- •Глава 1. Теорія держави і права як
- •1. Поняття теорії держави і права
- •Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна з
- •2. Предмет науки теорії держави і права
- •3. Методологія теорії держави і права
- •4. Понятійна система теорії держави і права
- •5. Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук
- •Література
- •Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна 9
- •Глава 2. Виникнення держави
- •1. Загальна характеристика первісного суспільства
- •Глава 2. Виникнення держави 11
- •2. Влада і органи управління в первісному суспільстві
- •3. Соціальні норми первісного суспільства
- •Глава 2. Виникнення держави
- •4. Передумови виникнення держави
- •Глава 2. Виникнення держави 15
- •Література
- •Глава 3. Теорії походження держави
- •1. Іригаційна теорія
- •Глава 3. Теорії походження держави
- •2. Патріархальна теорія
- •3. Теологічна теорія
- •4. Теорія насилля
- •5. Расова теорія
- •Глава 3. Теорії походження держави
- •7. Класова теорія
- •8. Договірна теорія
- •Література
- •Глава 4. Поняття держави та її характеристики
- •1. Плюралізм у розумінні держави
- •Глава 4. Поняття держави та її характеристики
- •2. Територія держави
- •3. Населення і громадянство
- •4. Економічна і фінансова система держави
- •30Загальна теорія держави і права
- •Література
- •Глава 5. Держава і особа
- •1. Правовий статус особи: основні категорії
- •2. Поняття прав людини
- •3. Міжнародно-правові стандарти прав людини
- •4. Національний механізм захисту прав людини
- •Глава 5. Держава і особа
- •Література
- •Глава 6. Держава в політичній системі суспільства
- •1. Політична система суспільства: поняття і структура
- •2. Види політичних систем
- •3. Держава як суб'єкт політичної системи
- •4. Держава і політичні партії: моделі взаємостосунків
- •Глава 7. Державна влада: основні характеристики
- •1. Поняття державної влади
- •2. Суверенітет державної влади
- •3. Народний суверенітет
- •4. Суверенітет Української держави
- •5. Легальність державної влади.
- •Глава 7. Державна влада: основні характеристики
- •6. Легітимація державної влади.
- •7. Лімітація державної влади.
- •Література
- •Глава 8. Механізм держави
- •1. Поняття, ознаки і структура механізму держави
- •2. Державний орган: поняття і ознаки
- •3. Класифікація державних органів
- •4. Поняття й типи державної служби
- •Глава 8. Механізм держави
- •5. Види державних службовців
- •Глава 9. Функції держави
- •1. Функції держави: поняття і ознаки
- •Глава 9. Функції держави
- •2. Класифікація функцій держави
- •4. Зовнішні функції Української держави
- •Глава 9 Функції держави
- •5. Забезпечення державою національної безпеки
- •Глава9. Функції держави
- •Глава 9. Функції держави
- •6. Форми здійснення функцій держави
- •Література
- •Глава 10. Типологізація держав
- •1. Поняття типу держави й проблеми класифікації
- •2. Світська держава
- •Глава 10 Типологізація держав
- •3. Теократична держава
- •4. Держава апартеїду
- •5. Перехідна (постсоціалістична) держава
- •Глава 10. Типологаація держав 8ї
- •Література
- •Глава 10. Типологізація держав
- •Глава 11. Форма державного правління
- •1. Поняття форми державного правління
- •2. Поняття монархії
- •Глава 11 Форма державного правління
- •3. Абсолютна монархія
- •4. Конституційна монархія
- •5. Поняття республіки
- •6. Президентська республіка
- •7. Змішана (напівпрезидентська) республіка
- •8. Парламентська республіка
- •Глава 11. Форма державного правління 91
- •9. Радянська республіка
- •10. Нетипові форми правління
- •Глава 11. Форма державного правління
- •11. Особливості форми правління в Україні
- •Глава 11. Форма державного правління
- •Література
- •Глава 11. Форма державного правління
- •Глава 12. Форма державного устрою
- •1. Поняття державного устрою
- •2. Унітарна держава
- •Глава 12 Форма державного устрою
- •3. Федеративна держава
- •Глава 12 Форма державного устрою
- •4. Конфедерація
- •5. Особливості державного устрою в Україні
- •Література
- •Глава 12. Форма державного устрою
- •Глава 13. Державний режим
- •1. Поняття державного режиму
- •2. Тоталітарний режим
- •Глава 13 Державний режим
- •3. Авторитарний режим
- •Глава 13. Державний режим
- •4. Демократичний режим
- •Глава 13. Державний режим
- •5. Особливості державного режиму в Україні
- •Глава 13 Державний режим 115
- •Література
- •Глава 13. Державний режим
- •Глава 14. Громадянське суспільство і правова держава
- •1. Громадянське суспільство: поняття і ознаки
- •Глава 14. Громадянське суспільство і правова держава
- •2. Поняття і ознаки правової держави
- •Глава 14 Громадянське суспільство і правова держава 121
- •3. Моделі правової держави
- •4. Верховенство права
- •5. Незалежність судових органів: основні принципи
- •Глава 14 Громадянське суспільство і правова держава 125
- •Література
- •Глава 15. Соціальна держава.
