Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
phthisiology_petrenko_book.doc
Скачиваний:
210
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.61 Mб
Скачать

IV. Ускладнення туберкульозу

Ускладнення є доповненням до основного діагнозу. Наведений у класифікації туберкульозу перелік ускладнень містить такі, що зустрічаються найчастіше. Під ускладненнями туберкульозу різної локалізації слід розуміти і такі патологічні процеси, які не виникають самостійно, а пов'язані з туберкульозом безпосередньо або через інші ускладнення, які мали місце. Так, якщо у хворого перебіг захворювання ускладнився легеневою кровотечею, а потім ателектазом середньої частки, яка в свою чергу призвела до пневмонії, то легенева кровотеча є ускладненням 1 - го порядку, ателектаз - 2 - го, а пневмонія - 3 - го.

Потрібно перерахувати ускладнення і навести в дужках дату їх діагностування.

Ускладнення туберкульозу легень: кровохаркання, легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, легенева недостатність, хронічне легеневе серце, ателектаз, амілоїдоз тощо.

Ускладнення позалегеневого туберкульозу: стеноз бронха, емпієма плеври, нориця (бронхіальна, торакальна), ниркова (надниркова) недостатність, безпліддя, спайка, анкілоз, амілоїдоз тощо.

V. Клінічна та диспансерна категорія обліку хворого

Після ускладнень, якщо вони є, слід записати категорію лікування хворого, яка співпадає із групою його диспансерного обліку. Тому замість терміну "Група диспансерного обліку" слід писати "Диспансерна категорія" і ставити її номер. Ці відомості потрібні для проведення когортного аналізу ефективності лікування хворих на туберкульоз. Виділяють наступні категорії: 1 (Кат 1), 2 (Кат 2), 3 (Кат 3), 4 (Кат 4), 5 (Кат 5): група 5.1; група 5.2; група 5.3; група 5.4; група 5.5.

При формулюванні діагнозу туберкульозу для хворих кожної категорії слід навести шифр когорти (1, 2, 3,4) та зазначати в дужках рік, до якого належить когорта, наприклад, Ког 4 (2001), Ког 1 (2000), Ког 3 (2002). З таким шифруванням когорти хворих переводять на диспансерне спостереження.

VI. Ефективність лікування хворих на туберкульоз

1. Ефективне лікування:

  1. Вилікування.

  2. Припинення бактеріовиділення.

  1. Завершене лікування.

  2. Неефективне (невдача) лікування.

  3. Перерване лікування.

  4. Продовжується лікування.

  5. Вибув/Переведений.

  6. Летальний наслідок.

"Ефективне лікування" і "Завершене лікування" об'єднують в "Успішне лікування".

VII. Наслідки туберкульозу

До наслідків туберкульозу відносять залишкові зміни після клінічного вилікування специфічного процесу та після операційних втручань у зв'язку з туберкульозом. Залишкові зміни після вилікування від туберкульозу поділяють на великі і малі, які визначають у разі досягнення клініко - рентгенологічної стабілізації після ефективної хіміотерапії або хірургічних втручань, а також у разі спонтанного вилікування від туберкульозу. Це контингент підвищеного ризику рецидиву або захворювання на туберкульоз. До нього належать особи, в яких встановлена наявність фіброзу різної протяжності (інду - ратів та рубців зірчастої, лінійної чи іншої форми, що виникають на місці колишньої каверни або інших змін), великих вогнищ, кальцинатів у легенях і лімфатичних вузлах, плевропневмосклерозу, цирозу, бронхоектазіє тощо. Ці зміни є проявом неактивного туберкульозного процесу.

Залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу легень: фіброзні, фіброзно - вогнищеві, бульозно - дистрофічні, кальцинати в легенях і лімфатичних вузлах, плев - ропневмосклероз, цироз, наслідки хірургічного втручання (з зазначенням виду та дати операції) тощо.

Залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу позалегеневої локалізації: рубцеві зміни в різних органах та їх наслідки, звапнення, наслідки хірургічного втручання (з зазначенням виду та дати операції).

Формулювання діагнозу туберкульозу

Формулювати діагноз туберкульозу слід у такій послідовності: тип туберкульозного процесу (у вигляді абревіатури з зазначенням дати його встановлення), клінічна форма, локалізація ураження, деструкція (фаза процесу), метод підтвердження діагнозу (МБТ+ або МТБ - , ПСТ+ або ГІСТ - ), ускладнення. Приклади формулювання діагнозу:

  1. ВДТБ (22.06.2003) верхніх часток легень (дисемінований), Дестр+, МБТ+М+К+Ре - зистО, ГІСТО, легенева кровотеча, Кат 1 Ког 2 (2003).

  2. ХТБ (12.08.2001) верхньої частки правої легені (фіброзно - кавернозний), Дестр+,МБТ+М+К+Резист+(НД,8)РезистІІ+(К,ЕШ,Атіс,Сір), ГІСТО, ДНІІ, Кат 4 Ког 3 (2001).

  3. ВДТБ (12.01.2004) міліарний туберкульоз легень, Дестр - , МБТ - М - К - , ГІСТ+, Кат 1 Ког 1 (2004), вибув із спостереження (12.02.2004).

  4. ВДТБ (2.04.2003) S, правої легені (вогнищевий, фаза інфільтрації), Дестр - , МБТ - М - К - ПСТО, Кат 3 Ког 2 (2004).

Зміна діагнозу у хворого на туберкульоз за результатами його лікування

В процесі лікування хворих на туберкульоз виникає потреба своєчасного внесення змін до діагнозу, а саме: на початку лікування результати мікроскопічного дослідження були негативними, а через 1,5 - 2 міс. (у процесі лікування) отримали позитивні дані культурального дослідження; можлива зміна клінічної форми і фази туберкульозного процесу (записуються факультативно) у процесі лікування. Зміну фази процесу можна здійснювати на будь - якому етапі спостереження за хворим залежно від його стану. Змінити діагноз (клінічну форму туберкульозу) потрібно відразу після діагностування у пацієнта іншої клінічної форми туберкульозу.

Стосовно хворих, що перенесли хірургічні втручання в зв'язку із туберкульозом легень, рекомендується:

а) особам, в яких після операції в легенях не залишилось ніяких змін туберкульозно го характеру, слід ставити діагноз "Стан після оперативного втручання (вказати характер і дату втручання) в зв'язку з тією або іншою формою туберкульозу";

б) коли в легеневій тканині, що залишилась чи знаходиться в колабованому стані, або в іншому органі, збереглися ті чи інші туберкульозні зміни, слід враховувати діагно стовану форму туберкульозу, а також наводити вид оперативного втручання в зв'язку із туберкульозом.

Контрольні питання

  1. З яких основних розділів складається класифікація туберкульозу?

  2. На які групи поділяються клінічні форми туберкульозу?

  3. Які основні клінічні форми туберкульозу органів дихання?

  4. Що входить в поняття "характеристика туберкульозного процесу"?

  5. Які існують фази туберкульозного процесу?

  6. Які фази характеризують активність туберкульозного процесу?

  7. Які фази загоєння туберкульозного процесу?

  8. Які можливі ускладнення туберкульозу легень?

  9. Які можливі залишкові зміни після вилікування туберкульозу легень?

  1. В яких зонах легень найчастіше локалізується туберкульозний процес?

  2. Яка послідовність написання клінічного діагнозу?

  3. Які є типи туберкульозного процесу?

  4. Чи можна змінювати діагноз у процесі лікування?

  1. Через який час від початку лікування туберкульозний процес вважають хронічним?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]