Глава 3. Теорії походження держави

17

2. Патріархальна теорія

Дану теорію заснували Платон (праця "Держава") і Аристотель (праця "Полі­тика"). Автори орієнтувалися на досвід країни, де вони проживали. Процес ство­рення держави у Стародавній Греції істотно відрізнявся від державотворення в стародавньосхідних деспотіях. На кам'янистій землі Греції хліб виростав погано, легше було займатися скотарством. Коли населення збільшилося необхідно було подумати про нове джерело харчування і люди повернули свій погляд на море. Море не лише давали продукти, через нього встановилися контакти з Єгиптом і Передньою Азією, з якими можна було здійснювати обмін продуктами. Важливо було вміло організувати власне виробництво і торгівлю з сусідніми народами. За­ймалися цим, як уже відзначалося, старійшини, глави рад старійшин, згодом вож­ді, які по мірі зростання населення ставали царями. Тому, на думку авторів теорії, в цьому регіоні Землі процес утворення держави пішов нібито за патріархальним типом, тобто розростання кровноспорідненої сім'ї, а вже цар ставав "батьком" (па­тріархом) всього народу.

У латинян (римлян) природні умови були ще суворішими і тому з самого по­чатку в них роль старійшини була дуже великою. Із зростанням кількості населен­ня і нестачею продуктів, коли необхідними стали захоплення і освоєння нових те­риторій, вождів стали обирати. У Стародавньому Римі і пізніше зберігався висо­кий соціальний статус "батьків" великих сімей.

Словом, відповідно до цієї теорії, держава - це продукт сім'ї, яка розрослася. Виступаючи первинною формою організованого суспільства, сім'я згодом ділить­ся, природнім шляхом розмножується. Але оскільки в людях закладена потреба в спілкуванні, а також під впливом економічних умов сім'ї, об'єднані віруваннями у спільне походження, об'єднуються в племена, союзи племен, народності, об'єднані вже й спільністю історичного минулого. В цьому ряді соціальних пере­творень момент переходу до державного утворення буде тоді, коли втрачається почуття кровної родинності і створюється влада, позбавлена сімейної основи. Державна влада сама по собі є поступовим перетворенням влади батька, котра пе­реходить у владу правителя, монарха.

Ця теорія можливо й не враховує багатовекторного характеру процесу утво­рення держави, але її виникнення - великий крок вперед, особливо якщо врахува­ти, що вона була створена в IIIст. до народження Христа.

3. Теологічна теорія

Теологічна теорія стала однією з перших теорій, які намагалися пояснити по­ходження держави. її представниками були багато релігійних діячів Стародавньо­го Сходу, середньовічної Європи (Фома Аквінський, праця "Про правління воло­дарів"), ідеологи ісламу та сучасної католицької і православної церкви. Особливо поширеною ця теорія була в середні віки.

18

Загальна теорія держави і права

Зміст даної теорії полягає в такому: держава - це результат "божого промис­лу"; вона вічна, як і сам Бог; государ наділяється Церквою правом правиги людь­ми і покликаний реалізувати Божу волю на землі; люди повинні безумовно підко­рятися волі государя.

Католицький богослов Ф. Аквінський, зокрема, писав, що правитель у держа­ві займає таке ж становище як Бог у Всесвіті, як душа в тілі. Воля правителя є ос­новою, котра об'єднує навколо себе державу як таку, без неї вона розпалася би.

Оцінюючи теологічну теорію, створену в закінченому вигляді в УІ-ХШ ст.ст., необхідно відзначити, що вона була обумовлена впливом релігійної свідомості людей, а також рівнем розвитку знань про суспільство і закономірності його роз­витку того часу. Нею справедливо відображається той незаперечний факт, що держава виникає одночасно з появою монорелігії. Вона мала велике позитивне значення: дозволяла встановити в суспільстві порядок. Крім того, вона відобража­ла об'єктивні реалії того часу, а саме те, що перші держави були теократичними, вступ правителя на посаду освячувався, що надавала його владі особливого авто­ритету і безумовну обов'язковість. Пізніше, правда, цю теорію, стали відверто ви­користовувати для виправдання необмеженої влади монарха.

Нинішні богослови вже не такі категоричні й у своїх твердженнях на цю тему враховують також нові знання про закономірності розвитку суспільства і держави.

Відзначимо на завершення, що ця теорія носить більше світоглядний харак­тер, бо її неможливо ні довести з допомогою доказів, ні заперечити.