- •1. Розвиток ідеї соціальної держави
- •2. Поняття, цілі й функції соціальної держави
- •3. Типи соціальної держави
- •4. Проблеми становлення соціальної держави в Україні
- •Глава 15. Соціальна держава.
- •Глава 15 Соціальна держава
- •Література
- •Глава 15. Соціальна держава.
- •Глава 17. Поняття, принципи і функції права
- •1. Різні підходи до розуміння права
- •2. Ознаки права
- •Глава 17 Поняття, принципи і функції права
- •3. Право і закон. Поняття правового закону
- •Глава 17. Поняття, принципи і функції права
- •4. Принципи права
- •Глава 17 Поняття принципи і функції права
- •5. Функції права
- •Література
- •Глава 17. Поняття, принципи і функції права
- •Глава 17. Право серед інших соціальних норм
- •1. Поняття соціальної норми
- •Глава 17. Право серед інших соціальних норм
- •2. Право і мораль
- •3. Право і релігійні норми
- •Глава 17 Право серед інших соціальних норм
- •4. Право і звичаї
- •5. Право і корпоративні норми
- •Глава 17 Право серед інших соціальних норм
- •Література
- •Глава 18. Правова система та її типи
- •1. Поняття правової системи та проблема її класифікації
- •Глава 18. Правова система та Ті типи
- •2. Континентальна (романо-германська) правова система
- •Глава 18. Правова система та її типи
- •3. Англо-саксонська правова система
- •4. Мусульманське право
- •5. Соціалістична правова система
- •Глава 18 Правова система та 11 типи
- •Література
- •Глава 19. Система права
- •1. Поняття системи права
- •Глава 19. Система права
- •2. Предмет правового регулювання
- •3. Метод правового регулювання
- •Глава 19 Система права
- •4. Галузі права в Україні
- •Література
- •Глава 19 Система права
- •Глава 20. Правотворчість і форми (джерела) права
- •1. Поняття і види правотворчої діяльності
- •2. Поняття форми (джерела) права
- •3. Закон: поняття і ознаки
- •Глава 20. Правотворчість і форми (джерела) права
- •4. Підзаконні акти
- •5. Правовий звичай
- •6. Правовий прецедент
- •Глава 20 Правотворчість і форми (джерела) права
- •7. Нормативно-правовий договір
- •Література
- •Глава 21. Система законодавства
- •1. Поняття системи законодавства
- •Глава 21 Система законодавства
- •2. Вертикальна структура законодавства в Україні
- •3. Нормативні акти України, які мають силу закону
- •4. Міжнародний договір України
- •5. Поняття і форми "удосконалення" законодавства
- •6. Систематизація законодавства
- •7. Кодифікація як основна форма систематизації в Україні
- •Література
- •Глава 22. Норма права
- •1. Поняття норми права
- •2. Структура правової норми
- •3. Класифікація правових норм
- •4. Способи формулювання правової норми в нормативних
- •Глава 22. Норма права
- •5. Чинність норми права в часі, просторі і за колом осіб
- •Література
- •198 Загальна теорія держави і права
- •Глава 23. Правовідносини
- •1. Поняття правовідносин
- •Глава 23. Правовідносини
- •2. Види правовідносин
- •3. Суб єкти правовідносин
- •Глава 23. Правовідносини
- •4. Об єкти правовідносин
- •5. Суб єктивне право
- •Глава 23. Правовідносини
- •7. Юридичні факти та їх класифікація
- •202І 204 Загальна теорія держави і права
- •Глава 23. Правовідносини
- •Література
- •Глава 24. Реалізація, застосування і тлумачення права
- •1. Поняття і форми реалізації права
- •2. Застосування права: поняття і основні стадії
- •Глава 24. Реалізація, застосування і тлумачення права
- •3. Акти застосування права
- •Глава 24. Реалізація, застосування і тлумачення права
- •4. Застосування права в разі прогалин у законодавстві
- •5. Тлумачення права
- •Література
- •Глава 24. Реалізація, застосування і тлумачення права 215
- •Глава 25. Правосвідомість і правова культура
- •1. Поняття правосвідомості
- •2. Види правосвідомості
- •3. Правова культура
- •Глава25. Правосвідомість і правова культура 277
- •4. Правовий нігілізм
- •Глава 25. Правосвідомість і правова культура
- •5. Правовий ідеалізм
- •Глава 25. Правосвідомість і правова культура 221
- •6. Професійна культура юриста
- •Література
- •Глава 25. Правосвідомість і правова культура
- •Глава 26. Законність і правопорі&ок
- •1. Поняття і принципи законності
- •2. Гарантії законності
- •Глава 26. Законність і правопорядок
- •3. Правопорядок
- •Література
