4.6. Заміна майна, яке передано набувачеві

Заміна майна, яке було передане набувачеві за договором довічного ут­римання, передбачена ст. 753 Цивільного кодексу України. За домовле­ністю набувач та відчужувач можуть замінити річ, яка була передана за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ (див. проект № 54). У цьому разі обсяг обов'язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Заміна майна, яке було передане набувачеві за договором довічного ут­римання, оформлюється нотаріально шляхом складання окремого догово­ру, який додається до примірника основного договору, що міститься в справах нотаріуса. Про внесені зміни нотаріус робить відмітку на всіх при­мірниках основного договору, що скріплюється його печаткою.

Якщо договір про зміну через об'єктивні обставини неможливо посвід­чити у нотаріуса, який посвідчив основний договір, такий договір може бути посвідчений іншим нотаріусом відповідно до правил, встановлених Інструкцією.

Якщо договір про заміну майна щодо договору довічного утримання пе­редбачає заміну рухомого майна на нерухоме майно, нотаріус при посвід­ченні договору про заміну знімає обтяження рухомого майна, яке було предметом договору, та водночас здійснює відповідні нотаріальні дії, пе­редбачені для оформлення правочинів із нерухомим майном.

Якщо ж договір про заміну майна щодо договору довічного утримання передбачає заміну нерухомого майна на рухоме майно, нотаріус при по­свідченні договору про заміну накладає обтяження на рухоме майно, яке стає предметом договору, та водночас здійснює відповідні нотаріальні дії щодо поновлення відчужувача у його праві власності на нерухоме майно. Зокрема, повертає відчужувачу за його заявою первинний правовстановлюючий документ на майно (або його дублікат), що міститься у справах нотаріуса, який разом із листом нотаріуса про зміну договору довічного ут­римання подається відповідному реєстраційному органу для пере­реєстрації прав на це нерухоме майно, та знімає заборону відчуження та­кого нерухомого майна.

Договір про заміну підлягає державній реєстрації, якщо основний до­говір довічного утримання, до якого вносяться зміни, зареєстровано у відповідному органі, про що нотаріус зазначає у посвідчувальному написі і роз'яснює сторонам.

4.7.Державна реєстрація договору (Державний реєстр правочинів)

Вс, 05/17/2009 - 15:38 — Консультант

 

4.7.Державнареєстраціядоговору(Державнийреєстрправочинів)

Згідно зі ст. 210 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Зазначений правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

До таких правочинів належить договір довічного утримання, який під­лягає реєстрації у Державному реєстрі правочинів. Відповідні дії щодо ць­ого вчинює нотаріус згідно з Інструкцією про ведення Державного реєстру правочинів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 р. за № 86/5, повідомляє про це сторони та надає відповідні роз'яснення

4.8.Накладення заборони відчуження нерухомого майна (Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна)

Вс, 05/17/2009 - 15:40 — Консультант

 

4.8.Накладеннязаборонивідчуженнянерухомогомайна(Єдиний реєстрзаборонвідчуженняоб'єктівнерухомогомайна)

Особливістю договору довічного утримання є також те, що набуття набу­вачем права власності на майно за ним не має безумовного характеру: набу­вач за таким договором набуває титульне право на майно, яке є обмеженим. Це зумовлене тим, що договір довічного утримання є безстроковим - його виконання пов'язане з настанням факту смерті відчужувача (утриманця) та його похованням, що не може бути визначено завчасно. Тому виконання договору утримання з відчуженням нерухомого майна в частині надання довічного утримання відчужувачу забезпечується встановленням заборони відчуження, надання в заставу, звернення стягнення на таке майно, пере­дане набувачеві, протягом всього життя відчужувача або визначеної ним третьої особи, на користь якої надається утримання (ст. 754 ЦК).

На підставі договору довічного утримання, а також договору про внесен­ня змін, які передбачають відчуження нерухомого майна, нотаріус вносить відповідні дані до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомо­го майна, що є централізованою електронною базою даних, яка містить відомості про обтяження (накладені заборони та арешти) нерухомого май­на (наказ Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. за № 31/5).