
- •8.3.4. Підпризначений спадкоємець
- •8.3.5.Правове положення спадкоємців, які мають право на спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку та переважне право на виділ їм у натурі цього майна (ст. 1279 цк)
- •8.3.5. Правове положення спадкоємців, які мають право на спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку та переважне право на виділ їм у натурі цього майна (ст. 1279 цк)
- •8.3.6. Представництво інтересів спадкоємців у спадкових справах
- •8.4.1. Теоретичний зміст поняття «відказоодержувач»
- •8.4.2. Право заповідача на заповідальний відказ (ст. 1237 цк)
- •8.4.2. Право заповідача на заповідальний відказ (ст. 1237 цк)
- •8.4.3. Строк прийняття заповідального відказу (ст. 1271 цк)
- •8.4.3. Строк прийняття заповідального відказу (ст. 1271 цк)
- •8.4.4. Втрата чинності заповідальним відказом (ст. 1239 цк)
- •8.4.5. Вигодонабувач за сервітутом
- •8.5. Виконавець заповіту
- •8.5. Виконавець заповіту
- •8.6. Кредитори
- •8.6. Кредитори
- •Глава 9. Поняття,види спадкування та їх загальна характеристика
- •9.1. Поняття «спадкування»
- •9.2. Види спадкування та їх характеристика. Загальні положення
- •9.2. Види спадкування та їх характеристика. Загальні положення
- •9.3. Особливості спадкування за заповітом
- •9.3. Особливості спадкування за заповітом
- •9.4. Спадкування за законом
- •9.4. Спадкування за законом
- •9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- •9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- •9.6. Перша черга спадкоємців за законом
- •9.7. Друга черга спадкоємців за законом
- •9.7. Друга черга спадкоємців за законом
- •9.8. Третя та четверта черги спадкоємців за законом
- •9.9. П'ята черга спадкоємців за законом
- •9.10. Спадкування за правом представлення
- •9.10. Спадкування за правом представлення
- •9.11. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
- •9.11. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
- •9.12. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку
- •9.12. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку
- •9.13. Спадковий процес щодо спадкування речей звичайної домашньої обстановки та вжитку
- •9.13. Спадковий процес щодо спадкування речей звичайної домашньої обстановки та вжитку
- •9.14. Спадкування державою
- •9.14. Спадкування державою
- •9.15. Визнання спадщини відумерлою
- •9.15. Визнання спадщини відумерлою
- •Глава 10. Особливості спадкування окремих видів майна та прав
- •10.1. Спадкування квартир, будинків та інших об'єктів нерухомості
- •10.1. Спадкування квартир, будинків та інших об'єктів нерухомості
- •10.2. Чи спадкується завдаток?
- •10.2. Чи спадкується завдаток?
- •10.3. Спадкування права на земельну ділянку
- •10.3. Спадкування права на земельну ділянку
- •10.4. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •10.5. Спадкування неодержаних сум, які належали спадкодавцеві як засоби до існування
- •10.5. Спадкування неодержаних сум, які належали спадкодавцеві як засоби до існування
- •10.6. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)
- •10.6. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)
- •10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки
- •10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоті та сплату неустойки
- •10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
- •10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
- •10.9. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, погляд, лікування та поховання спадкодавця
- •10.9. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, погляд, лікування та поховання спадкодавця
- •10.10. Спадкування вкладів у банках (фінансових установах)
- •10.11. Спадкування заставленого майна
- •10.11. Спадкування заставленого майна
- •10.12. Спадкування особистих (немайнових) прав та обов'язків
- •10.13. Спадкування автомобілів, наданих інвалідам
- •10.13. Спадкування автомобілів, наданих інвалідам
- •10.14. Спадкування акцій
- •10.14. Спадкування акцій
- •10.15. Спадкування майна члена фермерського господарства
- •10.15. Спадкування майна члена фермерського господарства
- •10.16. Спадкування речей, обмежених в обороті
- •10.16. Спадкування речей, обмежених в обороті
