Загальна теорія держави і права

а) установчі (норми-принципи), котрі встановлюють висхідні засади правової регламентації суспільних відносин;

б) регулятивні, які безпосередньо спрямовані на регулювання відносин між суб'єктами через наділення їх правами і покладення на них обов'язків;

в) охоронні, котрі встановлюють міри впливу з боку компетентних органів до

правопорушника;

г) забезпечувальні, котрі містять приписи, гарантуючі здійснення суб'єктивних прав і обов'язків у процесі правового регулювання;

д) декларативні - містять програмні цілі правового регулювання або юридич­ ні оголошення;

є) дефінітивні - фіксують визначення деяких правових явищ і категорій;

є) колізійні - мають метою усунення протиріч між правовими приписами, які

можуть мати місце;

ж) оперативні - встановлюють дату набуття чи припинення чинності норма­тивного акту.

Правові норми можуть класифікуватися й за іншими критеріями (за часом дії,

за колом суб'єктів тощо).

4. Способи формулювання правової норми в нормативних

актах

Як уже було сказано, окремі частини правової норми не завжди сформульо­вані у відповідних складових нормативно-правового акту - розділі, главі, статті, параграфі, пункті. їх співвідношення залежить від багатьох факторів: фактичних суспільних відносин, рівня розвитку правової системи загалом і ступеня доскона­лості юридичної техніки.

Розглянемо три основні варіанти співвідношення норми права і статті нор­мативного акту:

а) норма права і стаття закону співпадають. Це природно і до цього законода­ вець має прагнути. У такому разі усі наявні структурні елементи правової норми - три, але частіше два або навіть один - можемо виявити в статті закону, а інші від­ найти логічним шляхом. Таке нерідко зустрічається в конституційно-правових ак­ тах;

б) в одній статті закону містяться кілька правових норм. Кожна така норма займає, як правило, один пункт або одну частину (абзац) відповідної статті закону;

в) одна норма права сформульована в кількох статтях одного нормативного акту або в різних нормативних актах.

Далі розглянемо шіосдби §цкладу_правової норми в статті нормативного акту: 1) прямий спосіб викладу має місце тоді, кошГнорма безпосередньо (тексту­ально) викладається в статті нормативного акта. В свою чергу цей спосіб може бу­ти застосований у кількох варіантах: а) правова норма формулюється через при-пис-гіпотезу; б) через припис-диспозицію; в) через припис-санкцію;

195

Глава 22. Норма права

відсильний спосіб викладу норми права має місце тоді, коли сформульо­вана правова норма називає правило поведінки, але не описує його, не встановлює його ознаки, а відсилає до конкретної іншої правової норми,

бланкетний спосіб викладу має місце тоді, коли норма права також лише називає правило поведінки, але при цьому не описує його, а відсилає за таким описом до законодавства взагалі (часом закон, до якого відсилає, наприклад, Кон­ституція України, ще й не прийнятий),

виклад змісту правової норми у вигляді норми-принципу Наприклад, ст З Конституції України формулює "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, не­доторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю"

виклад норми права у вигляді припису-дефінщи Наприклад, ст 1 Консти­туції України визначає, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава,

виклад норми через оперативний припис, в якому містить вказівка а) про строк набуття чинності даного нормативного акту, б) про припинення іншого но­рмативного акту, в) про внесення змін до інших нормативних актів у зв'язку з на­буттям чинності даним нормативним актом

виклад норми через диспозитивний припис, який дозволяє учасникам конкретних правовідносин самостійно визначати свою поведінку (права і обов'язки) і тільки в тому разі, якщо не обумовлять особливість своєї поведінки, вони користуються вимогами законодавства,