4. Передумови виникнення держави

Економічні передумови. Перші держави виникли близько 5-6 тисяч років на­зад і, як правило, в долинах річок (Ніл, Тігр, Євфрат, Янцзи, Інд). Саме в цих міс­цевостях склалися найбільш сприятливі умови для землеробства. Згодом процес створення держав став поширюватися в середземноморському басейні й далі.

Виникнення держави стало закономірним наслідком процесу переходу суспі­льства від збиральництва, зайняття мисливством і рибальством, тобто від присво­юючого господарства до господарства виробляючого - скотарства і плужного зем­леробства. Ця трансформація відбувалася поступово і Ф. Енгельс пов'язує її з трьома великими суспільними поділами праці. Виникнення кочового скотарства стало першим, відокремлення ремесла від інших видів занять - другим, а поява професійних торговців - третім суспільним поділом праці.

Три великі суспільні поділи праці, а також поступове удосконалення знарядь праці і накопичення досвіду призвели до такого рівня продуктивності праці, коли почав створюватися додатковий продукт, тобто понад те, що необхідно виробни­кам для свого споживання. З цього часу заявилася об'єктивна можливість забезпе­чити утримання великої групи людей, яка спеціалізується на виконанні яких-небудь суспільно значимих функцій (управлінських, до прикладу), групи, яка не бере безпосередньої участі в матеріальному виробництві.

Політичні передумови. Людина - істота суспільна і тому їй, займаючись ви­робничою діяльністю, приходиться мати справу не лише з засобами виробництва, а й вступати у стосунки з членами свого плем'я. Можна передбачити, що до зем­лероба, скотаря, ремісника або торговця прийшло розуміння того, що їм вигідно мати безпечні умови праці. Оскільки органи управління первісного суспільства з цим не справлялися, поступово на заміну їм стали формуватися органи державної

14

Загальна теорія держави і права

влади, які взяли на себе забезпечення безпеки людей всередині людського суспіль­ства і, зокрема, врегулювання спірних взаємостосунків із співплемінниками.

Крім вирішення спорів між людьми, виникає необхідність в існуванні стабі­льного порядку для гарантованого і стійкого здійснення виробництва. Але оскіль­ки суспільно необхідної поведінки від усіх членів спільноти чекати не доводилося, виникає потреба силою заставляти тих, хто діє врозріз з інтересами більшості, під­коритися встановленому порядку. Словом, мова йде про легалізований примус, за­стосування насилля на благо суспільства. Цю роль, знову таки, старі органи ї управління виконати не могли.

І До регулювання внутрішніх відносин загонів людської популяції додається

4 необхідність регулювання відносин із сусідніми спільнотами людей. В ті далекі

часи спори між племенами, союзами племен вирішувалися переважно у формі вій-

Ц ськового протистояння. Разом з тим, військові вожді, оточені невеликою групою

1$ соратників, були нездатними організувати широкомасштабні військові напади або

щ оборону на рівні племені і ширше. їх мали замінити інші структури. Військові за-

1* ходи сприяли об'єднанню родинні племена в єдиний народ. Вже у ті часи було

А підмічено, що зовнішня загроза сприяє консолідації суспільства й зміцненню вла-

щ ди як засобу ефективної боротьби із цією самою зовнішньою загрозою. Війни, от-

Щ же, стали одним із факторів, які ініціювали процес утворення держави.

|р Ідеологічні передумови. Панівною формою ідеології у первісну епоху була

и, язичеська релігія, тобто поклоніння багатьом богам (богу вогню, вітру, сонця то-

Ш що). Поступово стала проводитися своєрідна ієрархія богів, тобто серед багатьох і

щ різних богів став виділятися який-Небудь один на роль головного. Згодом у різних

щ' регіонах земної кулі і в різний час виникає єдинобожжя. Справедливо вважається,

Ж що виникнення єдинобожжя в тих чи інших народностей є лакмусовим папірцем

її формування в них державності.

* Психологічні передумови. Трансформація економічних умов призвели й до

нового типу самосвідомості людини. На початковому етапі розвитку суспільства поступово і допоки що в невеликій мірі людьми починають усвідомлюватися спі­льні інтереси. Одночасно виникає розуміння, що спільні інтереси не можуть бути реалізовані інакше як через діяльність централізованої структури, котра би коор­динувала різні аспекти життя суспільства.

Як бачимо, для виникнення держави необхідно цілий ряд передумов, причо­му їх роль не є однаковою у різних народів.

Які ж ознаки державної влади можна шадшита^хшс^ш^,ушчлЛ.£ІД^інність від

органівуправління первісного суспільства?

|м Т)Піави суспільних спільнот (вожді, -старійшини) поступово відходять від

0 безпосередньої участі в матеріальному виробництві, зосереджуючись на вико-

ф нанні суспільних функцій. Необхідно відзначити, що зростає й кількість людей,

які здійснюють владу. Прототип державного апарату набирається в першу чергу з

Ч * родичів.

2) Відбувається диференціація політичної еліти за рівнями і поступово роз­межовується компетенція між рівнями органів управління. В межах кожного рівня управління прослідковується також функціональна диференціація влади. Виділя-