- •Глава 11. Корпоративні права та їх відокремлення від інших прав
- •11.1. Правовий зміст корпоративного права за Господарським і Цивільним кодексами та його складові частини
- •11.2. Аналіз спадкування корпоративних прав за теоретичними джерелами
- •11.2. Аналіз спадкування корпоративних прав за теоретичними джерелами
- •11.3. Підприємство як особливий об'єкт цивільного права
- •11.3. Підприємство як особливий об'єкт цивільного права
- •11.4. Корпоративні права у стадії їх виділення
- •11.4. Корпоративні права у стадії їх виділення
- •Глава 12. Охорона корпоративних прав спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями
- •12.1. Складові елементи охорони прав на спадщину
- •12.1. Складові елементи охорони прав на спадщину
- •12.2. Зміст заповіту та установчого договору як запорука виваженого розподілу прав на корпоративне підприємство
- •12.2. Зміст заповіту та установчого договору як запорука виваженого розподілу прав на корпоративне підприємство
- •12.3. Розшук належних спадкоємцю прав на підприємство
- •12.3. Розшук належних спадкоємцю прав на підприємство
- •12.4. Переваги для спадкування корпоративних прав
- •12.5. Корпоративні спори з приводу спадкування належної учаснику частки
- •12.5. Корпоративні спори з приводу спадкування належної учаснику частки
- •12.6. Загальні правові передумови розрахунку вартості корпоративного права або шляхів його виділу при спадкуванні
- •12.6. Загальні правові передумови розрахунку вартості корпоративного права або шляхів його виділу при спадкуванні
- •12.7. Спадкові права і податкові обов'язки спадкоємців
- •Глава 13. Оособливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання
- •13.1. Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень
- •13.1. Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень
- •13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин
- •13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин
- •13.3. Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин
- •13.3. Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин
- •Глава 14. Матеріальні та процесуальні основи нотаріального провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.1. Загальні положення нотаріального процесу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.1. Загальні положення нотаріального процесу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.2. Факт смерті спадкодавця
- •14.2. Факт смерті спадкодавця
- •14.3. Час та місце відкриття спадщини
- •14.4. Наявність підстав закликання до спадкування
- •14.4. Наявність підстав закликання до спадкування
- •14.5. Наявність спадкового майна
- •14.5. Наявність спадкового майна
- •14.6. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини - це безумовний обов'язок нотаріуса
- •14.6. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини - це безумовний обов'язок нотаріуса
- •14.7. Висновки із спадкової справи, що стосуються особливостей цивільного процесу
- •14.7. Висновки із спадкової справи, що стосуються особливостей цивільного процесу
- •14.8. Процесуальний порядок повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини
- •14.8. Процесуальний порядок повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини
- •Глава 15. Здійснення права на спадкування
- •15.1. Прийняття спадщини
- •15.2. Строки для прийняття спадщини
- •15.2. Строки для прийняття спадщини
- •15.3. Продовження строку для прийняття спадщини
- •15.3. Продовження строку для прийняття спадщини
- •15.4. Способи прийняття спадщини
- •15.5. Подання заяви про прийняття спадщини
- •15.6. Відкликання заяви про прийняття спадщини
- •15.6. Відкликання заяви про прийняття спадщини
- •15.7. Відмова від спадщини та правові наслідки такої відмови
- •15.8. Фактичне прийняття спадщини
- •15.8. Фактичне прийняття спадщини
- •15.9.1. Поділ спадщини між спадкоємцями (ст. 1278 цк)
- •15.9.1. Поділ спадщини між спадкоємцями (ст. 1278 цк)
- •15.9.2. Порядок поділу спадкового майна
- •15.9.3. Методика визначення частки спадкового майна, яка належатиме кожному спадкоємцю
- •15.9.3. Методика визначення частки спадкового майна, яка належатиме кожному спадкоємцю
- •15.9.4. Прирощення спадкових частин
- •15.9.4. Прирощення спадкових частин
