6.4. Спадковий договір з участю подружжя

Вс, 05/17/2009 - 19:25 — Консультант

 

6.4. Спадковий договір з участю подружжя

Частиною1ст.1306 ЦКпередбачається, що предметом спадкового до­говору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Спадковим договором за ч.2ст.1306 ЦКможе бути встановлено, що в ра­зі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смер­ті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

Положення ч.1ст.1306 ЦКможна сприймати за принципом уточнен­ня походження майна, яке може стати предметом спадкового договору, атакож як передумову сприйняття другої частини цієї статті. Тобто под­ружжям може вноситися спільно їх сумісне майно. При укладенні спадко­вого договору подружжям, слід враховувати, що при укладанні прово-чинів щодо спільного майна подружжя, яке потребує нотаріальної форми, повинна бути письмова згода другого з подружжя (див. проект № 72), а та­кож можуть мати місце і інші правовідносини.

Спадковий договір може бути посвідченим без згоди другого з подруж­жя, якщо з поданих нотаріусу документів неможливо встановити час і під­стави набуття майна, що є предметом договору, а чоловік чи дружина осо­би, на ім'я якої це майно зареєстроване, ухиляється від надання письмової згоди на його відчуження, то особа, на ім'я якої майно зареєстровано, мо­же у порядку ст. 84 Закону України «Про нотаріат» передати заяву своєму чоловікові чи дружині з пропозицією з'явитися до нотаріуса для визна­чення частки чоловіка (дружини) у цьому майні, але автори вважають, що така заява може надходити й від нотаріуса (див. проект № 73).Не завжди така заява може бути підставою для посвідчення договору, оскільки шлюбні відносини можуть бути вже розірвані (див. проект № 74).Якщо ж він (вона) не з'явиться до нотаріуса у визначений строк і протягом місяця після одержання заяви не надішле своїх заперечень, нотаріус може посвід­чити спадковий договір від імені чоловіка чи дружини, за ким відповідно до правовстановлюючого документа визнається це майно, без згоди друго­го із подружжя, якщо інше не встановлено договором між подружжям.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, на­лежить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, поширюються правила про надання згоди на посвідчення договорів. На підтвердження факту проживання однією сім'єю осіб, які не перебувають у шлюбі, нотаріусом приймаються: договір про проживання та ведення спільного господарства; рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю осіб, які не перебува­ють у зареєстрованому шлюбі.

Слід пам'ятати, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної су­місної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Спадковий договір може бути посвідчено без згоди другого з подружжя, якщо із свідоцтва про шлюб та інших документів випливає, що зазначене в ньому майно є не спільною, а вважається особистою власністю другого з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умо­вах, передбачених шлюбним чи іншим договором, укладеним між под­ружжям, договором дарування або у порядку спадкування, або на кошти, які належали їй (йому) особисто чи майно набуте одним із подружжя у пе­ріод, коли між подружжям судом було встановлено режим окремого про­живання.

Спадковий договір може бути посвідчено без згоди другого з подружжя також у випадках, коли останній не проживає за місцезнаходженням май­на і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини має бути подано копію рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало законної сили. В Інструкції йдеться про те, що на підставі такого рішення суду за ч.1ст.44 ЦК нотаріус за остан­нім місцем проживання одного із подружжя, визнаного безвістно відсут­нім, описує належне йому майно та встановлює над ним опіку. Крім того, за заявою дружини (чоловіка) або органу опіки та піклування над майном іншого із подружися, місце перебування якого невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання чолові­ка (дружини) безвістно відсутнім.

Але на практиці виникає запитання, якщо до спільного майна подруж­жя належить автомобіль значної вартості, який є неподільною річчю та ним користується дружина, а її чоловіка визнано безвісно відсутнім, то яким чином нотаріус може описати частину автомобіля? Нотаріус може призначити дружину опікуном частини автомобіля чоловіка, але опі­кунство над майном безвісно відсутньої особи не дає права опікуну на роз­порядження цим майном. Отже, автомобіль не може бути об'єктом спадко­вого договору доти, доки на нього існують права у третіх осіб. Дружина мо­же бути відчужувачем за спадковим договором лише щодо своєї частини майна.

У п. 45 Інструкції йдеться про те, що у разі встановлення опіки над май­ном особи, визнаної безвісно відсутньою, нотаріус виключає майно з опи­су та повідомляє нотаріуса, який здійснив опис, про необхідність виклю­чення майна з опису. Про виключення майна з опису повідомляється опі­кун. У такому випадку спадковий договір може посвідчуватися одним із подружжя щодо усього майна.

Але це офіційна позиція. Положення Інструкції нотаріуси можуть зас­тосовувати на практиці і при зверненні до них з позовом особи, визнаної безвісно відсутньою, будуть переадресовувати позов до Мінюсту, яким бу­ла розроблена Інструкція. Позиція авторів: Належне безвісно відсутній особі майно має зберігатися до визнання її за рішенням суду померлою або до її появи. Положення Інструкції суперечать охороні і захисту інтересів безвісно відсутньої особи, оскільки опікун (зберігай) майна такої особи розпоряджатися ним на свою користь не повинен. Якщо у подружжя, один з якого визнаний безвісно відсутнім, існує спільна сумісна власність, то переживший з подружжя має виділити належну йому частку у судовому порядку і. лише потім нею розпоряджатися.

Кожний із подружжя може зазначити у. спадковому договорі частку у цільній частковій власності на майно, а може один із подружжя внести все особисте майно за договором.

Але частину2ст.1306 ЦК треба сприймати щодо предмета спадкового договору, а не як поняття «спадщина», яке має інший зміст і не має відно­шення до спадкового договору. Це положення зумовлене тим, що останній має виключати спадкування майна, зазначеного в договорі. Тому вва­жаємо, що ч.2даної норми, слід сприймати в такому змісті: «В разі смерті одного з подружжя все майно, що входить до предмета договору і внесено подружжям, вважається належним тому з подружжя, що залишився жи­вим». Такий зміст ч.2ст.1306ЦК дозволить чітко регламентувати мож­ливий випадок розірвання договору до його остаточного виконання. При такому змісті ч. 2 даної норми буде передбачатися, що нотаріус при посвід­ченні договору роз'яснить обом із подружжя, що вони уповноважують один одного в даному випадку розпоряджатися майном після смерті одно­го з них.

Пряма ж вказівка в законі на можливість зазначення такої умови у до­говорі несе рекомендаційний характер, а не регламентуючий. Вважаємо, що ця умова є істотною і регламентуватиме наслідки одностороннього ви­ходу з договірних правовідносин одного з подружжя. З урахуванням ст. 1308 ЦК можна вважати, що без достатніх підстав спадковий договір розриватися не може.

При посвідченні спадкового договору подружжям, предметом якого є спільна сумісна власність обох із подружжя, нотаріус повинен їм роз'яс­нити, що у договорі вони можуть виписати обов'язки набувача щодо обох із подружжя та окремо щодо кожного із них. Окремо в договорі має регла­ментуватись зобов'язання набувача на випадок смерті одного з подружжя. Це положення зумовлене тим, що останній з подружжя здійснюватиме контроль за виконанням умов договору, якщо він виконується до смерті обох з подружжя, а також за ст. 1308 ЦК вправі вимагати його розірван­ня. Нотаріус при посвідченні договору повинен роз'яснити обом із под­ружжя, що вони уповноважують один одного в даному випадку розпоряд­жатися майном після смерті одного з них.

У разі внесення запису про посвідчення заповіту подружжя або спадко­вого договору подружжя, на їх бажання, Реєстратор виготовляє кожному власний витяг.