\"~На сучасному етапі основні можливі загрози національній безпеці України в найбільш важливих сферах життєдіяльності полягають у такому:

15. 72

а) у політичній сфері: посягання на конституційний лад і державний сувере­ нітет України; втручання у внутрішні справи України з боку інших держав; наяв­ ність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні; .масові порушення прав громадян в Україні та за її межами; загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин; порушення принципу розподілу влади; невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування; відсутність ефективних механізмів забезпечення за­ конності, правопорядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими фо- рмами, та тероризмом;

Загальна теорія держави і права

б)^економічній сфері: неефективність системи державного реіулювання економічних відносин; наявність структурних диспропорцій, монополізму вироб­ників, перешкод становленню ринкових відносин; невирішеність проблеми ресур­сної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн; економічна ізоляція України від світової економічної системи; неконтро-льований відплив за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ре­сурсів; криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур;

в] у соціальній сфері: низький рівень життя та соціальної захищеності знач­ них верств населення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільно корисній діяльності; суспільно-політичне протисюяння окремих соціальних верств населення та регіонів України; падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони; тенденції моральної та ду­ ховної деградації в суспільстві; неконтрольовані міграційні процеси в країні;

г) у воєнній сфері: посягання на державний суверенітет України та її теритр- ріальну цілісність; нарощування поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося; воєнно-політична не­ стабільність та конфлікти в сусідніх країнах; можливість застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України; зниження рівня боє­ здатності Воєнної організації держави; політизація силових структур держави; створення та функціонування незаконних збройних формувань;

д)у екологічній сфері: значне антропогенне порушення та техногенна перева­нтаженість території України, негативні екологічні наслідки Чорнобильської ката­строфи; неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне засто­сування екологічно шкідливих та недосконалих технологій; неконтрольованс вве­зення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів;_нсгаі и-вні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності;

~~е)" _в" науково-технологічнш ' сфері: невизначеність державної науково-технологічної політики; відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі України; науково-технологГчне відставання України від розвинених країн; зни­ження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів;

є) в інформаційній сфері: невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері; повільність входження України у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктив­ного уявлення про Україну; інформаційна експансія з боку інших держав; витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави; запровадження цензу­ри.

Державна політика національної безпеки визначається виходячи з пріоритет­ності національних інтересів та загроз національній безпеці України і здійснюєть­ся шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах національної безпеки відповідно до чинного законодавства.

16. 73

Глава 9. Функції держави

6. Форми здійснення функцій держави

Під формами здійснення функцій держави слід розуміти такі способи діяльно­сті держави, з допомогою яких держава здійснює свої функції.

В юридичній науці найчастіше розрізняють дві такі форми - правову та орга-нізаційну. Правова форма здійснення функцій держави полягає в діяльності, "пов'язаній з правотворчістю та юридичними наслідками. Вона проявляєтьс£^^га-_ких видах діяльності:

1) правотворча діяльність, тобто процес підготовки, прийняття та введення в діюіюрмативно-правових актів;

' 2) правозастосовна діяльність, тобто процес прийняття компетентним орга­ном чи'посадовою особою акту застосування права за умови, що реалізація право­вої норми не може відбутися у "вільному" режиму. Наприклад, рішення суду про застосування норми закону, якою було передбачено призначення особі пенсії під­вищеного розміру, якщо таке відмовляється вчинити самостійно відповідний дер­жавний орган.

3) правоохоронна діяльність, тобто діяльність спеціальних державних орга­нів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, профі­лактики правопорушень, притягнення осіб, винних у вчиненні правопорушень до юридичної відповідальності.

Організаційна форма передбачає такі види діяльності:

організаційно-регламентаційна діяльність, тобто поточна робота певних структур щодо забезпечення функціонування державних органів (підготовка прое­ктів документів, організація проведення засідання колегіальних органів тощо);

організаційно-господарська діяльність, пов'язана із забезпеченням держа­вних органів приміщеннями, іншими матеріальними ресурсами, розпоряджання грошовими коштами тощо;

організаційно-ідеологічна діяльність, .тобто діяльність, пов'язана з ідеоло­гічним та інформаційним забезпеченням функціонування державних органів (ор­ганізація прес-конференцій, роз'яснення того чи іншого рішення державного ор­гану, вплив на формування і розвиток у потрібному напрямку громадської думки).

Література

Байтин М. И. Сущность и основньїе функции социалистического юсударства. -Саратов, 1972.

Владимиров В. А. Основньїе функции посткоммунистического государствй в области внутренней политики. - Тверь, 1992.

Клепцова Т. Н. Функции и аппарат Российского государства в рьшочной зко-номике. - М., 1992.

Медведчук В. В. Україна: Актуальні питання розвитку суспільства, держави і права. - К. : Інтерпрес ЛТД, 1999. - 236 с.

Морозова Л. А. Функции российского государства на современном зтапе // Государство и право, 1993, № 6.

Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. Національна безпека України (мето­дологічні аспекти, стан і тенденції розвитку). - К., 2000.

Черноголовкин Н. В. Теория функции социалистического государства. - М.,

1970.