Комбіновані антимікобактеріальні препарати

Рифампіцин + ізоніазид (150 мг + 100 мг і 300 мг + 150 мг відповідно) в таблетках. Обидва препарати застосовують у 6 - і 8 - тижневих схемах хіміотерапії. Всю дозу приймають однократно вранці натще.

Синоніми: римактацид, рифанаг - 150 і рифанаг - 300. Протипоказаний при патології печінки, тяжкій нирковій недостатності, індивідуальній непереносимості ізоніазиду і/ або рифампіцину.

Тіоацетазон + ізоніазид (50 мг + 100 мг і 150 мг+ 300 мг) в таблетках.

Рифампіцин + 'ізоніазид + піразинамід: Рифатер - 120 мг + 50 мг + 300 мг (відповідно) і Tricox - 150 мг + 100 мг + 350 мг відповідно. Рифатер показаний у початковій фазі лікування. Його варто приймати щодня протягом перших 2 міс. можна разом із етамбутолом або стрептоміцином. Препарат приймають у добовій дозі одноразово за 1 - 2 год. до їжі. Має тератогенний ефект, що виключає його застосування в І триместрі вагітності.

Етамбутол + ізоніазид (400 мг + 50 мг відповідно) в таблетках. Препарат застосовують тільки у фазі підтримувальної терапії.

Фторхінолони.

В останні роки у фтизіатрії як етіотропну терапію застосовують фторхінолони. У підручниках і довідниках останніх років ципрофлоксацин, офлоксацин (таривід) і ло - мефлоксацин відносять до протитуберкульозних препаратів.

Ципрофлоксацин (ципробай - Сір) - сумарна емпірична формула - C₁₇H₁₈FN₃О₃HCLH₂О. Розроблений фірмою Bayer AG, перші публікації з'явилися у 1982 р.

Синоніми: ципробай, афеноксин, іфіципро, квінтор, медоциприн, неофлоксин, сиф - локс, ципробід, цепрова, ципрінол, ципроквін, ципропан, ципросан, ципроцинал, цифлоцин, цифран.

Фармакологічні властивості. Ципрофлоксацин володіє бактерицидною дією на мікробну клітину як у період спокою, так і у період росту. По механізму дії він - інгібітор

ДНК - гірази. Ципрофлоксацин спроможний підвищувати активність переважно гуморального імунітету. Вплив його на активацію фагоцитозу помірний.

При пероральному прийомі ципрофлоксацин добре всмоктується, концентрація в сироватці крові досягає піку через 1 - 2 год. Ципрофлоксацин добре проникає і накопичується у легенях, харкотинні, нирках, жовчі, кістках. У здорових людей проникнення ципрофлоксацину в спинномозкову рідину не перевищує 20 %, при гнійному менінгіті - до 92 %. Ципрофлоксацин рекомендований для лікування туберкульозу як 4 - й або 5 - й препарат у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами.

Побічна дія.

• Частіше всього виникають порушення з боку шлунково - кишкового тракту - нудота, блювота і діарея.

• На другому місці по частоті - порушення з боку ЦНС: головний біль, тривожність.

• Алергічні прояви - висипка, свербіж, кропивниця.

• Нефротоксичність - при високих дозах.

• Може викликати порушення зору.

• У молодих людей можливе ураження суглобів (накопичення препарату в хрящовій тканині). У зв'язку з цим під час прийому ципрофлоксацину слід виключити навантаження на опорні суглоби.

• Може викликати фотодерматити при тривалому перебуванні на прямому сонячному світлі.

• Ципрофлоксацин може викликати псевдомембранозний коліт. Лікування антибактеріальними препаратами призводить до зміни нормальної флори кишківника і може сприяти росту клостридій. Токсин, який виробляють Clostridium difficile, - одна з основних причин псевдомембранозного коліту.

Протипоказання. Ципрофлоксацин протипоказаний особам старечого віку, а також особам, що страждають на епілепсію і ураження ЦНС, вагітним і під час грудного годування, при гіперчутливості до препарату. Не рекомендують прийом препарату при керуванні автомобілем і роботі, пов'язаній з концентрацією уваги і потребою у швидкій реакції. Виникнення фотодерматиту, поява висипки або інших алергічних реакцій після прийому першої таблетки - показання до відміни препарату.

Форма випуску. Таблетки по 0,25, 0,5 і 0,75 г. Розчини для інфузій у флаконах і ін'єкцій в ампулах.

Застосування. Таблетки ковтають, не розжовуючи, запиваючи стаканом води. Прийом таблетки разом із їжею часто знижує терапевтичну активність ципрофлоксацину. Оптимальний прийом таблетки через 2 год. після їди. При туберкульозі рекомендують прийом 2 рази на день по 500 мг або 2 внутрішньовенних вливання по 200 мг (30 - 60 хв. на кожне вливання). Тривалість застосування ципрофлоксацину при туберкульозі до 4 міс.

Для осіб молодше 18 років краще не призначати.

Офлоксацин (таривід, заноцин - Of) - сумарна формула C₁₈H₂₀FN₃O₄. Блідожовті або білуваті кристали або кристалічний порошок із гірким смаком, без запаху. Добре розчинний в крижаній оцтовій кислоті, помірно розчинний в хлороформі, злегка розчинний у воді, етанолі й ацетоні. Препарат отримали у 1983 р.

Синоніми: таривід, кірол, менефлокс, окуфлокс, синфлокс, заноцин.

Фармакологічні властивості. Офлоксацин має швидку бактерицидну дію за рахунок пригнічення ДНК - гірази. В результаті змінюється просторове положення ДНК в бактеріальній клітині. Антибактеріальна активність офлоксацину знижується в кислому середовищі.

