Враховуючи наведене можна визначити державний (територіальний) устрій у будь-якій країні за існуючими нині науковими класифікаціями - він може бути унітарним, федеративним чи конфедеративним. Серед конфедеративних утворень, які формуються на наших очах, слід назвати Союз Росії і Білорусі, укладений в 1997 р. і особливо Європейський союз.

Крім наведеного класичного підходу в класифікації держав за їх територіаль­ним устроєм, існують й альтернативні класифікації "складних держав". Так на­приклад, російський вчений Ю. А. Тихомиров виділяє серед них такі види: а) спів­дружність націй (типу Британської співдружності); б) співтовариства конфедера­тивного типу (двох- чи чотирьохсторонні об'єднання Росії з іншими державами); в) співдружність незалежних держав (СНД і Європейський союз з конфедератив­ними елементами); г) конфедерації (в минулому США, Швейцарія, в останні деся­тиліття - Сенегамбія); д) універсальні об'єднання держав (типу ООН); є) інститу-ційні міжнародні об'єднання (типу Міжпарламентського союзу); є) функціональ­но-цільові об'єднання держав (типу Ради Європи); ж) федерації - національні, на­ціонально-територіальні, етнічні. Відзначимо, що такий розширений підхід відо­бражає дискусію вчених про відмінність "складних" держав від міжнародних ор­ганізацій.

Які фактори впливають на характер державного устрою в тій чи іншій краї­ні?

По-перше, спосіб утворення держави. Ті з них, які утворилися на базі кількох держав, як правило, мають складну форму (наприклад, Німеччина). Навпаки, ті, котрі утворилися шляхом відокремлення частини з іншої держави частіше мають унітарний устрій (наприклад, республіки колишнього СРСР).

По-друге, національний склад населення держави. Якщо в одній державі кі­лька етнічних груп є корінними і не виступають діаспорою державотворчих націй - такі держави, як правило, будуть мати складну форму.

По-третє, державний режим, існуючий в країні. В умовах недемократичних режимів державна влада завжди монополізована центральними органами і тому устрій має централізований характер (колишні СРСР, ЧССР, СФРЮ).

2. Унітарна держава

Унітарною (фр. ипііаге - єдина) є така держава, складові частини якої висту­пають адміністративно-територіальними одиницями, котрі не мають жодних ознак суверенітету і правовий статус котрих визначається законодавчими актами центра­льної влади.

Сучасна унітарна держава характеризується такими юридичними ознаками;

єдине законодавство, в тому числі єдина конституція;

єдина централізована система органів державної виконавчої влади;

єдина судова система;

єдина цілісна територія, котра складається з адміністративно-територіальних одиниць;

98

Загальна теорія держави і права

Глава 12 Форма державного устрою

99

статус органів державної влади адміністративно-територіальних одиниць, а також органів місцевого самоврядування визначається нормами загальнодер­жавного права, причому як конституцією так і звичайними законами;

у країні має місце єдине громадянство;

фінансова система функціонує на основі єдиного централізованого держа­вного бюджету.