© Лемак В., 2003

УДК 340.12(075)

ББКХ01я73

Л44

Ужгород,

Лемак В.В. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. ПП "Медіум", 2003. - 251с.

Навчальний посібник підготовлений відповідно до навчальної програми з те­орії держави і права для юридичних факультетів і вузів України. Враховані остан­ні здобутки вітчизняної теоретико-юридичної науки.

Розрахований на студентів, аспірантів за спеціальністю "Правознавство , всіх, хто цікавиться теоретичними проблемами держави і права

Автор - Лемак Василь Васильович, кандидат юридичних наук, доцент,

заступник декана юридичного факультету УжНУ

Рецензенти: - Семерак Олександр Созонович, кандидат юридичних наук, до­цент, Заслужений юрист України;

Палінчак Микола Михайлович, доцент, директор Інституту державного управління і місцевого розвитку УжНУ

І8ВІЧ 966-7400-26-9

Глава 1. Теорія держави і права як

наука і навчальна дисципліна

1. Поняття теорії держави і права

Що розуміти під "теорією держави і права"? Щоб відповісти на таке запитан­ня, спочатку з'ясуємо поняття наукової теорії взагалі. Ще в радянські часи В. Афа-насьєв дав таке визначення наукової теорії - це система знань, які дозволяють пояснити виникнення і функціонування,, а також передбачити розвиток прелметів^і явиш дійсності, причому ці предмети і явища можуть бути матеріальним^ чи '^пра-льними. Ним же з ясовано, що кожна наукова теорія у своєму становленні прохо­дить два етапи: 1) відкриття емпіричних законів, які відображають поверхову ха­рактеристику досліджуваної системи (спостереження, експеримент тощо); 2) від­криття теоретичних законів шляхом абстрагування, узагальнення.

Зазвичай для будь-якої наукової теорії характерними є такі ознаки:

а) предметність. Ця ознака означає, що у теорії наявним є певний специфіч­ ний предмет - та чи інша сукупність об'єктивних закономірностей природи, сус­ пільства чи мислення, знання про які й становлять зміст даної теорії.

б) системність. Теорія виступає не просто механічним поєднанням окремих, розрізнених відомостей про її предмет, а такою сукупністю знань, яка є внутрі­ шньо організованою певним способом, системою взаємозв'язаних понять, катего­ рій, суджень.

в) повнота. Теорія - це така система знань, яка достатньо повно описує і по­ яснює її предмет, тобто не яку-небудь його частину, а весь предмет у його систем­ ній цілісності та різноманітних проявах.

г) логічна обгрунтованість на несуперечливий характер. Природно, що окремі положення теорії мають базуватися на її висхідних (базових) установках та не су­ перечити одна одній.

д) істинність і достовірність, що означає вірність відображення теорією свого предмету, внаслідок чого вона може виступати засобом подальшого наукового пі­ знання і практичної дії. Саме в практиці, тобто у предметній діяльності щодо пе­ ретворення природи і суспільства, можна переконатися в істинності чи невірності даної теорії.

Будь-яка наукова теорія складається з таких компонентів: 1) висхідна емпіри­чна основа; 2) понятійний апарат; 3) засоби, які дозволяють від емпіричної бази перейти до законів, аксіом; 4) сукупність принципів, правил, іншими словами -логіка виведення із законів і аксіом певних теоретичних і практичних наслідків, рекомендацій, засобів, звернених до дійсності з метою її перетворення.

Звідси зробимо висновок, що теорія держави і права - система об'єктивно-істинних знань, яка найбільш повно і послідовно відображає загальні закономір­ності становлення і функціонування держави і права у формі понять, категорій,

Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна з

У //

наукових закономірностей, принципів і теоретичних конструкцій та інших теоре­тичних знань.

Як і інші наукові теорії, теорія держави і права відзначається такими функці­ями.,

1. інформаційна - теорія держави і права містить узагальнюючу, системати­зовану інформацію, відомості про реальну державно-правову практику, її опис;

2. пояснююча функція - теорія держави і права не просто описує державно-правові інститути, а й пояснює: а) чому вони виникли? б) чому вони розвиваються так, а не інакше? в) які фактори впливають на їх розвиток?

3. евристична функція - теорія держави і права не просто описує і пояснює, вона створює нове знання, нову інформацію, таку, котра ще невідома для науки;

4. практична функція - теорія держави і права створена не заради теорії і не для тренування людського інтелекту, а для тощо, щоби виробити пропозиції щодо перетворення дійсності, тобто заради практики;

5. прогностична функція - теорія держави і права з'ясовує тенденції розвит­ку державно-правових процесів, '"передбачає широке коло нових державно-правових явищ, їх майбутнє.

Необхідно також мати на увазі, що теорія держави і права не може зовсім абстрагуватися від конкретної державно-правової дійсності, бо саме в ній вона че­рпає енергію для свого подальшого розвитку. Як писав Р. Декарт, перше правило наукового дослідження - "починати з простого і очевидного". Його ж повторює й Ф. Бекон, для якого "шлях бджоли" (оптимальний варіант наукового пізнання) означає "поєднання здібностей досвіду і розсудку".

З іншого боку, теорія держави і права відображає сучасний (постнеокласич-ний) тип наукової раціональності, для якого характерним виступає "врахування співвідношення отримуваних знань про об'єкт не лише з особливостями засобів і операцій діяльності, але й також із ціннісно-цільовими структурами" (Н. Даніе-лян). Сьогодні техногенна цивілізація вступає в смугу особливого типу прогресу, коли гуманістичні орієнтири стають висхідними у визначенні стратегій наукового пошуку.