- •1. Основні поняття спадкового права та процесу
- •Глава 1. Понятійний апарат та принципи спадкового права
- •1,2. Основні принципи спадкового права та їх аналіз
- •Глава 2. Заповіт як остання воля власника майна
- •2.2. Суб'єкти, які наділені повноваженнями щодо посвідчення заповітів
- •2.3. Види заповітів та їх класифікація
- •2.3.2. Заповіт з покладенням на спадкоємців обов'язків (ст. 1240 цк)
- •2.3.3. Заповіт з умовою (ст. 1242 цк)
- •2.3.4. Заповіт із встановленням сервітуту (ст. 1246 цк)
- •2.3.6. Заповіт з умовою щодо позбавлення прав на спадкування (ст. 1235 цк)
- •2.3.7. Особистий заповіт (ст. 1233 цк) і заповіт подружжя
- •.4. Нотаріальна процедура посвідчення заповітів
- •2.5. Скасування та зміна заповіту
- •2.6. Оголошення заповіту
- •2.7. Тлумачення заповіту
- •.8. Недійсність та нікчемність заповіту
- •Глава 3. Договір довічного утримання ( догляду)
- •3.1. Поняття і предмет
- •3.2. Сторони, їх права та обов'язки
- •3.3. Заміна набувача за договором
- •3.4. Форма договору
- •3.4. Форма договору
- •Глава 4. Особливості укладення та нотаріального посвідчення договору довічного утримання
- •4.1. Особливості укладення договору щодо майна, що перебуває у спільній власності
- •4.2. Нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, земельна ділянка)
- •4.3. Рухоме майно, яке має значну цінність
- •4.4. Грошова оцінка матеріального забезпечення
- •4.5. Договір на користь третьої особи
- •4.5. Договір на користь третьої особи
- •4.6. Заміна майна, яке передано набувачеві
- •4.7.Державна реєстрація договору (Державний реєстр правочинів)
- •4.7.Державнареєстраціядоговору(Державнийреєстрправочинів)
- •4.8.Накладення заборони відчуження нерухомого майна (Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна)
- •4.8.Накладеннязаборонивідчуженнянерухомогомайна(Єдиний реєстрзаборонвідчуженняоб'єктівнерухомогомайна)
- •4.9. Обтяження рухомого майна (Державний реєстр обтяжень рухомого майна)
- •4.9. Обтяження рухомого майна (Державний реєстр обтяжень рухомого майна)
- •Глава 5. Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання.
- •5.1. Розірвання договору судом
- •5.1. Розірваннядоговорусудом
- •5.2. Правові наслідки розірвання договору
- •5.2. Правовінаслідкирозірваннядоговору
- •5.3. Припинення договору у разі смерті відчужувача (оголошення померлим, факт смерті)
- •5.3. Припинення договору у разі смерті відчужувача (оголошення померлим, факт смерті)
- •5.4. Правові наслідки смерті набувача
- •5.4. Правові наслідки смерті набувача
- •5.5. Правові наслідки припинення юридичної особи - набувача
- •5.5. Правові наслідки припинення юридичної особи - набувача
- •Глава 6. Спадковий договір та процедура його посвідчення
- •6.1. Поняття та предмет спадкового договору
- •6.2. Суб'єкти (сторони та інші особи) спадкового договору, їх права та обов'язки
- •6.3. Форма спадкового договору та процедура його посвідчення нотаріусом
- •6.3. Форма спадкового договору та процедура його посвідчення нотаріусом
- •6.4. Спадковий договір з участю подружжя
- •6.4. Спадковий договір з участю подружжя
- •6.5. Накладення та зняття заборони відчуження майна, яке є об'єктом спадкового договору
- •6.5. Накладення та зняття заборони відчуження майна, яке є об'єктом спадкового договору
- •6.6. Здійснення контролю за виконанням умов спадкового договору
- •6.7. Припинення, розірвання спадкового договору та визнання його недійсним
- •6.7. Припинення, розірвання спадкового договору та визнання його недійсним
- •Глава 7. Договір довічного утримання (догляду) і спадковий договір у нотаріальній практиці.
