Туберкульоз легень у вагітних

Збільшення захворюваності на туберкульоз серед населення позначилося і на збільшенні захворюваності вагітних. У більшості жінок, хворих на туберкульоз, за допомогою протитуберкульозних препаратів вдається досягти до вагітності вилікування або стабілізації туберкульозу. Зниженню захворюваності на туберкульоз сприяє проведення жіночими консультаціями широких протитуберкульозних заходів серед жінок, які мають підвищений ризик захворювання на туберкульоз.

Перебіг туберкульозу, що виник під час вагітності чи в післяпологовому періоді, звичайно тяжчий, ніж виявленого до вагітності. Ця відмінність пояснюється ендокринною перебудовою організму жінки в період вагітності та годування дитини, а також обмеженими можливостями в обстеженні й лікуванні. Туберкульоз може виникнути у будь - який період вагітності, але частіше в першій половині. У післяпологовому періоді спалах туберкульозного процесу спостерігається частіше в перші 6 міс. після пологів. Виявляються різні форми туберкульозу легень, здебільшого обмежені, зрідка діагностується фіброзно - кавернозний туберкульоз.

Вагітним не проводять планових профілактичних флюорографічних досліджень легень. Туберкульоз у них виявляють під час обстеження з приводу скарг на захворювання органів дихання. У разі таких скарг акушер - гінеколог спрямовує вагітну до протитуберкульозного диспансеру, де їй проводять рентгенологічне обстеження легень, дослідження харкотиння на МБТ, крові, сечі. Після народження дитини флюорографічне обстеження проводять матері й особам, що оточують дитину.

Лікування вагітних, а також матерів, що годують дітей, проводять у туберкульозній лікарні або санаторії. Препарати призначають в оптимальних дозах.

Призначаючи препарати, слід враховувати їх можливу побічну дію. Висловлюється думка про токсичний вплив деяких препаратів на плід. Встановлено ембріоток - сичний ефект стрептоміцину, що може викликати глухоту у дітей, матері яких лікувалися цим препаратом у першій половині вагітності. Не рекомендується лікувати вагітних етамбутолом, етіонамідом, рифампіцином у зв'язку з можливістю розвитку у плода вроджених вад. Найбезпечнішим для вагітних і для плода є ізоніазид. Не виключена можливість хірургічного втручання на легені при виявленні у вагітної тубер - кульоми, що прогресує, фіброзно - кавернозного туберкульозу, що супроводжується бактеріовиділенням. Метою хіміотерапії і хірургічного втручання є припинення бак - теріовиділення у хворої в короткі терміни, щоб відвернути поширення МБТ в організмі й уникнути зараження плода.

Діти жінок, хворих на туберкульоз легень, народжуються здоровими. Тільки у виняткових випадках може відбутися внутрішньоутробне зараження плода. Більшість інфікованих МБТ дітей заражаються після пологів внаслідок контакту з хворою на туберкульоз матір'ю. Тому грудне вигодовування новонароджених дозволяється тільки матерям з неактивними формами туберкульозу, які не виділяють МБТ.

Новонародженим від хворих на туберкульоз матерів проводять протитуберкульозну вакцинацію БЦЖ як завжди. Після вакцинації матір і дитину розлучають на 6 тижнів, тобто на термін формування у дитини протитуберкульозного імунітету. За неможливості провести термінову ізоляцію після вакцинації або у випадках протипоказань до проведення вакцинації дитині призначають хіміопрофілактику.

Для пологів хвору на туберкульоз жінку спрямовують до спеціалізованого пологового будинку. Якщо в регіоні немає такого пологового будинку, акушер - гінеколог і фтизі - атр повинні заздалегідь повідомити пологове відділення лікарні для проведення потрібних профілактичних заходів, щоб не було контакту хворої зі здоровими жінками.

Значна туберкульозна інтоксикація може негативно впливати на перебіг вагітності, сприяючи виникненню або поглибленню токсикозу вагітних, а інколи призводити до самовільного аборту.

Туберкульоз у більшості випадків не є показанням для переривання вагітності. Якщо проводити комплексне протитуберкульозне лікування, вагітність може бути збережена без негативних наслідків для здоров'я матері й дитини. Переривання вагітності доцільне тільки у хворих з гострим перебігом поширених форм туберкульозу легень. Переривати вагітність слід протягом перших 12 тижнів. У період підготовки до переривання вагітності й після переривання потрібно посилити протитуберкульозну терапію.