17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна

Втр, 05/19/2009 - 16:25 — Консультант

 

17.3. Надходження відомостей про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового майна

Одразу слід зазначити, що це провадження повинно мати певні чітке визначені зв'язки з провадженням щодо видачі свідоцтва про право на спадщину. Так, ст. 60 Закону передбачає три різних випадки вжиття заходів до охорони спадкового майна:

1)   коли відомості про необхідність вжиття заходів до охорони спадкового  майна надійшли до державної нотаріальної контори, де за законом має накриватись спадщина державний нотаріус:

 

- виконує всі необхідні заходи особисто за місцем відкриття спадщини;

- виконує частково всі необхідні заходи, що стосуються майна, за міс­цем відкриття спадщини, а щодо іншого майна може давати доручення іншим державним нотаріусам або посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцем знаходження цього майна;

2)   посадові особи органів місцевого самоврядування, де немає держав­на! нотаріальної контори, можуть приймати рішення про вжиття заходів до: охорони спадкового майна особисто, а також на підставі відповідного доручення державного нотаріуса, але з обов'язковим повідомленням державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини про вжиті заходи;

3)коли відомості надійшли до державної нотаріальної контори або посадової особи органу місцевого самоврядування, де розташована частина ото все майно, але не відкривалась спадщина, вони мають вживати необхідних заходів з подальшим повідомленням державного нотаріуса за міс­том відкриття спадщини.

Доручення нотаріусів та посадових осіб органів місцевого самовряду­вання та повідомлення спадкоємців, виконавців про наявність майна, яке залишилося після померлих, реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття виходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме.

Як неважко помітити, початок першого етапу не пов'язується лише з фактом відкриття спадщини, оскільки в більшості варіантів передбачає вжиття заходів при надходженні відповідних відомостей, але разом з тим поняття «місце відкриття спадщини» вже застосовується. Тобто можливі випадки, коли особи звернуться до нотаріуса за вчиненням провадження п-: то, так і після відкриття спадщини.

Початок першого етапу пов'язується з вищезазначеними положення­ми, але слід попередити, що для вжиття заходів до охорони спадкового чайна надані нотаріусу відомості мають бути досить чіткими.

Нотаріусу або посадовій особі органу місцевого самоврядування під час проведення підготовчих дій доцільно:

1)встановити особу, яка звернулася за вчиненням провадження;

2) отримати відомості, що свідчать про смерть спадкодавця, якщо можливо, то й свідоцтво про смерть;

3)встановити у особи:

- місце проживання спадкодавця;

- яке майно належить спадкодавцю;

- де знаходиться основна його частина та складові частини;

- хто управляє майном на момент звернення;

- наявність інших спадкоємців тощо.

 

4) визначити місце відкриття спадщини;

5) надіслати доручення державним нотаріусам чи посадовим особаморгану місцевого самоврядування за місцезнаходженням складових частин спадкового майна, коли вони розташовані не за місцем відкриття спадщини:

6) повідомити інших спадкоємців.

У разі звернення спадкоємців доцільно ввести норму, яка визначала б лише письмову форму звернення за відкриттям цього провадження– заяву. Такі «бюрократичні засоби» дозволять гарантувати захист прав нотаріуса в разі необґрунтованого звернення громадян і вжиття заходів до охорони  спадкового майна, оскільки покладуть відповідальність на таку особу.

Доцільно також отримати у особи, яка звернулась за вчиненням цього провадження, також відомості про наявність спадкоємців (адреси місця  проживання та роботи, телефони), для дальшого залучення до проведення  заходів захисту спадкового майна усіх зацікавлених осіб. При наявності таких відомостей треба вжити заходів для повідомлення цих осіб. Такеповідомлення є обов'язком нотаріуса. Нотаріус також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Але ні у Інструкції, ні в іншому акті не йдеться про те, у якомусаме засобі масової інформації друкується така інформація. Якщо для порівняння взяти цивільний процес, то повідомлення про розгляд справи згідно  з Переліком друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, у яких у 2006 році розміщуються оголошення про виклик до  суду відповідача, третіх осіб і свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, від 12 квітня 2006 р. друкується у Київській  області у «Київській правді». Нотаріус повинен повідомити заінтересованих осіб про вчинення відповідного провадження, роз'яснити їх праве не участь у описі майна і отримати від них відповідь про те, чи братимуть во­ни участь у описі майна, та призначити день такого опису.

Має існувати норма, яка забороняла б нотаріусам вести суперечки з  приводу прийняття спадкової справи до провадження, а матеріали за вжи­тими заходами щодо виконання окремих доручень, або за надходженням відомостей, або їх засвідчені копії мають передаватись до нотаріуса за  місцем відкриття спадщини, а не лише повідомлення про вжиті заходи.

Лише після отримання вищезазначених відомостей або заяви особи нотаріус може їх оцінити і прийняти обґрунтоване рішення про необхідні заходи захисту спадкового майна. Так, заходи захисту майна одинокім спадкодавця мають суттєво відрізнятись від засобів захисту, коли разом м спадкодавцем мешкали у будинку й інші особи на підставі різних прав де­що. Тобто у такому разі універсальний засіб проведення захисту майна де проведення опису майна також має узгоджуватись із правами інших ом: обставинами спадкової справи тощо.

Інформація про необхідність вжиття заходів до охорони спадковім майна може зобов'язувати державного нотаріуса у випадках:

- коли спадкодавець останнім часом проживав (постійно. -С.Ф.) в окру­го його діяльності або в його окрузі діяльності знаходиться нерухоме май­но або основна його частина або за відсутності нерухомого майна - місце­знаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦК);

• коли від іншого нотаріуса за місцем відкриття спадщини надійде ок­реме доручення або повідомлення про необхідність вжити заходів у районі діяльності» державного нотаріуса за місце знаходженням майна;

• коли майно залишилось без нагляду та потребує захисту в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або територіальної громади;

• коли заінтересовані особи вважають, що з часом неможливо буде виз­начити обсяг та вартість їх частки у спадковому майні.

На першому етапі після надходження доручення або заяви про наяв­ність спадкового майна, яке потребує охорони, проведення підготовчих пій нотаріус має не пізніше наступного дня вчинити нотаріальні дії, які залежно від належного до спадщини майна, можуть складатися з:

1)    встановлення наявності в Єдиному реєстрі доручень відомостей про передачу майна, а також прав спадкодавця іншим особам і повідомлення іх про припинення дії довіреності або доручення, повернення або зберіган­ня  переданого майна, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного  реєстру нотаріальних дій;

2)    опису спадкового майна;

3)    вжиття заходів щодо охорони окремих видів майна, які потребують спеціального зберігання;

4)    передачі майна на зберігання та в управління спадкоємцям або іншим особам, яких він призначає.