- •15.9.5. Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія - ст. 1276 цк)
- •15.9.5. Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія- ст.1276 цк)
- •Глава 16. Оформлення права на спадщину
- •16.1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •16.1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •16.2. Строки видачі свідоцтва про право на спадщину (ст. 1298 цк)
- •16.2. Строки видачі свідоцтва про право на спадщину(ст.1298 цк
- •16.3. Державна реєстрація права на спадщину (ст. 1299 цк)
- •16.3. Державна реєстрація права на спадщину (ст.1299 цк)
- •16.4. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (ст. 1300 цк)
- •16.5. Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину (ст. 1301 цк)
- •16.6. Перерозподіл спадщини (cm. 1280 цк)
- •16.6. Перерозподіл спадщини (cm. 1280 цк)
- •16.7. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця
- •16.7. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця
- •Глава 17. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
- •17.1. Матеріально- npaвовий зміст провадження щодо вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
- •17.2. Нотаріальне провадження щодо вжиття заходів до охорони садкового майна
- •17.2. Нотаріальне провадження щодо вжиття заходів до охорони садкового майна
- •17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.4. Опис спадкового майна
- •17.4. Опис спадкового майна
- •17.5. Вжиття заходів щодо охорони окремих видів спадкового майна, які потребують спеціального зберігання
- •17.6. Передача майна на зберігання та в управління спадкоємцям або іншим особам, яких призначає нотаріус
- •17.7.Етап збереження майна
- •17.8.Передача спадкового майна спадкоємцям
- •17.8. Передача спадкового майна спадкоємцям
- •17.9.Правові наслідки невжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.9.Правові наслідки невжиття заходів до охорони спадкового майна
- •Глава 18. Особливості регулювання спадкових відносин у державах континентальної системи права
- •8.0. Інститут спадкового права у міжнародному приватному праві
- •18.1. Теоретичні засади та колізійні норми спадкування у праві держав континентальної системи права
- •18.1. Теоретичні засади та колізійні норми спадкування у праві держав континентальної системи права
- •18.2. Колізійні питання спадкового права у сучасному українському законодавстві
- •18.3. Національні матеріально-правові норми спадкового права держав континентальної системи права
- •18.3. Національні матеріально-правові норми спадкового права держав континентальної системи права
- •Глава 19. Шляхи регулювання спадкових відносин у системі загального права
- •Глава 20. Уніфікація колізійних норм щодо спадкування у мПрП
- •20.1. Міжнародні багатосторонні конвенції з питань спадкування
- •Глава 21. Суб'єкти, які вправі надавати правову допомогу при спадкуванні з іноземним елементом
- •21.2. Нотаріус як суб'єкт, що уповноважений надавати допомогу іноземним громадянам у спадкових правовідносинах
- •21.3. Повноваження судів у вирішенні спірних питань при розгляді спадкових справ з участю іноземного елементу
9.4. Спадкування за законом
Пнд, 05/18/2009 - 17:27 — Консультант
9.4. Спадкування за законом
Стаття 1217 ЦК, де йдеться про види спадкування, виділяє спадкування за заповітом або за законом. При цьому пріоритет надається спадкуванню за заповітом, тобто якщо він є, то спадкування відбувається за заповітом.
Спадкування за законом має місце у таких випадках:
• при відсутності заповіту (ст. 1217 ЦК);
• якщо складений спадкодавцем заповіт визнано недійсним (ч. 4 ст. 1257 ЦК);
• якщо заповідано лише частину майна (ст. 1245 ЦК);
• якщо заповіт частково визнано недійсним і у ньому зазначається про спадкування окремими спадкоємцями конкретного майна, а не всієї спадщини в цілому;
•якщо призначений у заповіті спадкоємець помер раніше відкриття спадщини і не зазначено про його підпризначення та належна йому частка не успадковується іншими спадкоємцями за заповітом;
• якщо спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини без вказівки на чию користь;
• якщо спадкоємець, якому було заповідане конкретне майно, відмовиться від прийняття спадкового майна, вказаного у заповіті без вказівки на чию користь.