- •Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність
- •1. Поняття і ознаки правопорушення
- •2. Склад правопорушення
- •Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність
- •3. Поняття, ознаки і підстави юридичної відповідальності
- •231Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність
- •4. Види юридичної відповідальності
- •Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність
- •Література
- •Глава 28. Правова реформа та її особливості в Україні
- •1. Правова реформа: поняття і ознаки
- •Глава 28. Правова реформа та її особливості в Україні
- •2. Напрями правової реформи
- •3. Суб'єкт і об'єкт правової реформи
- •Глава 28 Правова реформа та її особливості в Україні
- •Глава 28. Правова реформа та її особливості в Україні
- •Глава 28. Правова реформа та її особливості в Україні 245
- •Глава 1. Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна з
- •Глава 8. ' Механізм держави 58
ся як негативне ставленням громадян до права, законів, наявністю у них і посадових осіб установки на досягнення соціально значимих результатів неправовими засобами. У практичній діяльності правовий нігілізм характеризується відсутністю солідарності з правовими приписами чи з їх виконанням у корисливих інтересах чи під загрозою примусу. Аналіз сутності правового нігілізму доводить, що в українському суспільстві, яке перебуває в кризовому стані, він набуває демонстративний, агресивний та зухвалий характер, є глибоким, масовим і охоплює широкі сфери суспільства, всі владні структури, маючи значний руйнівний, деструктивний потенціал і гальмуючи процес розбудови правової держави. Боротьба з ним буде складною і тривалою.
Черней В. В. відзначає також, що найбільш впливовою ідеологією, що сприяла розвитку правового нігілізму, була теорія права, котра розвивалася в русЛі марксистсько-ленінської філософії, і яка абсолютизувала насилля, захищала "революційне беззаконня", ігнорувала світову юридичну практику. В роботі аналізуються погляди, що виникли в руслі "сталінської" філософії права і обґрунтували тоталітарну концепцію держави та права, зокрема, вчення Е.Пашуканіса - мінову теорію права, приказне праворозуміння Л.Кагановича та А.Вишинського, яке на довгі роки стало офіційною доктриною радянського правознавства. При всій їх зовнішній різновидності всі вони під виглядом критики "буржуазного права" заперечували саму суть права і правової держави.
Одним із ключових моментів правового нігілізму виступає несприйняття права як базової, основоположної ідеї, ставлення до нього як до другорядного явища в загальній шкалі людських цінностей. У нашій країні правовий нігілізм має глибокі історичні корені.
Розглянемо основні форми вираження правого нігілізму: 1. Прямі порушення діючих законів й інших правових актів (навмисні або з необережності). Сюди належить вся сукупність правопорушень: злочинів, адміністративних проступків тощо.
2. Повсюдне і масове невиконання (недотримання) правових приписів, коли суб'єкти (громадяни, посадові особи, державні органи, громадські організації) попросту не співвідносять свою поведінку з вимогами правових норм, а намагаються жити і діяти за "своїми правилами". Невиконання законів у масових масштабах -ознака безсилля держави. Нерідко державні чиновники публічно відмовляються виконувати ті чи інші закони, бо, на їх думку, вони "застарілі" або "невірні".
3. Видання суперечливих, паралельних і навіть взаємовиключних актів, які ніби нейтралізують один одного. Нерідко підзаконні акти (укази президента, постанови уряду) стають "надзаконними". В той же час значні ділянки суспільних відносин залишаються неврегульованими правом, хоч і потребують такого врегулювання. На жаль, нова Конституція України не зовсім чітко розмежувала предмети законотворчості й указотворчості.
4. Підміна законності політичною, ідеологічною або прагматичною доцільністю, виходи на неправове поле діяльності, бажання різних суспільних сил реалізувати свої інтереси поза конституційними рамками.
220
5. Врешті, можна виділити теоретичну форму правого нігілізму, котра пов'язана з сугубо заідеологізованими, викривленими уявленнями про державно-правову дійсність та її розвиток (відмирання держави і права, примат політики над правом, класовий підхід тощо).
