Важливе значення для розуміння юридичної природи федерації має розмежу­вання предметів відання між федерацією та її суб'єктами. У законодавстві федера­тивних держав можна знайти розмежування такого порядку: по-перше, предмети відання, котрі знаходяться у виключному віданні федерації; по-друге, предмети відання, котрі знаходяться у виключному віданні суб'єктів федерації; по-третє, предмети відання, котрі знаходяться у спільному віданні федерації та її суб'єктів.

Федеративні держави класифікуються за різними критеріями. За способом утворення вони поділяються на : 1) договірні (Боснія та Герцеговина); 2) такі, що утворилися через централізацію конфедерації (США, Швейцарія); 3) такі, що утворилися через децентралізацію унітарної держави тощо.

З точки зору рівноправності суб'єктів федерації вони поділяються на симет­ричні (де суб'єкти мають однаковий правовий статус) і асиметричні (де суб'єкти нерівноправні).

З огляду на врахування національного складу країни в її федеративній будові виділяють територіальні та національно-територіальні федерації. До першої групи належать США, Німеччина, до другої - Російська Федерація, Союзна Республіка Югославія, суб'єкти яких будуються на основі компактного проживання певних етнічних груп.

4. Конфедерація

28. 102

В юридичній науці присутні два підходи вчених до розуміння природи кон­федеративних утворень: один із них передбачає її розуміння як міжнародної орга­нізації, до якої входять кілька незалежних держав, а інший виходить з того, що конфедерація - хоч і занадто слабко централізоване, але все ж окреме державне утворення. Думається, знайти чітку межу між "сильними" міжнародними органі­заціями і децентралізованими державами "аморфного" типу справді нелегко.

Загальна теорія держави і права

Конфедеративна форма державного устрою, отже, характеризується такими ознаками:

конфедерація утворюється на основі договору між її суб'єктами;

суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу із складу державного утворення;

суверенітет в конфедерації належить суб'єктам, які входять до її складу;

до предмету відання конфедерації входить вузьке коло питань (питання війни і миру, зовнішньої політики, формування єдиної армії, єдиної системи комунікації тощо);

у конфедераціях утворюються лише ті державні органи, які необхідні для здійснення завдань, спеціально визначених договором;

суб'єктам конфедерації належить право мулліфікації, тобто відмови у ви­знанні або відмови у застосуванні актів конфедеративних органів влади;

бюджет конфедерації формується за рахунок добровільних внесків її суб'єктів;

військові формування комплектуються суб'єктами конфедерації, причому нерідко зберігається їх подвійне підпорядкування державним органам конфедера­ції та її суб'єктів;

у конфедераціях відсутнє єдине громадянство;

як правило, в конфедераціях відсутня єдина система грошового обігу.

Як форма союзу держав конфедерація порівняно рідко зустрічається в історії. Конфедераціями були Австро-Угорщина до 1918 р., Швеція і Норвегія до 1905 р., США з 1781 до 1789 р. Спроби створення конфедерацій мали місце і в XX ст. У 1958 р. Єгипет і Сирія створили Об'єднану Арабську Республіку, яка проте вже в 1961 р. розпалася. Така ж доля спіткала і Сенегамбію, що об'єднала в 1982 р. дві держави - Гамбію і Сенегал.

Досвід конфедерацій свідчить про те, що ця форма є перехідною: або до пов­ного розпаду союзу, або до федеративної форми державного устрою. Характерним є те, що до федеративного устрою перейшли тільки конфедерації з мононаціона­льним складом населення (США, Німеччина, Швейцарія), а багатонаціональні конфедерації (Австро-Угорщина, Швеція і Норвегія тощо) розпалися.

Треба мати на увазі, що конфедерація була закладена й у тексті нового Союзного договору (вперше опублікований в газеті "Московские новости" за 15 серпня 1991 р.), який мав бути підписаний керівниками республік Союзу РСР 20 серпня 1991 р. у Москві. Новий союз держав передбачалося назвати "Союз Радянських Суверенних Республік". Проте він так і не відбувся внаслідок путчу 19-21 серпня 1991 р. в Москві.

Союз держав конфедеративного типу проходить становлення на основі Маас­трихтських угод у Західній Європі - це Європейській союз. У лютому 2003 р. Югославія з федерації була конституційно реорганізована в конфедеративне утво­рення назвою "Сербія і Чорногорія".

29. 103

Глаеа 12. Форма державного устрою