Підводячи підсумок, завважимо, що суть доктринальних змін в сучасній тео­рії суверенітету визначає загальновизнана ідея про те, що суверенітет держави у сфері прав людини є обмеженим Вдалим, на нашу думку, є визначення суверені­тету держави російським вченим Б С Криловим це "властивість і здатність держави самостійно, без втручання ззовні, визначати свою внутрішню і зовнішню політику за умови додержання прав людини та громадянина, захисту прав націо­нальних меншин, додержання норм міжнародного права"

3. Народний суверенітет

Концепція народного суверенітету, яка виникла в часи європейських антифе­одальних революцій в Англії та Франції, виступає сьогодні провідною ідеєю (по­ряд з правами людини) конституціоналізму й чи не основним принципом функці­онування демократичних держав

Завважимо, суверенітет народу може розумітися в співвідношенні лише з од­ною силою - державною владою Саме тому концепція народного суверенітету якраз і означає верховенство і первинність влади народу порівняно з владою дер­жави

Г До ознак народного суверенітету належать

а) народ формує державну владу, виключно йому належить установча влада,

б) народ здійснює контроль за функціонуванням державної влади,

в) народ визначає межі діяльності державної влади,

г) народ в окремих випадках безпосередньо здійснює державну владу В цьому плані народ виступає, на думку згадуваної Л Т Кривенко, "не тільки дже- сл Загальна теорія держави і права

ріло влади, а й її суб'єкт,

д) право народу на суверенітет є невід'ємним (природним) і не може бути уіурпованим державою У протилежному випадку народ має право боротися з ти­рани ю У багатьох західних країнах таке право народу закріплено на конституцій­ному рівні

Механізм народного суверенітету включає дві складові пряме і представни-іі кс народовладдя

Пряме або безпосереднє народовладдя охоплює сукупність способів безпосе-і. днього волевияву народу на загальнодержавному або місцевому рівнях

референдум прийняття рішення, котре має юридичні наслідки, шляхом олосування громадян,

плебісцит - прийняття рішення через голосування громадян, яке, хоч і не і к юридичних наслідків, виражає позицію народу з певного питання і вже тому, і ^умовно, враховується державною владою,

участь у виборах,

народна ініціатива - збір підписів за внесення законопроекту до парламе-11 у чи за проведення референдуму з певного питання,

відкликання члену парламенту лише в країнах, де зберігається імперати-иий мандат депутатів, наприклад в Україні,

проведення зборів жителів за місцем проживання

Конституцією України, наприклад, передбачені такі форми безпосереднього нолевияву народу як вибори, референдуми, мирні збори, мітинги, походи і демон-і рації, референтні ініціативи, звернення Одночасно завважимо, що Закон Украї­ні 'Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає форми безпосередньої де-юкраїп на місцевому рівні місцеві референдуми (ст 7), загальні збори громадян і і 8), місцеві ініціативи (ст 9), громадські слухання (ст 13)

Представницьке народовладдя охоплює сукупність способів здійснення на­ри юм владних повноважень через своїх обраних представників в органах держав-н п влади та місцевого самоврядування

У жодному разі не слід протиставляти пряму демократію й представницькій |>ормі

4. Суверенітет Української держави

Юридичне закріплення статусу України як суверенної держави відбувалося і >сгупово і знайшло своє відображення в таких основних документах як Деклара-пя про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 р , Акті проголошення не-і іежності України від 24 серпня 1991 р , Конституції України 1996 р

Конституція України підтверджує державний суверенітет України на всій й і ритори Відповідно до положень й ст 1 Україна є суверенна і незалежна демок-Р иична, соціальна, правова держава

Розглянемо основні елементи правового статусу України як суверенної дер­жави

1 Установчий характер державної влади України проявляється в такому

5. 51

Територіальна цілісність. Кожна держава має свою територію, в межах якої поширюється її суверенітет. Відповідно до ч.З ст.З Конституції територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Державний суве­ренітет проявляється у праві встановлювати статус, режим і здійснювати захист державного кордону, територіальних вод, повітряного простору, економічної зони і континентального шельфу.

Єдиний конституційний просщщ, В його рамках функціонує система за­конодавства, вся нормативно правова база держави. Конституція виступає юриди­чною базою для нормотворчої діяльності державних органів, на її основі розвива­ється галузеве законодавство.

Легітимність системи державних органів України, котра підтверджуєть­ся вільними виборами, котрі регулярно проводяться в порядку і в строк, визначені законом. Конституція України встановлює рамки повноважень органів державної влади, за межі яких вони не вправі виходити, характер їх взаємовідносин з органа­ми місцевого самоврядування.

Єдине громадянство.^ Встановлюється єдине громадянство для всіх гро­мадян України, визначається їх правовий статус, а також статус іноземців, осіб без громадянства, біженців і вимушених переселенців.

Державна власність, єдина кредитно-грошова система. Українська дер­жава визначає правовий режим усіх форм власності, умови і порядок її виникнен­ня та захисту, встановлює межі державної власності, на основі якої вона здійснює свою діяльність.

Збройні Сили України, на які покладаються оборона України, захист її су­веренітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Міжнародна правосуб^єктність, що означає включення України до сис­теми світового співтовариства.

Офіційний статус державної мови, що означає забезпечення державою всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Держава визначає також правові основи розвитку мов національних меншин.

Державні символи є однією з найважливіших ознак суверенної держави -Державний прапор", Державний гімн, Державний герб, столиця.