До недавна практикувалося погоджувати при укладенні трудового дого- вору такі додаткові умови, як надання житла для працівника, забезпечення йому можливості влаштування дітей у дошкільні заклади, але тепер вони і перестають формувати зміст трудових договорів. Натомість з’являються нові, сучасні умови: володіння іноземною мовою, А наявність власного ав­томобіля в особи, яка влаштовується на роботу, ^нерозголошення ко­мерційної таємниці, заборона конкуренції працівника з роботодавцем, у тому числі і після його звільнення з роботи та ін.

Доволі поширеною є умова про нерозголошення комерційної таємниці та про заборону конкуренції працівника щодо роботодавця-підприємця, який найняв його на роботу. Передбачається, що склад та обсяг відомо­стей, які становлять таку таємницю, і порядок їх захисту визначаються ке­рівником підприємства. Тобто вирішення цих питань - сфера локального та договірного правового регулювання. І лише відповідальність за розголо­шення відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, і по­рядок охорони таких відомостей встановлюються законодавчими актами України.

До факультативних умов належить також домовленість про випробуван­ня при прийнятті на роботу. На відміну від таких умов, як нерозголошення комерційної таємниці, заборона працювати на іншого роботодавця, умова про випробувальний строк традиційно застосовувалась сторонами при ук­ладенні трудового договору.

Відповідно до ст.. 26 КЗпП України, випробування при прийнятті на робо­ту встановлюється з метою перевірки відповідності працівника до роботи, на яку він приймається. Умова про випробування повинна бути застереже­на в наказі чи розпорядженні про прийом на роботу. За цієї умови робото­давець перевірятиме, може працівник виконувати роботу, на яку наймається, Анаскільки ефективно і якісно він її виконуватиме, Ачи дотримуватиметься він правил внутрішнього трудового розпорядку. КЗпП встановлює перелік категорій осіб, яким випробування при прийнятті на роботу не може бути встановлене. Якщо ж сторони проігнорують заборону і все ж встановлять строк випробування, то така умова трудового договору буде недійсною в силу ст. 9 КЗпП України, як така, що погіршує становище працівника порівняно з чинним законодавством. Випробування не встанов­люється для осіб, які не досягай віку 18 років, молодих робітників після чакінчення професійних навчально-виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, осіб, звільнених в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи. Вип­робування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу

72

Тема 5.

місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також для тимчасових і сезонних працівників.

Якщо сторони дійшли згоди про встановлення випробування, то вони ж домовляються і про його конкретний строк. Ст. 27 КЗпП України, зокрема, визначає, що загальний термін випробування не повинен перевищувати З місяці, а для робітників-1 місяць. В окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, строк випробування може бути і більшим, але при цьому він не повинен перевищувати 6 місяців¹. Законодав­ством можуть встановлюватися й інші терміни. Так, для державних служ­бовців випробувальний строк встановлено до 6 місяців.

Конкретний термін випробування у межах встановлених законодавством ст років визначається угодою сторін трудового договору і обумовлюється у наказі про прийняття на роботу. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповід­ну кількість днів, протягом яких він був відсутній. Оскільки термін випро­бування встановлюється в календарному обчисленні, то і продовжується він на відповідну кількість календарних днів. Можливість продовження тер­міну випробування роботодавець реалізує шляхом видання відповідного наказу, з яким працівник має бути ознайомлений.

У період випробування на працівника повністю поширюється законодав­ство про працю, тобто він користується усіма трудовими правами і на нього покладаються обов'язки, визначені трудовим законодавством, колектив­ним і трудовим договорами.

Якщо протягом строку випробування виявлено невідповідність працівника до виконуваної роботи, то роботодавець до закінчення цього терміну має право звільнити його з робота. Але, якщо термін випробування закінчився, і працівник продовжує працювати, а роботодавець не ставить питання про припинення трудового договору, то, згідно зі ст. 28 КЗпП, вважається, що випробування втримане, і жодних додаткових наказів не видається. Тру­дові відносини продовжуються.

2. Загальний порядок укладення трудовою договору

Трудове законодавство встановлює єдині вимоги щодо порядку ук­ладення трудового договору. Передбачено, зокрема, що при укладенні

¹ П огодження строку випробування з профкомом і включення таким чином подовженого до 6-місячного терміну випробування - це своєрідний парадокс, що залишився у КЗпП України ще з радянських часів. Шестимісячний строк застосовувався за згодою з профко­мом як виняток до працівників науково-дослідних, проектно-конструктивних установ і був передбачений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1968 р.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

73