того, до предмета трудового права належать також відносини:

^ працевлаштування (зайнятості);

з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації на виробництві;

^ щодо контролю за дотриманням законодавства про працю; щодо встановлення умов праці (колективно-трудові);

^ з вирішення трудових спорів або, як їх ще називають, проце­дурні відносини.

Суспільні відносини працевлаштування (зайнятості) передують ви­никненню власне трудових відносин. Вони поділяються на три групи взаємопов’язаних відносин:

• між громадянином і органом працевлаштування;

• між органом працевлаштування і роботодавцем з приводу направлення на роботу;

• між роботодавцем і громадянином з приводу укладення тру­дового договору.

Перші дві групи стосунків іноді пропонують зараховувати до предме­та адміністративного права, посилаючись на їх управлінський характер, оскільки виникають вони у сфері виконавчо - розпорядчої діяльності органів державної адміністрації. Але враховуючи, що ця діяльність спря­мована на забезпечення трудових відносин, і при ній необхідно оперува­ти основними термінами і категоріями трудового права, то її можна відне­сти до предмета трудового права. Останнім часом відносини пра­цевлаштування отримали своє належне юридичне оформлення. З прий­няттям Закону України «Про зайнятість населення» гарантії трудо­вих прав громадян значно зросли.

Суспільні відносини з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації або перекваліфікації певного мірою пов’язані з відносинами працевлашту­вання і можуть виникати як в період існування трудових відносин, так і тоді, коли останні припиняються і особа набуває статусу безробітного. Так, під час існування трудових відносин, що виникають на підставі укла­дення трудового договору, працівник може тимчасово не виконувати свою трудову функцію, а навчатися безпосередньо на виробництві або ж підвищувати власну кваліфікацію в інших спеціалізованих установах. Такого виду відносини виникають на основі розпорядження або наказу адміністрації підлягають правовій регламентації. У тому випадку, коли відносини з перепідготовки кадрів і перекваліфікації виникають у період тимчасового припинення трудових відносин і підставою їх виникнення є відповідне розпорядження (за згодою громадянина) органу працевлаш

12

Тема 1.

тування, вони входять до складу відносин працевлаштування. В обох випадках відносини з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації, неза­лежно від того, в який період і на якій підставі вони виникають, є пред­метом трудового права.

Основною функцією трудового права є захист трудових прав грома­дян, які працюють за наймом. З цією метою трудове законодавство встановлює цілу систему правових гарантій. Для контролю за дотри­манням норм трудового права створюються спеціальні державні і не­державні органи. Це спеціалізовані державні інспекції при Міністерстві праці і соціальної політики України і громадські органи профспілок та трудових колективів. Вони якраз і виступають суб’єктами відносин щодо нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

І, нарешті, відносини з розгляду трудових спорів. Вони теж склада­ють предмет трудового права. Особливістю, яка відрізняє їх від под­ібних цивільно-правових процесуальних відносин, є те, що для вирішен­ня трудових спорів закон передбачає спеціальний порядок досудового розгляду. Для цього створюються уповноважені органи для розгляду трудових спорів безпосередньо на підприємствах. Це комісії по розг­ляду трудових спорів (КТС), які і виступають одним із суб’єктів та­ких відносин. Законом визначено спеціальний порядок створення КТС, встановлено процедуру розгляду спору, прийняття і виконання рішення.

Перелічені вище відносини виникають, як правило, у зв’язку із засто­суванням загальних норм трудового права. Однак, останнє регулює і відносини з приводу встановлення умов праці з урахуванням специфіки конкретного підприємства шляхом прийняття локальних правових норм, які визначають ^умови робочого часу, &час відпочинку, доплату праці тощо- Ці відносини теж є предметом трудового права. Часто їх суб’єктами виступають колективні органи (наймані працівники, проф­спілки), і тому в юридичній літературі їх іноді називають колективно- трудовими. Проте, за умов переходу до ринкової економіки, розширюєть­ся коло відносин з приводу встановлення умов праці, у яких пріоритетна роль належить власникові підприємства, і навіть коли він виступає в особі колегіального органу (на колективних підприємствах), колективістський характер таких відносин вже не є таким яскравим, як це було раніше. Тому правильніше буде називати їх відносинами з приводу встановлен­ня умов праці

ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА

13