- •Глава 7. Договір довічного утримання (догляду) і спадковий договір у нотаріальній практиці
- •Глава 8. Спадкові відносини та їх суб'єкти
- •8.1. Загальні положення
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Спадкодавець
- •8.2. Спадкодавець
- •8.3. Правовий статус спадкоємців
- •8.3.1. Формальний спадкоємець
- •8.3.1. Формальний спадкоємець
- •8.3.2. Правовий статус потенційних спадкоємців
- •8.3.2. Правовий статус потенційних спадкоємців
- •8.3.3. Правовий статус спадкоємців (фактичних)
- •8.3.4. Підпризначений спадкоємець
- •8.3.4. Підпризначений спадкоємець
- •8.3.5.Правове положення спадкоємців, які мають право на спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку та переважне право на виділ їм у натурі цього майна (ст. 1279 цк)
- •8.3.5. Правове положення спадкоємців, які мають право на спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку та переважне право на виділ їм у натурі цього майна (ст. 1279 цк)
- •8.3.6. Представництво інтересів спадкоємців у спадкових справах
- •8.4.1. Теоретичний зміст поняття «відказоодержувач»
- •8.4.2. Право заповідача на заповідальний відказ (ст. 1237 цк)
- •8.4.2. Право заповідача на заповідальний відказ (ст. 1237 цк)
- •8.4.3. Строк прийняття заповідального відказу (ст. 1271 цк)
- •8.4.3. Строк прийняття заповідального відказу (ст. 1271 цк)
- •8.4.4. Втрата чинності заповідальним відказом (ст. 1239 цк)
- •8.4.5. Вигодонабувач за сервітутом
- •8.5. Виконавець заповіту
- •8.5. Виконавець заповіту
- •8.6. Кредитори
- •8.6. Кредитори
- •Глава 9. Поняття,види спадкування та їх загальна характеристика
- •9.1. Поняття «спадкування»
- •9.2. Види спадкування та їх характеристика. Загальні положення
- •9.2. Види спадкування та їх характеристика. Загальні положення
- •9.3. Особливості спадкування за заповітом
- •9.3. Особливості спадкування за заповітом
- •9.4. Спадкування за законом
- •9.4. Спадкування за законом
- •9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- •9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- •9.6. Перша черга спадкоємців за законом
- •9.7. Друга черга спадкоємців за законом
- •9.7. Друга черга спадкоємців за законом
- •9.8. Третя та четверта черги спадкоємців за законом
- •9.9. П'ята черга спадкоємців за законом
- •9.10. Спадкування за правом представлення
- •9.10. Спадкування за правом представлення
- •9.11. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
- •9.11. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
- •9.12. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку
- •9.12. Особливості спадкування за правом на обов'язкову частку
- •9.13. Спадковий процес щодо спадкування речей звичайної домашньої обстановки та вжитку
- •9.13. Спадковий процес щодо спадкування речей звичайної домашньої обстановки та вжитку
- •9.14. Спадкування державою
- •9.14. Спадкування державою
- •9.15. Визнання спадщини відумерлою
- •9.15. Визнання спадщини відумерлою
- •Глава 10. Особливості спадкування окремих видів майна та прав
- •10.1. Спадкування квартир, будинків та інших об'єктів нерухомості
- •10.1. Спадкування квартир, будинків та інших об'єктів нерухомості
- •10.2. Чи спадкується завдаток?
- •10.2. Чи спадкується завдаток?
