не всі підтримують, то говорити про виховну функцію того ж криміналь- ного права можна умовно. У трудовому праві, де роль санкцій незначна, а застосування заходів дисциплінарної відповідальності є лише правом, а не обов’язком роботодавця, ми маємо всі підстави виділити, поряд з

іншими його функціями, ще й виховну.

Увага^г ^— Ш функція, яка направлена

забезпечення правової культури учасників суспільно-трудових відносин, значною мірою залежить від культури самих цих

відносин.

Низька якість трудового права веде до низької правової культури суспільства в цілому, а тому навряд чи можна сподіватися на високу культуру трудових правовідносин у такому суспільстві . За таких обста­вин виховна функція може по суті перерости у антивиховну.

Ось чому про виховну функцію трудового права можна говорити лише за умови, що існує високий рівень правового регулювання трудових відносин, який ґрунтується на принци­пах дотриманням прав людини і високій загальній правовій культурі у суспільстві. І тільки тоді можна досягнути відпо­відного рівня правової культури учасників суспільно-трудових відносин.

5. Система трудового права України

Кожна галузь права є відносно самостійною сукупністю правових норм з відповідною єдністю внутрішньої структури. Трудове право не є ви­нятком, а тому спробуємо з’ясувати деякі теоретичні підходи до понят­тя системи і структури права.

Розрізняють поняття «правова система» і «система права». Пер­ше включає: власне право; <=>юридичну практику; панівну пра­вову ідеологію. Стосовно поняття «система права», то і воно нео­днозначне, незважаючи на те, що є тільки одним зі складників поперед­нього явища, а саме «власне права». «Власне право», або як його ще називають, «об’єктивне юридичне право», характеризується своєю системністю, яка є закономірною, неодмінною його властивістю. Сис­тему права визначають через систему всіх чинних норм певної держа­ви . За своєю структурою система права поділяється на галузі права, а останні, в свою чергу, - на окремі інститути. І, нарешті, остання ланка у цій структурі це норма права.

26

тема і.

Галузь права, як елемент системи права, становить систему юри­дичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин. Анало­гічно і в межах галузі, як і системи права в цілому, є структура відповідних суспільних відносин, що складають її предмет.

_І

* Система юридичних норм, які регулюють специфічні однорідні відносини, в структурі галузі називається інститутом права.

Трудове право є досить неоднорідним. Крім трудових відносин, які складають основу (ядро) його предмета, воно регулює також цілу низку суспільних відносин, що тісно пов’язані з трудовими. А якщо врахувати ще й те, що самі трудові відносини поділяються на декілька видів взає­мопов’язаних між собою відносин - з приводу робочого часу і відпо­чинку, оплати праці, дисципліни праці, охорони праці, то можна переконатись, що система трудового права є достатньо складною.

Традиційно прийнято у системі трудового права виділяти Загальну та Особливу частини. Прихильники такого поділу виходять з того, що нор­ми, які визначають загальний напрямок змісту трудовідносин, утворю­ють Загальну частину. А ті норми, що встановлюють конкретне пра­вило поведінки учасників цих відносин, формують Особливу частину трудового права.

1. Загальна частина охоплює норми, котрі містять найбільш принципові положення, що характерні для всіх видів відносин галузі права. До них належать норми, які характеризують пред­мет і метод трудового права, принципи правового регулюван­ня, форми участі трудових колективів в організації праці і управлінні виробництвом, а також норми, які встановлюють права і обов’язки суб’єктів трудового права.

1. Особлива частина трудового права об’єднує такі інститу­ти, як трудовий договір, робочий час і час відпочинку, заробіт­ну плату, охорону праці, дисципліну праці, матеріальну відпо­відальність, трудові спори тощо.

Однак, якщо пригадати предмет трудового права та спробувати зро­зуміти його їх крізь призму загальнотеоретичних позицій про систему права, то поділ трудового права на Загальну і Особливу частину набу­ває певною мірою штучного вигляду. Наприклад, норми, які визначають метод трудового права, найбільше характерні для трудового договору, для дисциплінарної та матеріали відповідальності, але вони утворюють інститути Особливої частини. Права і обов’язки суб’єктів трудового права можуть бути найрізноманітнішими і диференціюватися залежно

ПОНЯТТЯ. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА

27