його укладення закріплена в законі. Ст. 2 Закону «Про колективні до­говори і угоди» вказує, що колективний договір укладається на підприє­мствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і госпо­дарювання, які використовують найману працю і мають право юридич­ної особи.

У поєднанні цих двох факторів - використання найманої праці і наявності статусу юридичної особи - визначається сфера укладення колективного договору. Юридичні особи, які не використовують праці найманих працівників, колективний договір не укладають. Громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо вони при цьому використовують найману працю інших осіб, колективний договір не укладають.

2. Зміст і структура колективного договору

Як відомо, зміст будь-якої двосторонньої угоди складають взаємні права і обов’язки сторін. Вони визначаються самими сторонами в ме­жах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

Ь зміни в організації виробництва і праці;

Ь забезпечення продуктивної зайнятості;

Ь нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доп­лат, надбавок, премій та ін.);

Ь встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

Ь участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено стату­том);

Ь режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

Ь умов і охорони праці;

Ь забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

Ь гарантій діяльності профспілкової чи інших представниць­ких організацій трудящих.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чин­

54

Тема 4.

ним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

У нинішних умовах роботодавець та профспілкові організації самостійно визначають структуру самого колективного договору, виходячи і і специфіки підприємства.¹ Тому в літературі приводиться лише приблизне коло питань, які доцільно було б враховувати сторонами при ук­ладенні колективного договору.

У загальній частині колективного договору викладаються цілі, завдання, функції, які він виконує, його становище стосовно законодавства, взаємовідносини між сторонами, їх обов’язки та відповідальність за ви­конання зобов’язань, а також на кого розповсюджується даний договір.

Безперечно, що головне місце в структурі колективного договору мають займати розділи, в яких встановлюються норми використання

11. раці і відтворення робочої сили. У них можуть включатися такі поло­ження: 0особливості прийому і звільнення працівників, 0забезпечення зайнятості, 0підвищення кваліфікації, 0змінність роботи, 0режим праці і відпочинку, 0умови праці, надурочна робота, 0тривалість відпусток, доплата праці, облік стажу роботи, 0соціально-побутові умови, 0.матеріальна допомога і грошові ком­пенсації, 0медичпе обслуговування та інше.

При формуванні цієї частини колективного договору необхідно чітко викласти зміст норми, при необхідності - обгрунтувати її включення, а також зробити потрібні розрахунки, тобто відобразити механізм її впро­вадження. Слід також визначити, на кого розповсюджується норма, умови і процедури її застосування, права сторін.

Виходячи з концепції профспілок щодо соціального захисту прав та і нтересів трудящих при переході до регульованої ринкової економіки, існу­ючої практики колективно-договірної роботи на підприємствах, у відпо­відний розділ колективного договору про гарантії зайнятості і росту про­фесійної майстерності можна включити такі заходи:

надання працівникам можливостей для створення приват­них підприємств, цехів надомної праці, включаючи виділення коштів під ці цілі;

<=> створення додаткових робочих місць для менш конкурент- носпроможних груп працівників: інвалідів, багатодітних жінок, молоді в розмірі до п ’яти відсотків від загальної кількості робочих місць;

¹ Колективний договір за жодних умов не повинен дублювати план економічного і соц­іального розвитку підприємства, правила внутрішнього трудового розпорядку, організац­ійно-технічні, технологічні та інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності, пошук резервів виробництва. Це повинні бути принципово різні, самостійні документи, які не стільки доповнюють, скільки взаємодіють один з одним.

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР

55

скорочення робочого тижня;

& збільшення тривалості оплачуваної відпустки; с? надання працівникам можливості дострокового виходу на пенсію за рахунок коштів роботодавця;

виплата стипендії в розмірі 100% середньої заробітної плати за рахунок роботодавця на період перекваліфікації;

^ виплата додаткової відносно діючого законодавства вихідної до­помоги при звільненні з урахуванням віку працівника, стажу роботи пра­цівника;

<=> право розподілу існуючих робіт між усіма працівниками навіть з неповною завантаженістю і неповною заробітною платою.

У розділ «Підвищення життєвого рівня трудящих, регулювання за­робітної плати» можна включити зобов’язання, які б передбачали:

виплату одноразової допомоги працівникам при виході на пенсію; ^ укладення договорів на додаткове медичне, оздоровче обслугову­вання працівників за рахунок коштів роботодавця;

надання молодим сім’ям безпроцентної позики на поліпшення житлових умов;

^ розмір доплат за роботу у несприятливих умовах праці;

^ метод гарантування базового рівня заробітної плати і надбавок на зріст вартості життя;

^ підвищення заробітної плати (окладів, премій) керівним праців­никам за умови росту заробітної плати робітників;

^ зниження норм виробітку із збереженням розцінок для осіб передпенсійного віку, інвалідів;

^ більш пільгові порівняно з державною допомогою виплати багато­дітним і неповним сім’ям;

^ допомогу молоді, яка призивається на військову службу;

^ допомогу при народженні дітей, на утримання в дитячих до­шкільних закладах;

видачу безоплатної допомоги на кооперативне чи індивідуальне житлове будівництво або часткове погашення кредиту;

^ здешевлення харчування працівників підприємств.

У цьому розділі бажано визначити заходи впливу за порушення трудо­вої, виробничої дисципліни, громадського порядку.

У розділі «Охорона праці, режим робочого часу і часу відпочинку» можливі такі зобов’язання:

створення здорових і безпечних умов праці: впровадження інже­нерно-технічних засобів безпеки праці, менш шкідливих і небезпечних технологій, матеріалів тощо;

виведення всіх працюючих жінок з важких фізичних робіт з обо-

56