10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки

Пнд, 05/18/2009 - 20:52 — Консультант

 

10.7. Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шко­ті та сплату неустойки

Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки законодавцем регламентовано у ст. 1230 ЦК.

Так, ч. 1 даної норми передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'я­заннях.

До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, нені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договір­них обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя ч.2).

Частиною 3 даної статті також передбачено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено су­пом спадкодавцеві за його життя.

Статтю 1230 ЦК слід сприймати як загальну, оскільки визначені в ній підстави відшкодування збитків, моральної шкоди та неустойки - це не вичерпний перелік прав спадкодавця. Коли спадкодавець виступає як кредитор, то він вправі вимагати й індексації боргу, вчасного виконання обов'язків боржником, розірвання договору у разі його неналежного ви­конання тощо. Тому доцільно говорити про широкі межі правонаступництва спадкоємцями або виконавцем заповіту в договірних правовідноси­нах, особливо, коли виконання договору припадає на час прийняття спадщини, то це питання взагалі вважається вирішеним лише щодо прав кре­диторів.

Тому здається, що до вирішення питання про конкретну належність прав спадкодавця певним спадкоємцям, вони вправі приймати рішення  колективно про подальший розвиток договірних відносин, коли йдеться про права спадкодавця, або спільно уповноважити на вчинення відповідних дій одного з них чи виконавця заповіту.

Доцільно також виділяти час настання права вимоги, належної спадкодавцю. Якщо право вимоги за договором настане після закінчення строку для прийняття спадщини, то доцільно визначати, кому це право персонально належатиме.

Вважаємо також, що в разі переходу права вимоги до спадкоємців і за прострочення в період прийняття спадщини, строк для пред'яв­лення претензій має подовжуватися як пропущений з поважних при­чин.

У частинах 2 та 3 даної статті йдеться про те, що до спадкоємців перехо­дить право вимоги, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його жит­тя, але зміст даної норми не має імперативного характеру. Тому загалом можна погодитися з ч. З ст. 1230 ЦК, але щодо ч. 2 цієї ж норми виникає запитання- чи може одна із сторін договору порушувати його умови і не нести відповідальності? Виходить, що може лише тому, що буде здійсню­ватися правонаступництво.

10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем

Пнд, 05/18/2009 - 20:53 — Консультант

 

10.8. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем

Статтею 1231 ЦК передбачено порядок спадкування обов'язку відшко­дувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Так, до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, також обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, що було присуд­жено судом зі спадкодавця за його життя, обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Здається, що обов'язковому виконанню спадкоємцями підлягають зо­бов'язання спадкодавця відшкодувати майнову шкоду (збитки) та мо­ральну шкоду, які встановлені на підставі безспірних доказів: судове рішення, що набрало законної сили; судовий наказ чи виконавчий напис нотаріуса.

Загальний безумовний обов'язок спадкоємців - це відшкодувати май­нову шкоду, завдану спадкодавцем. Наступний же загальний аналіз дає можливість встановити, що деякі вчасно пред'явлені до виконанню обов'язки спадкодавця виконуються в тому випадку, коли «були присуд­жені судом зі спадкодавця за його життя (частини 2, 3 даної статті). Виз­начення в цій нормі лише обов'язків спадкодавця без зазначення суб'єк­тів, які вправі витребувати виконання обов'язків, робить такі обов'язки абстрактними, хоча має простежуватися зв'язок з часом пред'явлення та­ких обов'язків до виконання, обов'язками спадкоємців щодо кредиторів^:: та виконання обов'язків.

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодо­вується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Водночас відповідно до ч. 4 передбачається відшкодовувати майнову та моральну шкоду у межах вартості рухомого чи нерухомого майна. Автора­ми свідомо посилено застосоване в даній нормі розмежування, оскільки воно вважається деякою мірою некоректним, адже за ст. 1218 ЦК підляга­ють врахуванню всі права спадкодавця, як на рухоме, так і на майно. Слід також брати до уваги, що успадковані обов'язки спадкоємців єн- можуть перевищувати розміру прав, що підлягають спадкуванню. При цьому спадкоємці вправі виконувати обов'язки спадкодавця без будь-яких обмежень, але тільки за власним волевиявленням. Слід також врахо­вувати особливості спадкування за правом на обов'язкову частку.

      Так, за позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та мо­ральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю ру­ті і мого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

Це положення закону (ч. 5) вважається можливим сприймати лише що­до зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), розміру відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони не були встановлені в рішенні суду. Тобто, коли спадкоємець є правонаступником спадко­давця у судовій справі, тоді він вправі й користуватися належними йому правами і заперечувати проти позову. Якщо ж розмір обов'язків спадкодавця встановлено у судовому рішенні, яке набрало законної сили, то воно обов'язковим для виконання спадкоємцями.

Тому доцільно говорити про те, що коли розмір обов'язків спадкодавця перевищує розмір його прав, спадкування не настає, а здійснюється відшкодування шкоди, завданої спадкодавцем (див. проекти № 140,147-150).