Крім того, необхідно зробити ще кілька зауважень щодо юридичної відпові­дальності. Вона може служити не лише справі захисту порушених прав і свобод людини, інститутів громадянського суспільства чи демократичної держави. В ру­ках недемократичної держави вона може перетворитися в легальний засіб прове­дення масових репресій. Під виглядом "боротьби із злочинністю" держава сама може стати організатором злочинної політики. Інколи кажуть, що в період сталіні­зму рівень злочинності був нижчим. Проте погодитися з таким твердженням важ­ко, бо відомо, що десятки мільйонів людей зазнали репресій, причому більша час­тина - на "законних" підставах. Найбільшим злочинцем у той час виступала сама держава. Юридична відповідальність перетворилася в свою пряму протилежність - в механізм порушення прав і свобод людини.

Щоб не допустити наведеного, в демократичній державі юридична відповіда­льність здійснюється на основі таких засад: а) законності; б) обґрунтованості; в) справедливості; г) невідворотності юридичної відповідальності; д) презумпції не­винуватості; є) права на захист особи, притягнутої до юридичної відповідальності; є) недопустимості притягнення до відповідальності до відповідальності за одне й те правопорушення два і більше разів.

4. Види юридичної відповідальності

Класифікація видів юридичної відповідальності здійснюється за різними кри­теріями. Наприклад, за здійснюваними функціями юридична відповідальність бу­ває:

а) штрафною (караючою);

б) правовідновлюваною (компенсаційною);

в) організуючою (регулятивною);

г) превентивною.

Але найбільш поширеним у науковій літературі є її класифікація на підставі належності до правової галузі й, одночасно, виду правопорушення, з яким вона пов'язана. У такому ракурсі виділяють чотири види юридичної відповідальності: кримінальну, адміністративну, цивільну й дисциплінарну.

87. 232 -——-—-—__.___

Кримінальна відповідальність є найбільш жорстким видом відповідальності. Вона настає за вчинення злочину. Кримінальний кодекс України 2001 р. по-новому визначив поняття злочину - це передбачене вказаним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Ви­ключний перелік злочинів в Україні міститься в Особливій частині Кримінального кодексу. Порядок притягнення до кримінальної відповідальності встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом. Право визнати особу винною у вчиненні злочину та призначити їй кримінальне покарання належить лише суду, котрий ро­бить це винесенням вироку, що вступає в законну силу.

Кримінальний кодекс України 2001 р. по-новому визначив систему криміна­льних покарань, до якої належать: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціаль­ного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обійма­ти певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) випра­вні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація май­на; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні вій­ськовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення

волі.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністратив­них проступків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопо­рушення. В нашій країні адміністративним проступком визначається протиправ­не винне діяння, яке посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яке законо­давством передбачено адміністративну відповідальність. Право призначати ад­міністративні стягнення, крім суду, мають і інші компетентні органи: органи внутрішніх справ, митні органи, адміністративні комісії, виконавчі комітети мі­сцевих рад. В Україні законом передбачені такі види адміністративних стягнень як попередження, штраф, позбавлення спеціального права, оплатне вилучення предмета, адміністративний арешт, виправні роботи.

Цивільна відповідальність - це відповідальність, яка настає за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором або завдання шкоди в поза­договірних відносинах. Вона має місце у сфері майнових і особистих немайно-вих відносин. Головний її принцип - повне відшкодування завданої шкоди, - ін­коли доповнюється й штрафними санкціями.

Дисциплінарна відповідальність настає за вчинення дисциплінарних проступків. Накладає заходи дисциплінарного стягнення адміністрація підпри­ємства, установи, організації. Перед цим у порушника трудової дисципліни витребується письмове пояснення. Кодекс законів про працю України встановлює два види дисциплінарних стягнень: догану і звільнення з роботи. Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців, суддів, прокурорів, адвокатів та деяких інших категорій має свою особливість.

Крім того, окремими вченими самостійним видом юридичної відповіда­льності вважається також конституційна відповідальність з такими санкціями як заборона займати певну посаду, відсторонення від посади тощо.

Юридичну відповідальність можна класифікувати ще на два види - в межах національної юрисдикції (за правопорушення, які передбачаються внут­рішньодержавним правом) та на рівні міжнародної юрисдикції (за міжнародні правопорушення).

88. 233

Міжнародну відповідальність, в свою чергу, також можна умовно поді­лити на два види: міжнародна приватна відповідальність, котра настає за право­порушення в сфері міжнародних комерційних відносин, та міжнародна криміна­льна відповідальність, котра настає за міжнародні злочини.

Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність

234

Література

1. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлений. -Л., 1990.

2. Базьшев Б.Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросьі). - Крас- ноярск, 1985.

3. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. - М, 1976.

4. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. - Л., 1983.

5. Духно Н., Ивакин В. Понятие и видьі юридической ответственности // Государ- ство и право. - 2000. - № 6.

6. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. - М, 1986.

7. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. - М.,1982.

8. Малеин Н.С. Закон, ответственность и злоупотребление правом // Советское государство и право. - 1991. - № 11.

9. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причиньї, ответственность. - М., 1985.

10. Малеин Н. С. Юридическая ответственность и справедливость. - М., 1992.

Нурпеисов Е.К. Психология правомерного поведения. - Алма-Ата, 1984.

Оксамьітньгй В.В. Правомерное поведение личности. - К.,1985.

Лейст 0.3. Санкции и ответственность по советскому праву. - М., 1981.

Самощенко И С, Фарукшин М.Х. Ответственность по уголовному законодательству. - М., 1971.

Щербак А. И. Социальньїй механизм юридической ответственности должност-ньіх лиц. - К., 1986.