13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин

Втр, 05/19/2009 - 12:11 — Консультант

 

13.2. Характеристика процедури об'єднання нотаріальних npoваджень, які стосуються спадкових правовідносин

Якщо розглянути можливість існування заповіту на користьособи, яка про це не знає, то без відповідної регламентації процесу повідомлення її про наявність заповіту вона не зможе реалізувати надане їй спадкодавцем право. Тому складовою частиною спадкового процесу має стати цілий комплекс нотаріальних проваджень, які взаємопов'язані за змістом  та мають сприяти охороні інтересів спадкодавця і прав спадкоємній ( рис. 2).

На рисунку наведено перелік нотаріальних проваджень і взаємозв’язкинотаріального провадження щодо повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини. Пунктиром зображено вплив нотаріального провадження

Рис. 2. Об'єднання окремих нотаріальних проваджень, які стосуються спадкових правовідносин, в єдиний нотаріальний процес

щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини на інші види проваджень. Так, без спадкоємців нотаріус може вживати заходів до охо­рони спадкового майна, але за їх присутності ця процедура буде спрощена, не буде потреби описувати і зберігати те майно, яке не є цінним, можна взагалі віднайти все належне спадкодавцю майно або місце його знаход­ження тощо.

 

Передача заяв від одних спадкоємців до інших з метою компромісного розподілу спадщини також пов'язана з можливістю встановити таких спадкоємців.

Зрозуміло, що оголошення змісту заповіту спадкоємцю неможливе при відсутності відомостей про його місцезнаходження, а також нереально видавати йому свідоцтво про право на спадщину в цій ситуації.

Тому правові взаємозв'язки між нотаріальними провадженнями мають існувати не тільки в теорії нотаріального процесу, а й у практиці діяль­ності нотаріусів.

На сьогодні на теоретичному рівні питання про процедуру повідомлен­ня кредиторів, якщо в заповіті зазначено про наявність боргу у спадкодав­ця, мало досліджені. На наш погляд, питання повідомлення кредиторів про відкриття спадщини також має стати предметом нотаріального про­вадження.

Щодо розшуку майна спадкодавця також немає відповідних положень ні у законодавстві, ні в теоретичних джерелах. Тому запропонована авто­ром схема може вважатись приблизною, яка надалі має удосконалюватися разом з нотаріальною діяльністю та набувати все більшого змісту та впливу на практичну діяльність нотаріуса. Так, у нотаріуса є право витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та докумен­ти, необхідні для вчинення нотаріальних дій (ст. 4 Закону України «Пре нотаріат»), а це положення можна використати для розшуку спадкового майна або прав. Наприклад, у нотаріуса є можливість знайти вклади спадкодавця в банках, його іменні акції або права як засновника чи учас­ника підприємницької діяльності тощо. Отож можна сформувати відпо­відне нотаріальне провадження щодо розшуку спадщини. У наш час важ­ко нотаріусам діяти на безоплатній основі, тому потрібно досить чітко регламентувати цю процедуру з урахуванням певних правових особли­востей. Тут мається на увазі також, що деякі установи не надають довідок на безоплатній основі. Наприклад, бюро технічної інвентаризації не буде надавати довідку нотаріусу про наявність у власності спадкодавця об'єктів нерухомості, а тому потрібно відповідне звернення оплачувати заінтересованим особам, тобто спадкоємцям або кредиторам. Так само до­відка про наявність права власності на землю має оплачуватись спадкоємцями.

Крім того, на думку автора, у законі слід передбачити таку нотаріальну  дію, як розшук спадкоємців, яка має вчинятись на підставі відкриття спадщини і буде логічним продовженням обов'язку нотаріуса повідомити інших спадкоємців про відкриття спадщини (ч. 1 ст. 63 Закону), а також відповідатиме міжнародно-правовим нормам. Але треба узгодити строк розшуку з іншими нормами права та з іншими нотаріальними проваджен­нями. У нотаріальному процесі таке провадження повинно мати визначене строки: початок, вчинення передбачених законом засобів розшуку і закін­чення. Слід вважати доцільним, що розшук спадкоємців за аналогією з чинним законодавством повинен тривати протягом трьох місяців для того, щоб строк для прийняття спадщини залишився не менше трьох місяців оскільки в противному разі треба буде подовжувати строк для прийняття спадщини.