- •10.3. Спадкування права на земельну ділянку
- •10.3. Спадкування права на земельну ділянку
- •10.4. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •10.5. Спадкування неодержаних сум, які належали спадкодавцеві як засоби до існування
- •10.5. Спадкування неодержаних сум, які належали спадкодавцеві як засоби до існування
- •10.6. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)
- •10.6. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)
- •10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки
- •10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоті та сплату неустойки
- •10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
- •10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем
- •10.9. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, погляд, лікування та поховання спадкодавця
- •10.9. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, погляд, лікування та поховання спадкодавця
- •10.10. Спадкування вкладів у банках (фінансових установах)
- •10.11. Спадкування заставленого майна
- •10.11. Спадкування заставленого майна
- •10.12. Спадкування особистих (немайнових) прав та обов'язків
- •10.13. Спадкування автомобілів, наданих інвалідам
- •10.13. Спадкування автомобілів, наданих інвалідам
- •10.14. Спадкування акцій
- •10.14. Спадкування акцій
- •10.15. Спадкування майна члена фермерського господарства
- •10.15. Спадкування майна члена фермерського господарства
- •10.16. Спадкування речей, обмежених в обороті
- •10.16. Спадкування речей, обмежених в обороті
- •Глава 11. Корпоративні права та їх відокремлення від інших прав
- •11.1. Правовий зміст корпоративного права за Господарським і Цивільним кодексами та його складові частини
- •11.2. Аналіз спадкування корпоративних прав за теоретичними джерелами
- •11.2. Аналіз спадкування корпоративних прав за теоретичними джерелами
- •11.3. Підприємство як особливий об'єкт цивільного права
- •11.3. Підприємство як особливий об'єкт цивільного права
- •11.4. Корпоративні права у стадії їх виділення
- •11.4. Корпоративні права у стадії їх виділення
- •Глава 12. Охорона корпоративних прав спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями
- •12.1. Складові елементи охорони прав на спадщину
- •12.1. Складові елементи охорони прав на спадщину
- •12.2. Зміст заповіту та установчого договору як запорука виваженого розподілу прав на корпоративне підприємство
- •12.2. Зміст заповіту та установчого договору як запорука виваженого розподілу прав на корпоративне підприємство
- •12.3. Розшук належних спадкоємцю прав на підприємство
- •12.3. Розшук належних спадкоємцю прав на підприємство
- •12.4. Переваги для спадкування корпоративних прав
- •12.5. Корпоративні спори з приводу спадкування належної учаснику частки
- •12.5. Корпоративні спори з приводу спадкування належної учаснику частки
- •12.6. Загальні правові передумови розрахунку вартості корпоративного права або шляхів його виділу при спадкуванні
- •12.6. Загальні правові передумови розрахунку вартості корпоративного права або шляхів його виділу при спадкуванні
- •12.7. Спадкові права і податкові обов'язки спадкоємців
- •Глава 13. Оособливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання
- •13.1. Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень
- •13.1. Загальна характеристика умов об'єднання нотаріальних проваджень
- •13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин
- •13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин
- •13.3. Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин
- •13.3. Характеристика процедури об'єднання і роз'єднання нотаріальних проваджень, які стосуються різних правовідносин
- •Глава 14. Матеріальні та процесуальні основи нотаріального провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.1. Загальні положення нотаріального процесу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.1. Загальні положення нотаріального процесу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину
- •14.2. Факт смерті спадкодавця
- •14.2. Факт смерті спадкодавця
- •14.3. Час та місце відкриття спадщини
- •14.4. Наявність підстав закликання до спадкування
- •14.4. Наявність підстав закликання до спадкування
- •14.5. Наявність спадкового майна
- •14.5. Наявність спадкового майна
- •14.6. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини - це безумовний обов'язок нотаріуса
- •14.6. Повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини - це безумовний обов'язок нотаріуса
- •14.7. Висновки із спадкової справи, що стосуються особливостей цивільного процесу
- •14.7. Висновки із спадкової справи, що стосуються особливостей цивільного процесу
- •14.8. Процесуальний порядок повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини
- •14.8. Процесуальний порядок повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини
- •Глава 15. Здійснення права на спадкування
- •15.1. Прийняття спадщини
- •15.2. Строки для прийняття спадщини
- •15.2. Строки для прийняття спадщини
- •15.3. Продовження строку для прийняття спадщини
- •15.3. Продовження строку для прийняття спадщини
- •15.4. Способи прийняття спадщини
- •15.5. Подання заяви про прийняття спадщини
- •15.6. Відкликання заяви про прийняття спадщини
- •15.6. Відкликання заяви про прийняття спадщини
- •15.7. Відмова від спадщини та правові наслідки такої відмови
- •15.8. Фактичне прийняття спадщини
- •15.8. Фактичне прийняття спадщини
- •15.9.1. Поділ спадщини між спадкоємцями (ст. 1278 цк)
- •15.9.1. Поділ спадщини між спадкоємцями (ст. 1278 цк)
- •15.9.2. Порядок поділу спадкового майна
- •15.9.3. Методика визначення частки спадкового майна, яка належатиме кожному спадкоємцю
- •15.9.3. Методика визначення частки спадкового майна, яка належатиме кожному спадкоємцю
- •15.9.4. Прирощення спадкових частин
- •15.9.4. Прирощення спадкових частин
- •15.9.5. Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія - ст. 1276 цк)
- •15.9.5. Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія- ст.1276 цк)
- •Глава 16. Оформлення права на спадщину
- •16.1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •16.1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •16.2. Строки видачі свідоцтва про право на спадщину (ст. 1298 цк)
- •16.2. Строки видачі свідоцтва про право на спадщину(ст.1298 цк
- •16.3. Державна реєстрація права на спадщину (ст. 1299 цк)
- •16.3. Державна реєстрація права на спадщину (ст.1299 цк)
- •16.4. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (ст. 1300 цк)
- •16.5. Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину (ст. 1301 цк)
- •16.6. Перерозподіл спадщини (cm. 1280 цк)
- •16.6. Перерозподіл спадщини (cm. 1280 цк)
- •16.7. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця
- •16.7. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця
- •Глава 17. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
- •17.1. Матеріально- npaвовий зміст провадження щодо вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
- •17.2. Нотаріальне провадження щодо вжиття заходів до охорони садкового майна
- •17.2. Нотаріальне провадження щодо вжиття заходів до охорони садкового майна
- •17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.4. Опис спадкового майна
- •17.4. Опис спадкового майна
- •17.5. Вжиття заходів щодо охорони окремих видів спадкового майна, які потребують спеціального зберігання
- •17.6. Передача майна на зберігання та в управління спадкоємцям або іншим особам, яких призначає нотаріус
- •17.7.Етап збереження майна
- •17.8.Передача спадкового майна спадкоємцям
- •17.8. Передача спадкового майна спадкоємцям
- •17.9.Правові наслідки невжиття заходів до охорони спадкового майна
- •17.9.Правові наслідки невжиття заходів до охорони спадкового майна
- •Глава 18. Особливості регулювання спадкових відносин у державах континентальної системи права
- •8.0. Інститут спадкового права у міжнародному приватному праві
- •18.1. Теоретичні засади та колізійні норми спадкування у праві держав континентальної системи права
- •18.1. Теоретичні засади та колізійні норми спадкування у праві держав континентальної системи права
- •18.2. Колізійні питання спадкового права у сучасному українському законодавстві
- •18.3. Національні матеріально-правові норми спадкового права держав континентальної системи права
- •18.3. Національні матеріально-правові норми спадкового права держав континентальної системи права
- •Глава 19. Шляхи регулювання спадкових відносин у системі загального права
- •Глава 20. Уніфікація колізійних норм щодо спадкування у мПрП
- •20.1. Міжнародні багатосторонні конвенції з питань спадкування
- •Глава 21. Суб'єкти, які вправі надавати правову допомогу при спадкуванні з іноземним елементом
- •21.2. Нотаріус як суб'єкт, що уповноважений надавати допомогу іноземним громадянам у спадкових правовідносинах
- •21.3. Повноваження судів у вирішенні спірних питань при розгляді спадкових справ з участю іноземного елементу
15.9.4. Прирощення спадкових частин
Втр, 05/19/2009 - 15:05 — Консультант
15.9.4. Прирощення спадкових частин
Під прирощенням спадкових частин варто розуміти природний процес збільшення часток спадкового майна одних спадкоємців за рахунок частки, що призначалася іншому спадкоємцю (маються на увазі спадкоємці одного спадкодавця), який з тих чи інших причин вибуває з числа спадкоємців у передбачених законом випадках. Прирощення спадкових частин - це перехід до інших спадкоємців частки у спадковому майні спадкоємця, який відпав.
