Синоніми й пароніми в діловому спілкуванні

Синоніми - це слова, а також стійкі словосполучення, що при повній чи частковій відмінності мають тотожні або майже тотожні значення.

Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний.Синоніми поділяються на три основні групи:

1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий- видатний - славетний -знаменитий);

2) стилістичні синоніми - це слова, що відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням (говорити - мовити - пророчити - верзти);

3) абсолютні синоніми - зовсім не відрізняються значенням і в різних контекстах можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство - лінгвістика; століття - сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові - кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Пароніми (грец. para - біля, поруч, опума - ім'я) - слова, які дуже близькі за звучанням, але різні зазначенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія - явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності.

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр.:

ознайомити - дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з проектом) - познайомити - представити, рекомендувати (з приятелем, зі співробітниками);

Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр.:

адресант - "той, хто посилає лист, телеграму, відправник" - адресат - "той, кому адресується лист, телеграма, одержувач";

Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами, є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступають у зв'язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації, напр.:

виборний - орган, посада, особа;

виборчий - округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія;

Слова іншомовного походження в сучасній юридичній термінології

Наявність іншомовних термінів у юридичній термінології пояснюється історичними умовами, в яких відбувався розвиток мови і її носія - народу. Значна частина запозичених слів - інтернаціоналізми - що вжива­ються у багатьох мовах світу і мають одне джерело походження.

Запозичення є звичайним явищем, адже українська мова постійно накопичує до свого словникового складу слова інших мов світу. І це за­кономірно, бо саме таким чином збагачується лексика будь-якої мови. Процесу запозичення з інших мов сприяють такі чинники, як дипло­матичний, економічний, науковий, культурний, побутові взаємини між носіями різних мов. Наприклад, з латинської мови, яка з давніх часів почала проникати у нашу мову, взяті такі терміни, як: алібі, апарат, ар­хів, агент, адвокат, атестат, асистент, інформація, референдум тощо. Ці слова настільки певно ввійшли до складу юридичної лексики сучас­ної української мови, що мовці інколи й не здогадуються про їхнє похо­дження і сприймають як власне українські слова. З французької мови запозичені такі терміни як акція, анкета, ар­бітраж, армія, аташе, вакансія, паспорт, енциклопедія тощо. З англій­ської: вокзал, спорт, трамвай, футбол, хокей тощо.