лами зупинки місць проведення колійних робіт тощо.

Ще однією підставою для звільнення керівників є вчинення винних дій, внаслідок чого заробітна плата виплачується несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімаль­ної заробітної плати. Ця підстава передбачена п. 1 ст. 41 КЗпП України.

На цій підставі можна звільнити лише керівника підприємства, уста­нови, організації незалежно від форм власності. Не можуть бути звільнені інші категорії керівників, передбачені п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підста­вою для звільнення є неналежна виплата заробітної плати - несвоєчас­на або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімаль­ної заробітної плати.

Оскільки для звільнення має значення факт винних дій, то вони по­винні бути встановлені компетентними органами-або правоохоронни­ми, або органами, які здійснюють контроль у сфері дотримання законо­давства про працю. При цьому необхідно пам’ятати, що мова йде про вину у формі умислу.

Законодавством передбачено, що виплата заробітної плати повинна здійснюватися два рази на місяць з проміжком, що не перевищує 16 календарних днів у строки, визначені колективним договором. Керівник може бути звільнений, якщо затримка виплати заробітної плати переви­щує один місяць відносно строків, встановлених колективним догово­ром. При цьому немає значення, чи компенсувалася працівникам втра­та частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, чи ні.

Якщо ж з вини керівника заробітна пла та виплачується у розмірі, ниж­чому за встановлений мінімальний розмір заробітної плати, то він також може бути звільнений. При цьому необхідно виходити з розміру мінімаль­ної заробітної плати, встановленої на період виконання роботи, за який виплачується заробітна плата. Законом України «Про оплату праці» передбачено, що у випадку, коли працівникові, який виконав норму праці, нарахована заробітна плата нижча встановленого законодавством мінімуму мінімальної плати, підприємство проводить доплату до належ­ного рівня. Отже, керівник підлягатиме звільненню у випадку, коли з йог о вини не проводилася доплата до мінімального розміру заробітної плати.

Оскільки для звільнення керівника має значення факт вчинення вин­них дій, то на цій підставі не може бути звільнений керівник, якщо перед

118

Тема 5.

підприємством мають заборгованість інші підприємства, Державний бюджет України або місцеві бюджети.

Ст. 41 КЗпП України, крім вже з’ясованих, містить ще дві підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, останній має право звільнити працівника у випадку вчинення винних дій особою, яка безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір‘я до неї з боку роботодавця (п. 2 ст. 41), а також в разі вчинення працівни­ком, який виконує виховні функції, аморального проступку, не­сумісного і продовженням даної роботи (п. З ст. 41). Розірвання тру­дового договору на цих підставах не вважаються дисциплінарними звільненнями, а тому правила, що передбачені для накладення дисцип­лінарних стягнень, тут не застосовуються.

Отже, за п. 2 ст. 41 КЗпП, трудовий договір може бути розірваний

лише з працівниками, які безпосередньо обслуговують грошові або то­варні цінності. Це переважно такі особи, які зайняті прийманням, збере­женням, транспортуванням і розподілом матеріальних цінностей, та з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність, або ж повна матеріальна відповідальність покладена на них спеціальним за­конодавством.

Не можуть бути звільнені за цією підставою обліковці, бухгалтери, товарознавці, контролери, сторожі та інші працівники, оскільки їм безпо­середньо матеріальні цінності не довіряються.

За вказаною статтею трудовий договір зі згаданими працівниками може бути розірваний за умови, якщо вони вчинили винні дії, що дають роботодавцю підставу для втрати до них довір'я. Такими діями, на­приклад, можуть бути: =>використання довіреного майна працівни­ком в особистих цілях, ^обважування, ^обрахування покупців, <=>отримання плати за послуги без оформлення відповідних доку­ментів, порушення правил проведення операцій з матеріальни­ми цінностями тощо. При цьому необхідно враховувати, що факт вчи­нення винних дій повинен бути належно встановлений відповідними орга­нами.

При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва та інших корисливих правопо­рушень, працівники можуть бути звільнені на підставах втрати довір'я до них і тоді, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Якщо вина працівника у вчиненні конкретних дій не встановлена на­лежним чином, то трудовий договір з мотивів втрати довір'я з ним розірваний бути не може.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

119