Спадкоємець відпадає в разі:
1) неприйняття спадщини;
2) відмови від спадщини без вказівок на чию користь;
3) позбавлення спадкоємця права спадкування (негідний спадкоємець). Прирощення спадкових частин може мати місце:
1. Якщо спадкодавець заповідав все своє майно призначеним спадкоємцям, а хтось із них відмовиться від своєї частки майна за заповітом it. 1273 ЦК) або буде усунений від спадщини (за ст. 1224 ЦК), то його частка переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється ніж ними порівну (ч. 1 ст. 1275 ЦК). При цьому слід враховувати положення ч. 4 ст. 1275 ЦК: якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
Отже, частка спадкоємця, що відпав, начебто прирощується до часток інших спадкоємців (незалежно від волі як спадкодавця, так і спадкоємців). Тобто, за загальним правилом, прирощення не являє собою самостійного заклику до спадкування і не вимагає від спадкоємця особливого акту прийняття. Підставами для «автоматичного» прирощення вважаються такі обставини: кожний з покликаних спадкоємців принципово має право на всю спадщину, але обмежується правами таких самих спадкоємців; спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Тому спадкоємець, що висловив бажання прийняти спадщину, не може відмовитися від прирощення, оскільки воно стало для нього юридичною необхідністю, як наслідок загального спадкування. Тут застосовується загальне правило про неприпустимість ані часткового прийняття спадщини ані часткової відмови від прийняття спадщини. Це означає, що кожний покликаний спадкоємець, обмежений раніше визначеною частиною, вважається все ж покликаним до всієї спадщини. Вказівка на визначену частину спадщини зазначає тільки співвідношення, у якому спадкоємні відповідно до закону або заповіту, повинні розподілити між собою спадщину. Цей висновок В.К. Дронікова, по суті, не відповідає загальному правилу щодо розподілення частини спадщини між спадкоємцями у рівний частках і це наштовхнуло автора зовсім на інше застосування останнього положення.
Розглянемо випадок, коли спадкодавець за заповітом залишив усе своє майно призначеним трьом спадкоємцям, але не в рівних частках, а відповідно до свого ставлення до кожного з них, а саме: одному 20 %, другий ЗО % та третьому 50% від спадщини. Отже, за законом у разі вибуття одного з них пропонується ділити частку спадкоємця, що відпав, порівну. Це положення випливає із звичного порядку спадкування за заповітом, коли спадщина залишається всім спадкоємцям у рівних частках. Але це положення буде суперечити зазначеному спадкодавцем принципу розподілу спадщини, тобто його волі. Тому, на погляд автора, слід враховувати можливість залишення спадщини в певній нерівності (крім випадків залишення конкретного майна чітко визначеним спадкоємцям), а тому дотримуватись принципу розподілу спадщини відповідно до волевиявлення спадкодавця. Це також, на наш погляд, стосується випадку захисту інтересів спадкодавця.
Іншим можливим варіантом заповіту буде випадок, коли окреме майно заповідається декільком чітко визначеним особам. У такому разі, на погляд автора, прирощення спадкових частин також не повинно наставати Наприклад, при такому заповіті: «Будинок заповідаю своїм дітям, а автомобіль - дружині». У цьому випадку чітко зазначається, хто і яке майно має успадковувати і прирощення доцільно розглядати в такому контексті; в разі смерті одного з дітей - прирощення має наставати для інших дітей, а в разі смерті дружини - автомобіль мають успадковувати спадкоємці за законом першої черги;
2. Якщо один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має праве на спадкування, відмовиться від прийняття своєї частки у спадщині, яку він мав прийняти, і не передасть її іншим особам або буде усунений від спадщини - його частка ділиться між спадкоємцями за законом тієї самої черги в рівних частках (ч. 2 ст. 1275 ЦК);
3.Якщо заповідано тільки частину майна, то інша частина ділиться між спадкоємцями за законом у рівних частинах, незважаючи на те, що вони можуть бути і спадкоємцями за заповітом (ч. 5 ст. 1275 ЦК).
