Глава 3. Теорії походження держави

життєдіяльність (це - система органів травлення). Є в організмі й спеціалізована "розподільча система" або свого роду кровоносна система (торгівля, транспорт і інші засоби комунікації). Панівні класи відповідають за зовнішні функції, тобто забезпечують оборону.

Оцінюючи органічну теорію, відзначимо, що між біологічними та соціальни­ми системами, закономірностями їх розвитку, все ж існують суттєві відмінності і в неврахуванні цього - головний її недолік.

7. Класова теорія

Творцями цієї теорії вважають К. Маркса і Ф. Енгельса. Пізніше своїми тео­ретичними працями її розвинув В. Ульянов (Ленін) та Й. Джугашвілі (Сталін). То­му часто цю теорію називають марксистсько-ленінською. І все ж найповніше вона викладена в праці Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави".

Перш ніж розкриємо положення марксизму щодо процесу виникнення держа­ви, скажемо кілька слів про загальну марксистську концепцію суспільства і держа­ви. Одним із основних положень марксизму є вчення про соціально-економічну формацію, тобто історичний тип суспільства, заснований на певному способі ви­робництва. Спосіб виробництва матеріальних цінностей обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя людей. Якщо економічні відносини - це ба­зові відносини, то держава і право належать до надбудовних явищ, а тому внаслі­док цього залежать від економічної структури суспільства, повністю нею визна­чаються і їй відповідають, хоч і володіють певною самостійністю. Викладена від­повідність має форму своєрідного повторення в надбудові певної суми ознак, вла­стивих базису.

Отже, відповідно до цієї теорії держава виникла передусім в силу економіч­них причин: суспільного поділу праці, появи додаткового продукту і приватної власності, а згодом розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Саме цими змінами було розкладено родовий лад і на його заміну прийшла держава.

Ф.Енгельс підкреслював, що держава в жодній мірі не привнесена до суспіль­ства ззовні: "Держава є продукт суспільства на певному етапі його розвитку; дер­жава є визнанням того, що це суспільство заплуталося в невирішуване протиріччя з самим собою, розкололося на непримиримі протилежності, позбавитися яких во­но не в силі. А щоби ці протилежності, класи з протилежними економічними інте­ресами, не зжерли один одного і суспільство в безплідній боротьбі, для цього ста­ла необхідною сила, котра би перешкоджала зіткненню, тримала його в рамках "порядку". І ця сила, котра вийшла з суспільства, але котра ставить себе над ним, все більше й більше відчужує себе від нього, є державою...Так як держава виникла із потреби тримати в узді протилежність класів; так як вона виникла в той же час із самих зіткнень цих класів, то вона за загальним правилом є державою найбільш могутнього, економічно панівного класу, котрий за допомогою держави стає та­кож політично панівним класом і набуває в такий спосіб нові засоби для приду­шення і експлуатації пригнобленого класу".

Характеризуючи державу як "машину для придушення гнобленого, експлуа­тованого класу", Енгельс, тим не менш, вважає позитивним в історичному процесі факт виникнення держави. Однак, на його думку, виконавши свою позитивну роль, держава існуватиме не вічно, а поступово відмиратиме.

Оцінюючи марксистську теорію, відзначимо, що все таки економічний дете­рмінізм у гіпертрофованому вигляді позбавлений належної ґрунтовності. Економі­чний розвиток, поза сумнівом, є важливим фактором у розвитку суспільства, але далеко не єдиним. Крім того, важко погодитися з тезою, що держава, котра вини­кає, виражає інтереси лише панівного класу. Так само викликає сумнів сама тер­мінологія цієї теорії: "панівний клас", "експлуатований клас" тощо.