редбачає застосування юридичних санкцій за невиконання деяких релігійних обов язків і норм моралі Подібний стан речей властивий й сучасному правовому розвитку деяких мусульманських країн Наприклад, законодавство Марокко, Йор­данії та Пакистану передбачає для мусульман кримінальну відповідальність за не­дотримання посту під час рамазану

Спеціальні мусульманські суди в Ірані, створені для боротьби з так званою "моральною деградацією", можуть застосовувати покарання за нехтування мусу­льманськими звичаями стосовно одягу або порушення шаріатських норм грома­дянської поведінки

У складі мусульманського права виділяють дві групи взаємопов язаних норм

а) юридичні приписи Корану (священної книги ісламу) і суни (традиції, пов язані з посланцем Аллаха),

б) норми, сформульовані мусульмансько-правовою доктриною на грунті "ра­ ціональних" джерел, одноголосної думки (іджма) найбільш авторитетних право­ знавців (муджахідів і факірів) та висновків за анолопєю (кійас)

З іншого боку, мусульманське право включає сукупність таких принципів і норм, які регулюють три основоположні сфери життя мусульман 1) відносини правомірних з Аллахом, 2) взаємовідносини людей, 3) зв язки між державами або релігійними конфесіями

Найбільшу роль мусульманське право відіграє у правових системах таких країн як Саудівська Аравія та Іран У цих країнах воно визначає всі галузі діючого права, що знаходить відображення й на конституційному рівні конституція Ірану, зокрема, закріплює положення про обов язкову відповідність шаріату всіх законів, які приймаються

5. Соціалістична правова система

Соціалістичне право виникло разом із утворенням радянської держави в 1917 р , а після другої світової війни поширилося на країни, де проживала третина люд­ства Після розпаду СРСР і зникнення так званого "соціалістичного табору" актуа­льність вивчення особливостей цієї правової системи не відпала У ряді країн -Китай, В єтнам, Куба, КНДР та деяких африканських державах соціалістичне пра­во зберігається й на сьогодні До того ж треба мати на увазі, що досі в Україні не­малий нормативно-правовий масив був сформульований ще у радянські часи та офіційно діє й зараз Це ж характерно, у більшій чи меншій мірі, й для Роси та ін­ших пострадянських країн

У західних правових теоріях має місце спір про природу соціалістичного пра­ва Французька теорія вважає, що соціалістичне право є "позашлюбною (нелепти-мною) дочкою" цивільного права з багатьма ознаками цієї правової системи, за винятком шлюбного блаженства Германська теорія вважає, що соціалістичне пра­во - це "блудний син" цивільного права, котрий з часом повернеться до рідного коріння, тому соціалістичне право не самостійна правова система, а лише тимча­сова аномалія континентально-європейського права Американська теорія взагалі називає його генетичним виродком з деякими елементами цивільного права

52. 158

Загальна теорія держави і права

Соціалістична правова система характеризується такими ознаками

1) сугубо позитивістське і класове розуміння права Право в офіційному ро­ зумінні визнається таким, що виражає інтереси лише частини населення, тобто має класовий характер Право, крім того, проголошується продуктом правотворчої ді­ яльності держави Не визнається природне право і правові норми поза офіційними текстами джерел, встановлених державою

Право, крім того, повністю заідеологізоване, воно засноване на соціалістич­ній доктрині, котра передбачає а) державну власність на основні засоби виробни­цтва і розподілу, б) заперечення приватної власності, але визнання особистої влас­ності, в) відмирання держави і права, за комунізму не буде права, юристів, юриди­чних факультетів, тобто нинішні юристи - відмираючий, паразитуючий прошарок суспільства, в) керівна роль комуністичної партії в державному і суспільному житті, г) суспільством будуть управляти не всі громадяни, найдостойнпш з до­стойних, тобто члени компартії, д) кадрова політика заснована на ідеологічному загартуванні, а не на меритократн (критерій добору кадрів, коли враховуються здібності особи)

незначна роль закону у правовій системі Це проявлялося не лише в неве­ликій кількості прийнятих законодавчих актів (у ЗО-80-і роки СРСР функціонував на основі близько 80 законів), а й у домінуванні адміністративних і партійних рі­шень Навіть виданий закон не сприймався як документ вищої юридичної сили, котрий безпосередньо діє Суб'єкти чекали "обростання" його підзаконними акта­ми на основі закону чекали постанови уряду, на його основі - постанови міністер­ства і відомства, і лише на основі останнього готувався документ на рівні підпри­ємства чи установи, котрий підлягав виконанню,

зневага до правової процедури у діяльності як правотворчих так і право застосовних органів Наприклад, судова процедура розгляду кримінальних справ протягом 30-х років спрощувалася настільки, що говорити про наявність правосу­ддя в цей час можна лише умовно Відзначимо, що інакше й не могло бути в дер­жаві, де тривалий час був відсутнім освітній ценз для суддів Наприклад, у 1928 р в РРФСР вищу юридичну освіту мали всього 5,9 відсотка суддів, ще 17,2 відсотка мали середню спеціальну юридичну освіту або ж закінчили юридичні курси Всі інші судді взагалі не мали юридичної освіти,

принцип 'соціалістичної законності , котрий гарантував передусім інте­реси держави, а не інтереси й права людини й громадянина У 1934 р народний комісар юстиції РСФРР М В Криленко визначив три елементи в соціалістичній законності 1) боротьба з класовим ворогом, 2) примушування до виконання ра­дянських законів, 3) гарантування кожному трудящому можливості прикласти свою працю в межах, які йому надає радянський закон Після відомої наради пра­вознавців у 1938 р , під впливом ідей А Я Вишинського, соціалістичну законність стали розуміти як суворе і неухильне виконання законів і шдзаконних актів всіма суб'єктами радянського права в інтересах пролетарської (пізніше - загальнонаро­дної) держави

низька роль судів, їх залежність від правлячої комуністичної партії Не­рідко недемократичні режими "обходилися" масовими репресіями в позасудовому порядку Юридично та шетитущйно суди, попри декларації, не були незалежними

159