Глава 4. Поняття держави та її характеристики

г) виникненням власне правотворчої функції держави;

д) глобальністю (ідеєю суверенітету); і є) інституйрваною формою влади.

Інший французький вчений П. Бірнбаум дає таке визначення держави: "Дер­жава - це інституційна політико-правова машина, що обслуговується функціоне­рами, котрі ідентифікуються з своєю роллю, відокремлена від громадянського су­спільства, над яким вона намагається здійснити повну опіку, контролюючи його через свої адміністративні органи і через своє власне право, домінуючи в ньому через свою поліцію, приводячи його в рух шляхом економічних інтервенцій, під­коряючи його врешті через оволодіння думками і їх пов'язування з своїми влас­ними цінностями."

Разом з своїм колегою Б. Баді цей учений виділяє такі елементи сучасної дер­жави:

1. система інституйованих ролей, яка постійно функціонує;

2. єдиний легітимний тримач, який використовує силу для контролю терито­рії, на якій він здійснює свій суверенітет, реалізуючи охоронну владу над терито­рією найбільш віддаленої з провінцій, захищаючи також кордони;

3. політико-адміністративна машина, котра діє через функціонерів, які рек­рутуються на без особистій основі за меритократичними критеріями.

Американський вчений Р. Даль, відомий своїми теоретичними дослідження-ми демократії, державу розуміє в^такий спосіб - це асоціація, що характеризується ступенем забезпеч^ення~згоди з установленими в ній нормами і правилами з боку тих людей^а яких методами примусу гюінирюється їїюрисдикщя,

Як відзначає російський фахівецТ-державознавець В.А.Четвернін, західна те­орія держави розглядає останню як "правову форму організації і функціонування політичної влади - з точки зору міжнародного права" і важко з ним не погодитися, бо справді сучасні держави настільки повноцінно функціонують, наскільки вони визнані міжнародним співтовариством. ^"*" Інший російський дослідник В.Е. Чіркін відслідковує в сучасній науковій лі­тературі п'ять основних підходів до поняття держави:

1. теологічний (мусульманські вчення);

2. класичний (держава - це сукупність влади, території, населення);

3. юридичний (держава - юридична персоніфікація нації);

4. соціологічний (велика кількість вчень про суть держави: органічне, при­родньо-правове, марксистське тощо);

5. кібернетичний (держава - особлива інформаційна система з прямими і

зворотними зв'язками).

Відомий український вчений зі Львова ПМЛРабірпвич к ппному ч останніх досліджень цієї проблеми подає таке визначення: "Держава - це організація полі- тичної!шади~д"омінуючої частини на~селення у соціально неоднорідному суспільс- тві, яка, забезпечуючи" його цШсність і безпеку, організовує задоволення загально соїіїшйних^ютреб та здійснює 1се^вниц1^:в^~с^пТль^твом. насамперед в інтересах цієї його частини"? Цим же вченимПвизІїачається соціальна сутність держави: у здатності держави забезпечувати -у процесі свого функціонувашш_і_розвитку - ¹ задоволення- основних потреб усього суспільства, а також створювати умови для 26 Загальна теорія держави і права

можливого, за наявних конкретно-історичних обставин, задоволення потреб й ін­тересів окремих груп індивідів та їх спільнот.

Узагальнюючи вищесказане й спробуємо сформулювати поняття держави та її основних параметрів^ "~"~

і Отже, держава - це політико-територіальна суверенна організація публічної

влади, яка має спеціальний апарат з метою управління суспільством і здатна зро­бити свою волю обов'язковою для всього населення даної країни. ■"* Погоджуємося із відомим вітчизняним вченим-теоретиком права М. Цвіком, який вказує, що в умовах демократичного суспільства держава завжди є правовою організацією, бо діє в межах права, котре має пріоритет над нею.

Кожна сучасна держава характеризується, принаймні, такими ознаками як: а) визначена кордонами територія; б) належність осіб до держави (громадянство); в) державна влада; г) суверенітет; д) спеціальний апарат; є) правотворча діяльність; є) економічна і фінансова система.