5. Правовий ідеалізм
Якщо правовий нігілізм означає недооцінку права, то правовий ідеалізм - його переоцінку. Обидва ці явища базуються на деформованій правосвідомості, дефіциті політико-правової культури.
Хоча зовнішньо правовий ідеалізм менш помітний, не так кидається в очі, це явище завдає такої ж шкоди державі, суспільству, як і правовий нігілізм. Справа в тому, що на право не можна покладати нездійсненні надії - воно не є всесильним. Наївно вимагати від нього більше, ніж воно завідомо може дати, йому необхідно відводити те місце і ту роль, які випливають з об'єктивних можливостей даного інституту. Разом з тим, в умовах виниклої ще в період "перебудови" правової ейфорії у багатьох сформувалося переконання, що достатньо прийняти хороші, розумні закони і після цього всі найскладніші проблеми і гострі проблеми суспільства будуть вирішені. Прийняти пакет законів - і життя покращиться, вважали вони.
Однак чуда не відбувалося, час ішов, закони приймалися, а справи стояли на місці або навіть погіршувалися. Внаслідок цього наступило певне розчарування в законах. Виявилось, що швидких і легких рішень просто немає.
Інерція політичного і правового ідеалізму йде ще від старих комуністичних часів, коли існував свого роду культ всеможливих планів, рішень і постанов - "історичних" і "доленосних". Насаджувалась безоглядна віра в їх магічну силу. І всі вони, як правило, переводилися на мову законів, які із-за цього сильно нагадували партійні резолюції.
Рецидиви цих явищ зустрічаються й зараз у формі популізму, непродуманих заяв, шокових ривків у законотворенні. Як і раніше, поспішно приймаються закони, укази або окремі юридичні норми, які завідомо нездійснимі в принципі. Так наприклад, ст.48 Конституції України проголошує: "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло". Зрозуміло, що в нинішніх кризових умовах це не є неможливим. Забіганням наперед можна також вважати закріплене в новій Конституції України положення про те, що Україна є "демократичною, соціальною правовою державою" (ст.1). Це скоріше ціль, символ, перспектива, але не факт.
Буває й так, що закони, укази видаються з метою не їх реального впливу на суспільні відносини, а зняття соціальної напруги. Такі акти, носять в основному популістський або коньюктурний характер і дають не вирішення проблем по суті, а лише заганяють їх вглиб. Досягається лише тимчасовий і обманювальний ефект. Згодом проблеми виникають знову, вже в гострішій формі.
Загальна теорія держави і права
Глава 25. Правосвідомість і правова культура 221
/
V
(
7
6. Професійна культура юриста
Професія юриста має свої специфічні особливості і це пред'являє високі вимоги до ділових і моральних якостей її представників. У сучасній Україні, як ніколи раніше, зростає роль професійних юристів у всіх сферах її життя, особливо ж у забезпеченні здійснення та охорони прав і свобод людини. Вперше інститут уповноваженого парламенту з прав людини здобув конституційне закріплення. У Конституції України реалізовано ідею провідної ролі судової влади у правозахисті і гарантуванні законності (ст.55). Належна увага приділена й іншим правоохоронним органам, в яких також покликані працювати юристи - прокуратурі, адвокатурі, досудового слідства. Саме цим і зумовлене істотне зростання вимог до професіоналізму і правової культури українських юристів.
У спеціальному дослідженні Є.І.Федика визначаються елементи та основні ознаки правової культури юриста. Так, складовими цього поняття виступають такі положення: а) теоретично обґрунтована повага до права й переконаність у його соціальній та особистісні цінності; б) глибокі, фундаментальні юридичні знання; в) висока загальна культура й широка ерудиція, освіченість; г) високий рівень інтелекту й духовності; д) принципово вмотивована правомірна поведінка як у службовій діяльності, так і в повсякденному житті.
Серед ознак правової культури юриста цим же автором виділяються такі:
глибоке усвідомлення цілей державно-юридичного регулювання в Україні на сучасному етапі;
розуміння підвищеного, можна сказати, "надзвичайного" значення юридичної професії саме за сучасних умов державотворення й ринкотворення в Україні;
усвідомлене прагнення і практичні вміння якнайповніше втілювати у життя всі приписи нової Конституції України, які є нормами прямої дії;
виважено-критичне ставлення до чинного законодавства з метою його удосконалення;
позапартійність професійно-юридичної культури;
вміння і навики правильно конкретизувати, витлумачити та застосувати чинні законодавчі та інші правові норми або, інакше кажучи, досконале володіння технікою юридичної роботи.