За ЦК передбачено п'ять черг спадкоємців, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово. Право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування (ст. 1224 ЦК), крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Положення про черговість спадкування спадкоємцями за законом базується на презумпції, що в разі висловлення своєї волі спадкодавець залишив би спадкове майно найближчим особам, які законом визначені в певні черги, залежно від таких критеріїв:
• близькість родинних зв'язків за походженням;
• шлюбні відносини;
• усиновлення;
• надання утримання спадкодавцю;
• перебування на утриманні спадкодавця;
• спільне проживання тощо.
Тому залежно від зазначених критеріїв законом встановлено відповідні черги спадкоємців і на цій підставі передбачається, якщо спадкодавець має інші наміри щодо передачі належного йому майна, то він вправі написати заповіт і назвати інших осіб.
Перехід права на спадкування від однієї черги спадкоємців до іншої зумовлений у цій нормі такими обставинами: відсутністю спадкоємців попередньої черги, усуненням їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмовою від її прийняття. Виняток, зазначений у ч. 2 ст. 1258 ЦК, говорить про те, що допускається зміна черговості спадкування щодо допущення до спадкування окремих спадкоємців, які належать до наступних черг спадкоємців. Але загальне правило про перехід права на спадкування до наступних (нижчих) черг спадкоємців залишається в силі.
Так, ст. 1259 ЦК передбачається новела, за якою черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини (див. проект № 122). Даною нормою не встановлено обмежень, тому за згодою всіх спадкоємців за законом, а в необхідних випадках і їхніх законних представників (опікунів, піклувальників), право на спадкування може бути надане одному чи декільком спадкоємцям, які належать до наступних черг спадкоємців. Законом не встановлено причин, за яких може надаватися така згода спадкоємцями, але вважається, що випадок, передбачений ч. 2 ст. 1259 ЦК, є однією із таких причин.
При загальному демократичному ставленні законотворців до прав спадкоємців все ж таки, на наш погляд, ця норма потребує уточнення щодо конкретизації поняття «заінтересовані спадкоємці», оскільки всіх спадкоємців можна вважати особами заінтересованими, незалежно від їх належності до певної черги. Тому в ст. 1259 ЦК пропонується визнати заінтересованими лише тих спадкоємців, які закликаються до спадкування і яких вважають доцільним залучити до процесу спадкування. При цьому треба враховувати, що згадану норму введено в главу 86 ЦК «Спадкування за законом», а тому осіб, які мають право на обов'язкову частку при спадкуванні за законом не існує. Дійсним же відповідний правочин може вважатись щодо трьох випадків:
- коли виявили бажання на укладення і посвідчення цього договору всі спадкоємці, які закликаються до спадкування;
- коли в договорі зазначається про спадкування запрошеними спадкоємцями лише того майна, на яке мають право спадкоємці, що запрошують до спадкування інших осіб;
- при відсутності будь-яких спірних взаємовідносин між спадкоємцями щодо конкретного успадкованого майна або розподілу часток майна.
Тобто загалом нотаріус вправі посвідчувати такий договір лише в тому разі, коли всі спадкоємці за законом висловили на це згоду. В цій нормі встановлено межу, коли такий договір не може бути підписаним, тобто до відкриття спадщини. Іншою раціональною межею має вважатися строк для прийняття спадщини, коли всі права на спадщину заявлено і всі спадкоємці висловили свої наміри: приймають вони спадщину чи відмовляються від неї.
Оскільки в законі іншу межу не закріплено, то можна його укладати навіть з моменту відкриття спадщини, але він набере чинності, якщо до нього на момент видачі свідоцтва про право на спадщину приєднаються всі спадкоємці і ніхто проти цього не буде заперечувати (див. проект № 123). Нотаріус же може приймати такі заяви лише безпосередньо від спадкоємців, а в необхідних випадках з урахуванням позиції опікунів чи піклувальників (див. проект № 124).
Таке приєднання до договору всіх інших спадкоємців можна оформити й у договорі.
Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
Положення про те, що такий «договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі», потребує особливої уваги, оскільки, з одного боку, закликання «додаткових спадкоємців» вплине на розмір частки у спадщині осіб, які не брали у ньому участі, а з іншого - зумовлює можливість вирішувати питання про допущення спадкоємця до спадкування за рахунок часток спадкоємців, які погодилися на допущення такого спадкоємця до спадкування. Останній варіант є можливим, але нелогічним. Коли особа має право на отримання спадщини, наприклад, за ч. 2 ст. 1259 ЦК, то вона вправі доводити свої права на всю належну їй частку, а не погоджуватися на меншу. Якщо ж особу «допускають» спадкоємці до спадкування без відповідних на це підстав, то фактично - це дарунок.
Щодо положення, зазначеного у ч. 1 ст. 1259 ЦК: «...а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині», то такий статус спадкоємця не має значення для спадкування за законом, але, здається, що законодавцем його наведено для того, щоб акцентувати увагу на особливій охороні прав та інтересів осіб, зазначених у ст. 1241 ЦК.
Так, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може звернутися до суду про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 2 ст. 1229 ЦК)[1]. Таке судове рішення після набрання ним законної сили породжуватиме право такої особи на спадкування незалежно від волі заінтересованих спадкоємців.
Останнє положення випливає з ч. 2 ст. 1256 ЦК, оскільки необхідність звернення до суду особи зумовлена відсутністю відповідної згоди заінтересованих спадкоємців і визначено єдиний шлях набуття права спадкування - судовий.
Всі наведені обставини, які стосуються утримання спадкодавця і зазначені у цій нормі, будуть предметом розгляду суду (див. проект № 125), але подібні ж обставини є підставою для усунення спадкоємців від права спадкування (ч. 5 ст. 1224 ЦК). Тому вважається, що не завжди правочини між спадкоємцями про визнання права на спадкування будуть дійсними. Зокрема, частково недійсним має вважатися правочин, коли його суб'єктом буде спадкоємець, який мав бути усуненим від права на спадкування на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК (див. проекти № 126-132).
При аналізі спадкування за законом слід мати на увазі, що існують фактично три види спадкування: за заповітом, законом та змішане. Останній вид передбачає регламентацію випадків, коли частина майна спадкується за заповітом, а інша частина - за законом. Але це положення не зумовлює особливостей спадкування за законом, оскільки черговість закликання до спадкування встановлюється главою 86 ЦК.
Так, спадкування за законом «у чистому вигляді» матиме місце, коли після смерті заповідача:
• заповіт спадкодавцем не складався;
• заповідач скасував заповіт повністю (ч. 1 ст. 1254 ЦК);
• всі спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини;
• заповіт визнано судом недійсним і правовідносини не можуть регламентуватися попереднім заповітом, а також у разі, якщо цей заповіт був єдиним (ч. 4 ст. 1254, ст. 1257 ЦК);
• якщо за заповітом було визначено єдиного спадкоємця, який помер до відкриття спадщини або після відкриття спадщини, але після нього не залишилося спадкоємців.
Змішане спадкування матиме місце:
• коли заповідано лише частину майна (ч. 2 ст. 1236, 1245 ЦК);
• якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини без вказівки на чию користь або помер до відкриття спадщини, підпризначення у заповіті не передбачено, а також заповіт є натуральним, тобто за кожним спадкоємцем закріплено конкретне спадкове майно;
• коли спадкоємець помер після відкриття спадщини, підпризначення в заповіті не передбачено і після нього не залишилось спадкоємців, а також заповіт є натуральним, тобто за кожним спадкоємцем закріплено конкретне спадкове майно;
• якщо заповіт було визнано судом частково недійсним.
Авторами виписано усі випадки, за яким має місце спадкування за законом у «чистому» вигляді, та випадки змішаного спадкування, але для правильного розуміння природи спадкування за законом доцільно зупинитися на характеристиці особливостей спадкування за законом та наявних черг.