Походження української мови.Групи слов'янських мов

 українська мова є однією з найдавніших індоєвропейських мов. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність української мови доводили ряд вітчизняних та зарубіжних учених: Павел Шафарик, Михайло Красуський, Олексій Шахматов, Ангатов та ін.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов .

Історію української мови починають від праслов’янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала близько 2000 років

Виділяють три підгрупи слов'янських мов: східну, західну і південну.

Східна підгрупа.До неї належать українська, російська та білоруська мови.

західна підгрупа.До неї належать польська, чеська, словацька, кашубська, лужицька і мертві полабська та поморська мови.

Південна підгрупа.До неї належать болгарська, македонська, сербська, словенська і мертва старослов'янська мови.

Українська мова у світі

Українською мовою в світі розмовляють від 41 до 45 млн. осіб, вона є другою слов'янською мовою за кількістю мовців  та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська — одна з найбільш милозвучних мов світу. Щодо її походження та становлення існує декілька гіпотез: праслов'янська, давньоруська, південноруська та інші.Українська мова не може як зазнавати впливу, так і впливати на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську , меншою мірою на білоруську. До багатьох «мовних сімей» світу увійшли українські слова «гопак», «степ», «бандура», «борщ»; до польської було запозичено українські слова «hreczka» —гречка, «chory» — хворий, російської — «бублик» — бублик, «подполковник» — підполковник, румунської — «ştiucă» — щука, «holub» — голуб, білоруської — «ўлік» — облік, «сякера» — сокира тощо).

Наша мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от на говірку донських козаків : «злыдарить» — злидарювати, «кидаться» — скидатися, «вон зарас гутарить» — він зараз говорить.

Назва української мови

Назва «українська мова» вживалася, починаючи з XVI ст., на позначення мови козацьких земель, однак до сер. XIX ст. основною її назвою була «руська мова». Цей термін почав вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії (згодом Російської імперії), оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»).

Становлення української мови як державної….

Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики.

В головному Законі  України Конституції у статті 10 стверджено:

«Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

Українська нація є титульною нацією в Україні і налічує більше 37 мільйонів осіб, що складає 77,8% населення країни. Титульна нація дала назву державі – Україна і визначила державною мовою – українську, як мову міжнаціонального спілкування на території Україна. У світі українською мовою розмовляють близько 72 мільйонів етнічних українців.

Українці мають більш як тисячолітню історію вживання рідної мови в різних сферах громадського і культурного життя.Давньоруська мова в добу Київської Русі була не лише мовою художньої літератури, літописання, а й мовою законодавства та діловодства, офіційного і приватного листування. Отже, вона фактично була мовою державною.

Функціонування української літературної мови залежить від стану мовної політики в державі, освіті, культурних традицій народу.

Мовна політика - це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.

Мовна політика є частиною національної політики, органічною складовою певного політичного курсу держави. Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права розробила концепцію державної мовної політики.

Концепція державної мовної політики - це система засадничих нормативних постанов, які ґрунтуються на компетентному оцінюванні мовної ситуації в Україні, і якими мають керуватися органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїй практичній діяльності, регулюючи суспільні відносини в мовній царині.

Мовна ситуація - "ситуація взаємодії різних мов чи різних форм існування однієї мови в певній державі з огляду на їхню функціональну специфіку й ареал поширення" ⁹.

Пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови - головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі.