Необхідно відзначити й дуже своєрідну форму монархії в деяких країнах-членах Британської Співдружності. Наприклад, такі великі країни як Австралія чи Канада дотепер визнають главою своєї держави англійського монарха (нині - ко­ролеву Єлизавету II), яка представлена в цих країнах генералом-губернатором. Генерал-губернатор призначається королевою на 5 років, але насправді англійсь­кий монарх лише затверджує кандидатуру, запропоновану місцевим урядом.

Традиційна класифікація монархій передбачає їх поділ на абсолютні та кон­ституційні (обмежені). Деякі вчені додають до цих двох видів ще один - станову монархію, за якої влада монарха обмежена станово-представницьким органом.

3. Абсолютна монархія

Абсолютна (необмежена) монархія - це такий різновид монархії, за якого влада глави держави - монарха не визначається й не обмежується законом, переду-

21. 86

Загальна теорія держави і права

сім конституцією. Це ключова юридична ознака абсолютної монархії. Серед інших ознак цієї форми правління можна назвати такі:

єдиним законотворчим центром є глава держави-монарх. Парламент в єв­ропейському розумінні як представницький орган, що вільно обирається і акти якого мають вищу юридичну силу, - відсутній;

відсутня конституція як основний закон, котрий би визначав (і обмежу­вав) повноваження вищих органів державної влади, поділяв функціонально їх юрисдикцію та закріплював недоторканість прав людини;

монарх є також главою виконавчої і судової влад, має установчу владу, тобто право зміни державного ладу;

органи державної влади складають централізовану ієрархічну систему;

абсолютна монархія опирається на недемократичний політичний режим (у Саудівській Аравії, до прикладу, лише спроба створення політичної партії перед­бачає кримінальне покарання у вигляді смертної кари).