Препарат всмоктується більше ніж на 90 %, пік концентрації настає через 0,5 - 2 год. після прийому всередину. Офлоксацин відмінно дифундує в тканину, виводиться нирками. З білками зв'язується до 10 % препарату.

Побічна дія.

• Можлива алергія і шкірні реакції, пов 'язані з перебуванням на сонці. У період лікування офлоксацином хворі не повинні піддаватися ультрафіолетовому опроміненню.

• Рідко можуть бути порушення з боку ЦНС (головний біль, запаморочення) і шлунково - кишкового тракту.

• Можливі: біль у суглобах, анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. Протипоказання.

• Гіперчутливість до офлоксацину або інших хінолонів.

• Вік молодше 15 років, вагітність і грудне вигодовування.

• Захворювання, що супроводжуються судомним синдромом.

Форма випуску. Таблетки без облатки по 100 і 200 мг, а також покриті плівкою по 200 мг. Розчин для інфузій по 100 мл у флаконах (0,2 г активного препарату, у Імл - 2 мг офлоксацину).

Застосування. При туберкульозі рекомендують не менше 500 мг на добу на 2 прийоми (з 12 - годинним інтервалом). Це пояснюється високою антибактеріальною активністю і тривалим періодом напіввиведення. Приймають офлоксацин натще, таблетку не жують, а ковтають, запиваючи водою. Протягом дня також рекомендують багато пити. Під час їжі офлоксацин приймати не слід. Препарат не призначають більш ніж на 2 міс.

Під час вагітності і вигодовування, а також дітям до 15 років офлоксацин застосовувати не рекомендують. Безпека препарату не доведена для осіб у віці до 18 років.

Ломефлоксацин (ломадей, максаквін) - дифторований фторхінолон, розроблений фірмою Sarle під назвою Maxaquin (ломефлоксацину гідрохлорид). Перші публікації з'явилися у 1985 р. Сумарна емпірична формула - C₁₇H₁₉F₂N₃О₃HCl.

Синоніми: ломадей, максаквін.

Фармакологічні властивості. Ломефлоксацин інгібує активність ДНК - гірази, викликає деструктивні зміни цитоплазми та цитоплазматичної мембрани. Крім того, препарат блокує розвиток чинників вірулентності, таких як нуклеаза.

Ломефлоксацин добре всмоктується з шлунково - кишкового тракту (95 - 98 %). Біо - доступність ломефлоксацину при прийомі всередину наближається до 100 %. Швидкість інактивації ломефлоксацину порівняна зі швидкістю ацетилювання ізоніазиду. Основний шлях елімінації - нирки, з фекаліями виділяється біля 9 % препарату. 10 - 20 % ломефлоксацину зв'язується із сироватковими білками, переважно з альбуміном. Ломефлоксацин добре проникає в еритроцити.

Ломадей рекомендований як 4 - й або 5 - й препарат у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз, за наявності стійкості (множинної резистентності) проти антимікобактеріальних препаратів, а також при прогресуванні туберкульозу на фоні традиційного лікування. Застосування ломефлоксацину по 400 мг 2 рази на добу протягом 28 днів (як 4 - го або 5 - го препарату) призводило до позитивної клінічної, лабораторної і рентгенологічної динаміки у хворих на туберкульоз легень. Побічна дія.

• Найчастіше (3,9 %) спостерігають порушення з боку шлунково - кишкового тракту - нудота, диспепсія.

• Можлива фотосенсибілізація. Під час лікування і декілька днів після нього слід заборонити хворим загоряти навіть у тіні, за шибкою або під штучним джерелом ультрафіолетового опромінення. При виникненні фотодерматиту прийом ломефлоксацину негайно припиняють.

• Порушення з боку ЦНС (2,3 %) - головний біль, запаморочення.

• Можливе підвищення вмісту АЛТ і ACT.

Протипоказання. Ломефлоксацин протипоказаний особам із гіперчутливістю до фторхінолонів. Ушкодження хрящів опорних суглобів, ерозія й інші ознаки артропатії, тому хворого слід попередити про неприпустимість фізичних навантажень у період прийому ломефлоксацину. Поява алергічних реакцій після прийому першої дози - показання до відміни препарату. При вагітності і вигодовуванні груддю, а також дітям до 18 років ломефлоксацин протипоказаний.

Дози. У фтизіатрії рекомендується застосування ломадею протягом 1 - 3 міс. по 400 мг 2 рази на добу. Доза для дорослих і дітей старше 15 років при туберкульозі складає 800 мг на добу на 2 прийоми протягом першого місяця, потім по 400 мг 1 раз на день. При порушеннях функції печінки (але збереженні функції нирок) дозу не змінюють.

Контрольні питання

1. Які основні принципи лікування хворих на туберкульоз?

2. Який основний метод лікування хворих на туберкульоз?

3. Чому потрібно застосовувати комбіновану протитуберкульозну терапію?

4. У чому полягає індивідуальний підхід до лікування хворих на туберкульоз?

5. Якими факторами обумовлена потреба тривалого і безперервного лікування туберкульозу?

6. Які є фази лікування хворих на туберкульоз?

7. Які універсальні положення визначають ефективність застосування антимікробних засобів?

8. На яких принципах заснована класифікація антимікобактеріальних препаратів?

9. Яка сучасна точка зору щодо впливу швидкості інактивації ізоніазиду на ефективність етіотропної терапії?

10. Які препарати протипоказані вагітним?

11. Призначення яких протитуберкульозних препаратів абсолютно протипоказане дітям?

12. Які основні клінічні показання до застосування рифабутину?

13. Які показання до призначення комбінованих антимікобактеріальних препаратів?

14. Які показання до призначення фторхінолонів?