9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами

Пнд, 05/18/2009 - 17:59 — Консультант

 

9.5. Спадкування усиновленими та усиновлювачами

Так, ст. 1260 ЦК регулюється питання спадкування усиновленими та усиновлювачами. Загальне положення даної норми (ч. 1) про прирівняння родичів за походженням усиновленого та його нащадків, з одного боку, та усиновлювача і його родичів - з другого, бере витоки з глави 18 Сімейного кодексу, а саме ч. З ст. 232 СК. Але у ЦК це положення більш конкретизо­ване щодо спадкових відносин між усиновленою дитиною та іншими чле­нами сім'ї.

У частині 2 ст. 1260 ЦК йдеться про те, що усиновлений та його нащад­ки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших йо­го родичів за походженням по висхідній лінії.

Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

Як бачимо, у ч. 2 ст. 1260 ЦК встановлено загальне правило, що усинов­лення «відмежовує» родинні зв'язки з батьками та іншими родичами по висхідній лінії. Але слід зазначити, що з цього положення ч. З даної статті передбачено виняток. Так, якщо баба і дід, брат і сестра усиновленого за походженням збережуть з ним правовий зв'язок, то усиновлений матиме право на спадкування за правом представлення після діда і баби, а після трата і сестри - як спадкоємець другої черги. Але збереження такого зв'язку у з дідом, бабою, братом, сестрою має бути зафіксоване у рішенні суду про усиновлення дитини.

На практиці виникають запитання, а яким чином при розгляді справи про усиновлення дитини виникає питання про збереження правового зв'язку діда, баби, брата, сестри з особою, яка усиновлюється. Насамперед глід сказати, що справи про усиновлення розглядаються у порядку окре­мого провадження. Заявником буде особа, яка хоче усиновити дитину, але р розгляді цієї категорії справ, крім заявника, беруть участь заінтересо­вані особи - особи, на права та обов'язки яких може вплинути постановле­не судом рішення про усиновлення. Тому дід, баба, сестра та брат можуть вступити у процес як заінтересовані особи з метою розгляду у одному про-садженні їх заяви про збереження правового зв'язку з усиновлюваною ди­тиною (див. проект № 133).

Аналогічно із загального правила про те, що батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за зако­ном після смерті усиновленого та його нащадків також зроблено виняток: його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими було збережено правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.

Отже, гуманна норма про збереження родинних зв'язків з усиновленим стає підставою для встановлення особливостей спадкування усиновлени­ми дітьми, а також їх бабою, дідом, братом та сестрою. Але збережені родинні зв'язки не дають ніяких переваг, а мають лише враховуватися при спадкуванні на загальних підставах.

За чинним ЦК порівняно з ЦК 1963 p. розширено коло спадкоємців за законом. Нині таких черг п'ять. Розширення черг спадкування зумовило необхідність регламентації процесу спадкування та тих особливостей, які мають місце. Автори вважають доцільним зупинитися на аналізі норм, які регулюють процес спадкування за законом у контексті діяльності но­таріусів, адвокатів, суддів при вирішенні правових питань спадкування за законом особами, які віднесені до певної черги.