Прирощення не настає:
- коли спадкоємець відмовився на користь інших осіб (ч. З ст. 1275 ЦК);
- коли було підпризначення спадкоємця, тобто коли заповідач передбачив можливість загибелі або відмови спадкоємця та зазначив іншого на цей випадок (ч. З ст. 1275 ЦК);
- спадкова трансмісія.
Як бачимо, ЦК передбачаються випадки як спадкування за законом, так і спадкування за заповітом та можливого варіанту, коли не все спадкове майно охоплене змістом заповіту. Можливість збільшення обов'язкової частки в разі прирощення спадкових частин не обумовлене в законі, хоча й не заперечується ним.
Правовими обставинами, за яких має наставати прирощення спадкових частин та які нотаріусу слід встановити, є:
1) відкриття спадщини;
2) наявність спадкового майна;
3) закликання до спадкування декількох спадкоємців, а саме: не менше двох;
4) покликаний до спадкування спадкоємець має «відпасти» за передбачених законом обставин.
При цьому В.К. Дроніковим пропонується розглядати як самостійний і певний випадок - після відкриття спадщини смерть спадкоємця, що не встиг прийняти спадщину, якщо у такого спадкоємця немає власних законних спадкоємців і спадкоємців за заповітом, і спадкодавець не зробив розпорядження про підпризначення спадкоємця. Але цей випадок не є самостійним, оскільки випливає із загального неприйняття спадщини спадкоємцем і констатується відсутністю спадкової трансмісії. Якщо ж спадкоємець прийме спадщину, то така дія навіть при відсутності у нього спадкоємців призведе до відкриття спадщини після такого спадкоємця і прирощення не настає.
Всі вищерозглянуті положення стосуються випадку, коли свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Отже, реальне прирощення спадкових часток для цих випадків має фіксуватись з видачею свідоцтва про право на спадщину і сам момент видачі свідоцтва про право на спадщину є можливість визначити як встановлюючий право власності нового власника на спадкове майно. Тобто пропонується розуміти процес прирощення спадкових часток не тільки як формальність, а як юридичну подію. Тут мається на увазі, що за закріпленою в законі концепцією має адекватно регламентуватись і процес зменшення спадкових часток, коли кількість спадкоємців збільшиться за рахунок визнання за новим спадкоємцем права спадкування. Але загальна «нестабільність» кола спадкоємців до видачі свідоцтва про право на спадщину має юридичне значення лише у випадку, коли всі спадкоємці мають виявити свою волю для того, щоб вона набула ознак легітимності. Наприклад, коли вирішується питання провизнання за новим спадкоємцем права спадкування або визнання, що спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин тощо.
З точки зору нотаріального процесу, діяльність нотаріуса у таких випадках досить складна, оскільки спадкоємці вправі вимагати видачі свідоцтва про право на спадщину в будь-який день після шестимісячного строку, а тому треба докладно перевіряти всі об'єктивні та суб'єктивні обставини справи. Але з цього положення є можливість зробити й інший висновок, який стосуватиметься прирощення спадкових часток після видач: свідоцтва про право на спадщину не всім спадкоємцям.
Так, реально може виникнути випадок, коли свідоцтва були видані іншим спадкоємцям, але зарезервована частка спадщини ненародженої дитини або безвісно відсутнього спадкоємця стане предметом додаткового розподілу. Такий випадок можливий в разі народження дитини спадкодавця померлою або при з'явленні безвісно відсутнього спадкоємця і його відмові від прийняття спадщини, без вказівки на чию користь, а також при встановленні факту його смерті та при одночасній відсутності у нього спадкоємців. Тобто прирощення спадкових часток буде здійснюватись додатково, але після «фіксації», а можливо, й реєстрації у державних органах прав власності на спадкове майно за спадкоємцями. Отже, доцільно вважати, що спадкоємець, який матиме одне свідоцтво про право на спадщину, вправі відмовлятись від прийняття іншої додаткової частки спадщини, оскільки його право власності вже реалізоване і реалізоване у передбаченому законодавством порядку.