припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак, при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов’язків. Незалежно від причин відсторонення, заробітна плата на цей період не зберігається, хоч у деяких випадках виплачується допомога за рахунок коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або ж нараховується середній заробіток.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Воно оголошується наказом або розпорядженням ке­рівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник пови­нен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усу­нення причин, що його викликали. Працівник має право оскаржити на­каз про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Ст. 46 КЗпП України передбачає правило, за яким працівник може бути відсторонений від роботи роботодавцем при появі його на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння; при відмові або ухиленні від обов'язкових медичних оглядів, навчання інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпе­ки, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У цих випадках відсторонення від роботи здійснюється роботодав­цем за поданням компетентних посадових осіб без збереження заробітної плати.

Спеціальним законодавством встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи. Так, ст. 147 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що у ви­падку притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, слідчий зобов’язаний відсторонити її від займаної по­сади. Про відсторонення цієї особи від роботи слідчий приймає поста­нову. Відсторонення від робота проводиться з санкції прокурора або його заступника. Посадова особа також може бути відсторонена від роботи, якщо їй інкримінується кримінальна відповідальність не за посадовий злочин, але вона в силу займання нею відповідної посади може негатив­но впливати на хід досудового чи судового слідства. Таке відсторонен­ня так само здійснюється без збереження заробітної плати. При вине­сенні виправдувального вироку або при припиненні кримінальної справи щодо особи, яку було відсторонено від роботи, їй виплачується середній заробіток за весь час відсторонення за рахунок коштів державного бюд­жету.

Згідно зі Законом України «Про державну службу», державний служ-

130

Тема 5.

бовець може бути відсторонений від виконання повноважень за поса­дою із збереженням заробітної плати, якщо невиконання чи неналежне виконання ним службових обов’язків призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, дер­жаві, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян.

Рішення про відсторонення державного службовця від роботи прий­мається керівником державного органу, у якому цей службовець працоє.

Підставою для відсторонення державного службовця від виконання і повноважень за посадою може бути і факт проведення щодо нього служ­бового розслідування. У цьому випадку рішення про відсторонення прий­мається керівником органу, де працює цей службовець, за поданням і олови комісії з проведення службового розслідування. Тривалість відсто­ронення державного службовця не повинна перевищувати двох місяців.

Законодавством передбачена також можливість для відсторонення від роботи без збереження заробітної плати водіїв, у яких відсутні відповідні документи, що дають право на керування транспортними за­собами, або у разі вчинення ними порушення, наслідки якого можуть загрожувати безпеці руху, життю та здоров’ю громадян.

_І

* Отже, чинне законодавство передбачає спеціальні підстави для відсторонення працівників від роботи, залежно від причин якого наступають різні правові наслідки.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

131

Тема 6
1	ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧА СУ ІЧА СУ ВІДПОЧИНКУ