1. Предметом фінансової науки є діяльність д., підприємницьких структур, організацій, установ,та окремих громадян, що пов'язана зі створенням і використанням фондів грошових коштів і фін. ресурсів у конкретних історичних умовах, а такж закони і закономірності фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії та взаємозвязку.
Прикладами фінансових відносин є
· Відносини між підприємствами та працівниками (виплата заробітної плати, видача дивідендів, матеріальні санкції);
· Відносини між підприємствами та його філіями, підрозділами (наділення обіговими коштами, надання їм ресурсів для оновлення матеріально-технічної бази, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;
· Відносини між підприємствами (оплата рахунків, виплата авансів, спільна участь у здійсненні інвестиційних проектів, стягнення санкцій за порушення договорів);
· Відносини між підприємством і державою (платежі податків, фінансування з бюджету окремих витрат);
· Відносини між підприємствами та банками (зберігання власних коштів підприємств на рахунках у банках, депозити, короткострокове і довгострокове кредитування);
· Відносини між державою і населенням (сплата податків і зборів, фінансування державою частини соціально - культурних потреб населення, придбання облігацій державних позик);
· Відносини між банками і населенням (вклади населення в Ощадбанк і інші банки, придбання банківських сертифікатів, виплата банками населенню доходу за вкладами, сертифікатам;
· Відносини між вищевказаними суб'єктами і тіньовою економікою.
3. Особливість фінансів як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження. Слід зауважити, що хоча всі фінансові відносини є грошовими, не всі грошові відносини можна вважати фінансовими. (Відносини купівлі-продажу - громадсько-правові; постачання - господарсько-правові; штрафи за спричинення шкоди природному середовищу - адміністративно-правові.)
Фінанси – сукупність економічних відносин, повязаних з формуванням,обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості ВВП , а в окремих випадках нац.багатства.
Ціна і фінанси
Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Ціна має дві межі:
нижню – собівартість;
верхню – ринкова ціна.
Сутність фінансової категорії ціни виявляється у ціноутворенні. Ціна визначає величину грошових засобів, які поступають від реалізації продукції її власнику та виступає вихідною основою подальшого розподільного процесу.
Ціна не може забезпечити ні розподіл по суб’єктам власності, ні формування функціональних фондів.
Фінанси, базуючись на пропорціях цінового розподілу, які склалися під впливом цін, виступають інструментом, який реалізує ці пропорції. Одночасно фінанси коректують ці пропорції з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.
Фінанси можуть впливати на ціну: на абсолютну величину і на внутрішню структуру - відрахування по фонду амортизації, до пенсійного фонхгу, до фонду соціального страхування, податки, акцизний збір, податок на додану вартість.
Фінанси і заробітна плата
Фінанси “допомагають” заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших фондів підприємства.
Заробітна плата, нарахування якої не співпадає у часі з її виплатою, виступає джерелом формування фінансових ресурсів підприємства. Перебуваючи в кругообігу грошових коштів підприємства, ці грошові кошти виступають джерелом поповнення його оборотних коштів.
Фінанси створюють умови для виплати заробітної плати створюючи спеціальний фонд шляхом розподілу виручки та у процесі обміну робочої сили на товар - гроші.
Фінанси і кредит
Кредит функціонує на основі зворотності, терміновості, платности і визначеності.
Фінансові ресурси надаються безкоштовно і без оговорення умов повернення, тобто безстроково.
Кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу тимчасово вільних грошових засобів (коштів) у суб’єктів господарювання.
Фінансові ресурси формуються на стадії вартісного розподілу доданого продукту.
Взаємодія фінансів і кредита яскраво виявляється в комплексному використанні цих ресурсів в процесі розширеного виробництва.
Фінанси створюють умови для функціонування кредиту.
4. Головні характерні ознаки фінансів такі:
грошова форма відносин; (де нема грошей, не може бути фінансів);
обмінно-розподіний характер (наявність двох суб’єктів, один з яких має особливі повноваження , наприклад держава);
рух вартості від одного субєкта до іншого.
Формування доходів і здійснення видатків
Еквівалентний характер обміну
Нееквівалентний хара-р розподілу і перерозподілу
суспільне призначення фінансів — забезпечити розподіл і перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту, вираженої у грошовій формі, між різними суб'єктами господарювання і напрямами цільового використання, сутність фінансів проявляється насамперед через розподільну функцію. Фінанси за допомогою розподільної функції обслуговують різні етапи розподілу (первинний розподіл і перерозподіл вартості суспільного продукту), різні сфери суспільного життя — сферу матеріального виробництва, сферу обміну і споживання.
8. так.як історична категорія, фінанси виникли одночасно з державою. Саме для утримання державного апарату і використовувались податки як важіль вилучення частини виробленої вартості або доходу. Кошти, отримані від податків спрямовувалися на задоволення державних потреб, таких як управління, оборона, втручання в економіку, підтримка соціально незахищених верств населення, міжнародне співробітництво тощо.
3 розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались і ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін.
Податки стали найпершою, найбiльш яскравою формою фінансових відносин. 3 розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались і ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін.
9. Безпосередньо у науковий обіг термін "фінанси" ввів французький вчений і політик Жан Боден у 1577 р. у праці "Шість книг про республіку" для виділення сукупності ресурсів, необхідних для задоволення потреб держави.
У XVIII ст. з розвитком державного господарства та демократичних засад з'явилося фінансове право. У 1784 р. Жак Неккер (міністр фінансів Франції) представив королю звіт про фінансовий стан нації. Таким чином вперше було оприлюднено офіційний документ, що містив дані за декілька років про доходи і видатки Франції. Цей період характеризувався виділенням фінансової науки як самостійної галузі наукових знань.